Зерновий парадокс, або Як рекордний урожай розігріває ціни

06 жовтня 2021, 06:12 13285

Українські аграрії, за попередніми оцінками, у поточному сезоні зібрали рекордний урожай відразу двох культур: пшениці — 32,9 млн т і ячменю — 10,1 млн т.

Як аналізує Український клуб аграрного бізнесу, таких показників вдалося досягнути не лише за рахунок збільшення врожайності, а й розширення посівних площ.

На обидві культури спостерігається значний попит на світовому ринку, ціни на них зростають. Загалом же урожай зернових цього року, за оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, може скласти 75,8 млн т, з яких 56 млн т буде експортовано.

Пшеничний рекорд

Українські аналітики діляться іншими оцінками. «УкрАгроКонсалт» очікує загальний врожай зернових на рівні близько 82 млн т, експорт прогнозовано сягне 66 млн т.

Водночас аналітик зернового ринку «АПК-Інформ» Вікторія Рожко зауважує, що поточний урожай ячменю не є історичним максимумом. «Так, наприклад, урожай ячменю, зафіксований у 2008 році, склав 12,3 млн т», — звертає увагу експертка.

Урожай вище середньої якості

Що стосується якості зібраного врожаю, то вона сильно різниться залежно від регіональної приналежності, говорить Вікторія Рожко. Але про суттєве зниження якості поки що не повідомляється.

«Проте спостерігаються значні розбіжності в мінімальних та максимальних значеннях показників якості в межах навіть окремих районів. Це обумовлено різнорідними погодними умовами, що склалися під час вегетації», — говорить вона.

Заступник директора ТОВ «Реал-тренд» Сергій Гриценко також звертає увагу, що про особливо значимі проблеми з якістю врожаю цього року не чути: «Я сказав би, що урожай стабільно вище середньої якості. Не без окремих проблем, але вони не впливають істотно на процес».

Аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич розповідає, що цього року збирання як ранніх, так і пізніх зернових почалося на 2-3 тижні пізніше, ніж зазвичай, через пізню весну. Протягом періоду дозрівання пшениці та ячменю зволоженість ґрунту була достатньою, а подекуди навіть перевищувала оптимальні значення.

«Для пшениці це позначилося не тільки зростанням урожайності, а й збільшенням частки фуражного зерна, якщо порівнювати з минулим сезоном. Однак варто зазначити, що минулого року частка пшениці фуражної якості була рекордно низькою через посуху, цього ж року вона повернеться до більш звичних 45-50%», — коментує Маринич.

Пізнє збирання кукурудзи також підвищує ризики погіршення якості зерна через несприятливі погодні умови, адже терміни стають ближчими до сезону дощів.

Ціновий фактор

Загалом у рамках сезону кліматичні умови для зерна в Україні видалися сприятливими — за всіма основними зерновими культурами очікується рекордна врожайність.

Однак аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» говорить, що так пощастило не всім. Наприклад, у Росії, яка у 2020 р. стала експортером пшениці №1 у світі, цьогоріч погодні умови не надто сприяли гарному врожаю.

«Ринок очікує, що врожай пшениці в Росії буде в діапазоні 74-76 млн т. Для порівняння, минулого року зібрали на 10 млн т більше», — ділиться вона. Скорочення врожаю пшениці очікується в США, Канаді, Австралії, також сильно знизився врожай кукурудзи в Бразилії.

Зниження потенціальної пропозиції зерна на світовому ринку на тлі низьких перехідних залишків вже призвело до значного зростання світових цін на всі зернові культури. Найближчим часом на рівень цін також впливатиме зростаючий попит з боку основних країн-імпортерів, які продовжують оголошувати нові тендери на закупівлю великих обсягів зерна.

Сергій Гриценко акцентує, що рекордний врожай парадоксально впливає на ціни зернових та олійних.

«Ті, хто думав, що рекорд знизить ціни, а такі сезони у нас бували часто, помилилися. Ціни не впали, а навпаки — зросли. Причина, звичайно, не в тому, що у нас рекорд, а скоріше в тому, що за багатьма культурами і в багатьох країнах далеко не рекорд: у Канаді не вродила канола (ріпак), в РФ — пшениця, в Бразилії й Аргентині — проблема з кукурудзою (і з урожаєм, і з логістикою), в ЄС теж, і за Азією потрібно уважно спостерігати, у них регулярно чогось не вистачає, а чогось — забагато», — розповідає заступник директора ТОВ «Реал-тренд».

Глобальні перекоси

У світі накопичилося багато регіональних перекосів у виробництві та споживанні зерна. Крім згаданих проблем по валовому збору, істотно зросла в ціні логістика, формуються нові ланцюжки поставок.

На думку Сергія Гриценка, ключовими глобальними чинниками впливу на ціни будуть:

  • перебіг та інтенсивність COVID-епідемії;
  • монетарні чинники, покликані боротися з цією самою епідемією або її наслідками.

Затамувавши подих, всі чекали підсумків останнього засідання ФРС (22.09), побоюючись згортання процесів «пом'якшення» і грошового стимулювання американської економіки. Але побоювання не виправдалися, «атракціон великих дешевих грошей» продовжить свою роботу.

«Я думаю, на нас чекає ланцюгова реакція подібних заходів від багатьох інших урядів не тільки на нашому континенті. Це продовжить розганяти інфляцію і природно призведе до продовження зростання попиту на продукти нашого агроекспорту, який може в цьому сезоні вийти на абсолютний рекорд і забезпечити майже половину всіх валютних надходжень країни», — говорить Сергій Гриценко.


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua