На сьогодні Україна є одним із провідних виробників продовольства у світі й постійно нарощує експорт сільськогосподарської продукції. У 2024 році 58% усього експорту займає аграрна продукція. За січень – вересень поточного року експорт збільшився на 11,3% у грошовому виразі порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Step by step: як українські тваринники поєднують виживання галузі та євроінтеграційні процеси
28 листопада 2024, 05:53 208
Джерело фото: згенеровано ШІ
Незважаючи на зменшення поголів’я практично в усіх напрямах тваринництва в Україні, галузь займає 33-35% від загального агропромислового сектору економіки. В надскладних умовах та невизначеності виробники знаходять можливість інвестувати в підвищення продуктивності та відповідності виробництва європейським стандартам.
Про ситуацію в українському тваринництві, проблеми, з якими зіткнулася галузь у результаті російської агресії, про можливі зміни у сфері аграрної політики говорили під час конференції «Можливості та виклики євроінтеграції для тваринництва в Республіці Молдова та Україні» за організації Німецько-українського агрополітичного діалогу та DLG у межах світової виставки Euro Tier.
Зменшення поголів’я: найбільші втрати — у молочному скотарстві
За даними Мінагрополітики, на початок 2024 року в Україні поголів’я ВРХ зменшилося на 18% та складало 2,2 млн голів, у свинарстві скорочення сягнуло 9% — до 5 млн голів, також налічувалося близько 900 тис. овець та кіз (поголів’я зменшилося на 17%) та 180 млн голів сільськогосподарської птиці.
Також за два роки зменшилася кількість сільськогосподарських підприємств у галузі: на 397 стало менше тих, що утримували ВРХ, на 336 — з утримання свиней. Таке скорочення призвело до зменшення виробництва продукції тваринництва. За словами начальника відділу племінної справи у тваринництві Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ольги Романової, за 9 місяців поточного року було вироблено 5,5 млн т молока, що на 3% менше проти відповідного періоду минулого року, майже 9 млн шт. яєць — на 2% більше, реалізовано на забій у живій масі 2,3 млн т, що на 5% більше, ніж торік.
Ольга Романова, начальник відділу племінної справи у тваринництві Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики
Продуктивність і сила волі допомагають молочникам забезпечувати продовольчу безпеку
Як розповіла генеральна директорка «Асоціації виробників молока» (АВМ) Ганна Лавренюк, в 10 областях, які найбільше постраждали й досі продовжують потерпати від воєнних дій, до 24 лютого 2022 року виробляли понад 40% усього молока в Україні. На сьогодні понад 100 молочних ферм у країні знищені, й росіяни продовжують прицільно бити по агропідприємствах.
Ганна Лавренюк, генеральна директорка «Асоціації виробників молока»
Маємо втрати поголів’я і у промисловому, і у присадибному секторі, знищено понад 100 молочних ферм. Попри це промислові молочні ферми за 2024 рік, за попередніми прогнозами, забезпечать +6% постачань молока на переробку. Продуктивність і сила волі допомагають виробникам забезпечувати продовольчу безпеку. Водночас якість молока і показники безпечності ростуть, виробництво молока екстра класу за цей період зросло на 10%.
За даними Асоціації виробників молока, 2021 року найпродуктивніша ферма в України на рік отримувала більше 11 тис. кг на корову. Цього року лідер за продуктивністю з Полтавщини показав результат 13,3 тис. кг на корову. Тобто попри війну виробники продовжують інвестувати в продуктивність і відповідність європейським стандартам, задовольняючи усі показники безпечності продукції.
Головне завдання зараз для кожного виробника і для України — вижити
Крім того, війна підштовхнула українських аграріїв до швидкого впровадження інновацій. Ганна Лавренюк зазначає, що в той час, коли Європа інвестує в зелену енергетику, біогазові станції, біометан через занепокоєння кліматичними змінами та потреби відмовлятися від викопних джерел енергії, українські виробники вимушені шаленими темпами інвестувати в біогазові установки, щоб забезпечити своє виробництво і свою громаду електроенергією. І на цьому шляху їм насамперед необхідна допомога в технічній експертизі та фінансових інструментах, адже це дороговартісні інвестиції.
