Аналітика

Горох завдяки своїм агротехнологічним, кормовим та економічним перевагам є важливою для сільськогосподарського виробництва культурою. У 2024 році площі посіву гороху становлять 212,1 тис. га, що на 41,4% перевищує минулорічні показники.

Зернові культури в Україні за виробництвом, споживанням та експортом тримають більш стійку позицію, ніж нішеві. Проте ситуація змінюється під впливом різноманітних факторів.

Експорт органічної продукції до війни був значно більш диверсифікованим. Зараз українські виробники мають обмежені логістичні можливості. Втім, з'являється більше готових продуктів, що виробляються в Україні й потрапляють на полиці європейських супермаркетів. Поки йдеться про невеликі обсяги, але вони зростають у структурі експорту.

Посіви озимого ячменю восени займуть до 640 тис. га, проте нинішні посушливі умови можуть спричинити збільшення площі під цією невибагливою культурою.

Українські аграрії цього року засіяли соєю близько 2,7 млн га. Це максимальні посівні площі під даною культурою за всі роки незалежності. Попередній рекорд у 2,1 млн га було зафіксовано 2015 року.

Аграрний сектор забезпечує 63% загального експорту товарів з України та 8% ВВП. Але зараз ця провідна для економіки галузь стикається з цілою низкою викликів: війна, замінування полів, ускладнення логістики, зміна клімату, дефіцит працівників. Важливо, що в таких умовах українські виробники продовжують сіяти та виробляти продукцію, постійно адаптуючись до нових складнощів.

Цього року Україна зменшила виробництво сертифікованої насіннєвої картоплі на понад 40%. Загалом на 2024 рік 19 виробників надали інформацію, що виростять 33,5 тис. т картоплі на насіння, тоді як до війни вирощувалося близько 66 тис. т.

Ситуація зі споживанням крохмалю на ринку України останніми роками змінюється дуже динамічно. За інформацією українських виробників та відкритих джерел, ще до повномасштабного вторгнення росії його споживання всередині країни складало 12 тис. т. Сьогодні ринок крохмалю зменшився, і внутрішнє споживання сягає приблизно 8 тис. т.

Український мед, що імпортується до Європейського Союзу, підпав під дію тарифних квот. Він став останнім продуктом, який досяг встановленого ліміту, що призвело до запровадження «екстреного гальмування».

Нерентабельна цінова кон’юнктура на популярні зернові культури змушує агровиробників шукати нові напрями в рослинництві. Серед таких — вирощування квасолі.

В Україні спостерігається скорочення внутрішнього споживання молочних продуктів. Це пов’язано з багатьма факторами, зокрема — зі зменшенням сировини для переробки. Попит впав, і малі та середні підприємства не витримують конкуренції з великими гравцями ринку. Можливо, єдиним фактором підтримки середнього молочного бізнесу в Україні є розвиток галузі на зовнішньому ринку.

Вітчизняний ринок соняшнику є досить передбачуваним і вже давно працює за визначеними стандартами. Незважаючи на не надто вдалий початок сезону з погляду ціноутворення, зараз українська олія користується попитом у імпортерів, маржа переробників зростає, тож вони активно борються за залишки сировини.

До 2022 року в Україні заморожена продукція вітчизняного виробництва складала 73%, імпорт, відповідно, — 27% (основні торговельні потоки були з Польщі, Німеччини та Бельгії). Торік ситуація стала кардинально іншою — ввезена заморожена продукція склала 71%, а те, що було виготовлено в Україні, — 29%.

Українському аграрію не завжди вдається отримати надбавку до ціни за вирощену органічну продукцію. Маржа може складати від 0 до 50%. Але якщо розглядати перспективи найближчого майбутнього, то органічна продукція, зважаючи на вуглецеві ланцюги та викиди парникових газів на одиницю продукції, має певну пріоритетність і переваги перед традиційною.

Уже в чотирьох областях України аграрії вийшли в поле, сіють ярі зернові та зернобобові. І хоча у кожному сезоні є свої нюанси, цьогорічна посівна має абсолютно нетипову динаміку щодо вартості.

Очікується, що експорт зернових та олійних нинішнього року становитиме близько 50 млн т. І це завдання цілком здійсненне за використання портів Великої Одеси та всіх альтернативних логістичних шляхів. Але чи вигідно це буде аграріям, зважаючи на низькі світові ціни та вартість логістики в Україні?