Два роки відкладеного попиту. На що просять кредити аграрії

29 квітня 2024, 05:56 939

Структура фінансування аграрного сектору банківськими установами змінюється. Якщо 2022 року найбільший попит у сільгоспвиробників був на фінансування обігових коштів, що складало 80% від програм для агробізнесу, то наразі на перше місце виходить кредитування купівлі сільгосптехніки та інвестиційних проєктів. Аграрії намагаються реалізувати відкладений попит, який накопичився з початку війни.

З 2022 року позиції гравців ринку фінансування дещо змінилися — державні банки стали відігравати ключову роль на ринку агрокредитування. І сьогодні в Україні є топ-5 банків, які найбільше фінансують аграрний сектор. Найоб’ємніший кредитний портфель для агровиробників має «Райффайзен Банк», за ним ідуть «ПриватБанк» і «Ощадбанк». Також достатній обіг кредитів для сільського господарства робить ПУМБ, велику частку агроклієнтів у своїх кредитних портфелях мають «ОТП Банк» та «Креді Агріколь Банк».

Програма «5-7-9%» втрачає позиції

Представники банківської сфери під час круглого столу «Посівна-2024: роль агрокредитування» відзначили, що у 2023/2024 роках спостерігають більш стриманий попит аграріїв на фінансування обігових коштів, який насамперед обумовлений поступовим збільшенням відсоткової вартості ставки за програмою «5-7-9%» з 0 до 13%. 

Торік «ПриватБанком» із загального обсягу кредитів, наданих агросектору в розмірі 12 млрд грн, 94% було видано саме за «5-7-9%». Цей показник робить банк одним із лідерів з фінансування за цією кредитною програмою.

propData.content.image
Оксана Куцоконь, керівниця напряму масового бізнесу «ПриватБанку»

Це величезна підтримка для агросектору, хоча за програмою «5-7-9%» відбулося здорожчання фінансування, і нині кредитують під 13%, але це все одно прийнятна ставка для клієнтів, які потребують фінансової підтримки. Але ми спостерігаємо, що більшість аграріїв, які на початку програми «5-7-9%» кредитувалися під 0%, зараз ведуть себе стримано і не звертаються за кредитами.

Аграрії беруть кредити на техніку та інвестиційні проєкти 

У «ПриватБанку» відмічають, що торік тренд на фінансування купівлі техніки за кредитні кошти зріс з 30 до 50%, що свідчить про відновлення фінансування банками саме такого типу кредитів. 

«Це насамперед мотивовано попитом від клієнтів, підтримкою держави, адже грантові програми також стимулюють аграріїв вкладати кошти в основні засоби і оновлювати свій технічний парк. Також можемо сказати, що є збільшений попит на фінансування купівлі основних засобів навіть у прифронтових регіонах — Запорізькій, Сумській, Херсонській областях», — зазначає Оксана Куцоконь.

За її словами, за останній рік «ПриватБанк» профінансував через програму на основні засоби і лізинг придбання понад 1 тис. одиниць сільгосптехніки більше ніж на 3 млрд грн, з яких до 2 млрд грн — самохідна техніка і на 1 млрд грн — причіпна та навісна. 

2022 року в «Укргазбанку» частка інвестиційних кредитів в агро була на рівні 10%, цьогоріч їх стало вже близько 40%. 

propData.content.image
Тетяна Корнієнко, директорка департаменту малого та середнього бізнесу «Укргазбанку»

Торік ми бачили також великий попит з боку аграріїв на техніку для перевезення агропродукції — вантажівки, зерновози, причепи. 2024 року більш затребуване фінансування на купівлю іноземної сільгосптехніки. До того ж, коли запрацює програма з компенсації за придбання сільгосптехніки українського виробництва, це стимулюватиме аграріїв купувати українську техніку за кредитні кошти.

В «Ощадбанку» працює декілька інструментів, які допомагають скоротити вимоги до застави, а також продовжується програма з отримання кешбеку.

propData.content.image
Юлія Жуланова, директорка департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу «Ощадбанку»

Таким чином ми зменшуємо собівартість кредитів для наших клієнтів завдяки отриманню кешбеку. Купив техніку — отримав від 10 до 15% кешбеку від міжнародної інституції. Найбільший пріоритет для кешбеків — це інвестиційні цілі або ж довгострокові інвестиції, наприклад, коли складно купити велику техніку. Коли аграрію заміщується частина власного внеску, або частина відсотків повертається кешбеком, це стимулює його більше інвестувати у розвиток свого бізнесу та оновлювати техніку.