«Взагалі молочне фермерство — одне із найдорожчих видів тваринництва, адже інвестиції в одну голову, зважаючи на всі вимоги, сягають близько $10 тис., а повернення інвестицій, за оптимістичними прогнозами, можливе через 7-10 років», — пояснює Ганна Лавренюк.
Великі виробники підтримують євроінтеграційний рух, держава — працює над законодавством
За словами голови Комітету з євроінтеграції УКАБ Олександри Авраменко, з початку війни частина компаній, які знаходилися на півночі України та були в окупації, змушені були відмовитись від тваринництва. Але компанії, які мають тваринницькі підприємства на заході України, в перші місяці війни виживали завдяки молочному виробництву.
Олександра Авраменко, голова Комітету з євроінтеграції УКАБ
Щодо тваринництва в частині євроінтеграції, то великі виробники підтримують євроінтеграційний рух, поступово готуються до цього, аналізують європейське законодавство. Зі свининою та яловичиною ситуація трохи складніша, оскільки за цими категоріями Україна не сертифікована в ЄС, але загалом потрібно це розвивати і над цим працювати.
Начальник відділу племінної справи у тваринництві Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ольга Романова наголошує, що на державному рівні ключове завдання — це виконання Угоди про асоціацію України з ЄС. Тож усі інституції продовжують працювати на наближення українського законодавства до законодавства ЄС. Урядом створена міжвідомча робоча група з питань забезпечення переговорного процесу.
Ольга Романова, начальник відділу племінної справи у тваринництві Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики
Що стосується санітарних та фітосанітарних заходів, то головна мета до 2030 року — Україна має стати надійним виробником і експортером безпечної та здорової сільськогосподарської та харчової продукції. Відповідно до Угоди про асоціацію Україна взяла на себе зобов’язання щодо санітарних та фітосанітарних заходів, приведення у відповідність понад 250 актів. Наразі в повному обсязі виконано понад 80%. Також було прийнято низку базових та євроінтеграційних законів.
Зокрема, до повномасштабного вторгнення був прийнятий базовий законопроєкт «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», який ґрунтується на імплементації кількох регламентів ЄС. Він повинен був набути чинності в березні 2023 року, але через війну набуття було пролонговане на рік після закінчення воєнного стану.
Олександр Старинець, керівник секретаріату Комітету з питань аграрної політики та продовольства ВРУ
Напередодні нашої зустрічі велися серйозні діалоги в парламенті, щоб скоригувати набуття чинності закону «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» для можливості виконання зобов’язань України перед вступом до ЄС. Для цього потрібно внести зміни до прикінцевих положень до одного із законопроєктів, який зараз знаходиться на розгляді. За таких обставин базовий закон почне працювати і набуде чинності з 1 вересня 2025 року. Це дасть змогу парламентарям розробити певні нормативні документи, а тваринникам — підготуватися до конкуренції за новими умовами.
Євроінтеграція: найбільші страхи європейських і українських фермерів
В Асоціації свинарів України розповідають, що більшість виробників бояться євроінтеграції, тому що європейські та українські фермери живуть у різних площинах, тож часто виникають непорозуміння.
Оксана Юрченко, голова Асоціації свинарів України
В українських виробників є острахи, оскільки вони до кінця не розуміють, що для них означає євроінтеграція. Зараз створюються робочі групи за підтримки міжнародних донорів, щоб допомогти порахувати, скільки коштуватиме євроінтеграція на 1 га, на 1 голову. Адже станом на сьогодні є таке уявлення, що це дуже дорого і складно.
Тож нині українські аграрії, в умовах війни, коли в країні брак бюджету і не вистачає на важливіші цілі — оборону, розуміють, що євроінтеграція потребуватиме великих коштів на адаптацію, імплементацію виробництва. В Асоціації свинарів України підраховували, що сектору свинарства потрібно для мінімального впровадження стандартів благополуччя тварин 1 млрд євро. Тому в аграріїв і виникає запитання — хто за це платитиме?
Експерти ж зазначають: для того, щоб процес євроінтеграції був максимально пришвидшений і не такий болісний для виробника, потрібно розвіювати страхи як українських, так і європейських фермерів шляхом поглиблення діалогу. Водночас українським і європейським виробникам не варто конкурувати, а слід разом шукати нові ринки збуту для продукції тваринництва.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