Юлія Жуланова додає, що головний фактор для аграрія інвестувати у розвиток свого бізнесу — покращення умов реалізації вирощеної продукції. Згідно з опитуванням, яке проводив «Ощадбанк» серед своїх клієнтів, наразі 73% фермерів із сегмента мікробізнесу не відчули покращення умов, і через це їхні інвестиції досить обмежені. Але в сегменті малого та середнього бізнесу 65% аграріїв відчули покращення умов реалізації продукції, і вони вже звертаються за фінансуванням на оновлення техніки. 

«Є випадки, коли ми рефінансуємо понесені агровиробником витрати на вже збудований завод або встановлену нову лінію, щоб виробництво мало можливість далі розвиватися», — пояснює Юлія Жуланова.

Кредитування стало доступним для бізнесу з прифронтових областей

Як розповіла директорка департаменту малого та середнього бізнесу «Укргазбанку» Тетяна Корнієнко, 2024 року банк має рівномірний розподіл кредитування по всіх регіонах. 

«Прифронтові регіони теж мають доступ до фінансування. Цього року «Укргазбанк» видав перші кредити агропідприємствам у Херсонській області. За кредитуванням обігових коштів лідирують Дніпропетровська, Київська, Кіровоградська, Полтавська області», — говорить представниця банку.

У «ПриватБанку» теж зазначають, що фінансують агробізнес по всій Україні, але у прифронтових областях до кожного клієнта підходять індивідуально, інших обмежень там немає. 

В «Ощадбанку» діляться інформацією, що найбільше відчувають дефіцит коштів та потребують залучення додаткового фінансування аграрії з Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької та Житомирської областей. За результатами опитування, цього року планують залучити більше фінансування обігового або інвестиційного капіталу аграрії з Одеської, Харківської Тернопільської, Чернівецької та Полтавської областей.

Аграрії повертають кредити, прострочених — одиниці

За словами Оксани Куцоконь, до війни «ПриватБанк» не мав великого кредитного портфеля в аграрному секторі, тому обсяг прострочень, навіть включно із тимчасово окупованими територіями, невеликий.

«Якщо говорити про кредитний портфель, виданий вже у воєнний час, то «ПриватБанк» профінансував агросектор на 29 млрд грн. Прострочення невелике — 1,5%, що є унікальним для воєнного часу», — зазначає Оксана Куцоконь.

Представниця «Ощадбанку» наголошує, що за швидкооберненими кредитами, які видаються аграріям строком до 12 місяців, випадків неповернення немає. 

«Якщо говорити про весь кредитний портфель на 23 млрд грн, то в ньому на підконтрольній Україні території близько 3% кредитів, які мають 90+ днів прострочення. На окупованих територіях маємо 80% кредитного портфеля з простроченням, і борги продовжують накопичуватися. Хоча є клієнти, які релокувалися, ми провели ефективну реструктуризацію, і вони зараз відновлюють свою діяльність. Але це на індивідуальних умовах», — розповідає Юлія Жуланова.

Банки збільшуватимуть обсяги фінансування

Учасники банківського сектору запевняють, що фінансування 2024 року для аграріїв буде, адже є попит, і банки націлені його задовольнити. Плани і програми, які є в банках, принаймні державних, передбачають подальше збільшення кредитного портфеля для агробізнесу. 

В «Ощадбанку» цьогоріч планують збільшувати фінансування на 60%, і в наступні три роки нарощуватимуть обсяги підтримки підприємців. 

У «ПриватБанку» за час війни частка кредитного портфеля для сільгоспвиробників зросла майже до 40%, і на цьому показнику зупинятися не збираються.

Терміни кредитування бізнесу майже в усіх банках однакові: кошти на основні засоби видаються терміном до 3 років, фінансування на придбання техніки чи транспортних засобів — до 5 років, фінансування інвестиційних проєктів нових виробництв (будівництво заводів з переробки, тваринницьких ферм) — до 10 років.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua