Ярослав Бойко: Точне землеробство впроваджують або в системі, або на хвилі хайпу

Про те, як змінилися підходи сільгоспвиробників до точного землеробства та яких інновацій очікувати у короткостроковій перспективі, AgroPortal.ua розповів СЕО компанії AgriLab, офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства (ISPA) в Україні Ярослав Бойко.

Компанія AgriLab тривалий час працює на ринку і була однією з перших, хто почав системно впроваджувати точне землеробство. Як змінилися підходи сільгоспвиробників до точного землеробства? Що призвело до таких змін?

Ярослав Бойко: Так, наша команда отримала практичний досвід упровадження точного землеробства на величезних площах ще в агрохолдингу «Дружба Нова». Ми в агроконсалтинг прийшли «з полів», з виробництва понад 12 років тому. Коли наша команда починала свою роботу, точного землеробства тоді як такого в Україні не було, ніхто цим не займався, і не в усіх були навіть електронні контури полів.

Рівень розвитку та ефективності вітчизняного агровиробництва та американського дуже відрізнявся. В Україні не було в кого повчитися, тому ми з командою їздили до Америки та переймали там досвід. Зрештою ми розробили власний алгоритм агродіагностики полів, який включає декілька блоків аналізу: агрохімічний, агрофізичний, погодно-кліматичний та технологічний. На основі цих даних визначаємо ефективний потенціал полів і точну потребу в ресурсах для його реалізації. Але кого цікавило точне землеробство 5-7 років тому? Спочатку за допомогою у впровадженні точного землеробства до нас приходили агрохолдинги та більш прогресивні фермери, які розуміли, що це додатковий прибуток сьогодні й конкурентна перевага завтра. Останніми роками ринкові умови стали жорсткішими. Тож почали звертатися й ті, у кого суттєво почала падати маржинальність. Якщо декілька років тому точне землеробство впроваджували, щоб бути «у першій лізі» агробізнесу, то зараз — щоб залишатися «у грі». Оптимізація витрат, особливо після відкриття ринку землі, — питання №1 для всіх.

Тих аграріїв, які справді рахують кошти і дивляться вперед, не потрібно особливо переконувати в ефективності технологій змінних норм внесення добрив та висіву насіння. Це вже очевидні елементи технології, які за більш ніж 10 років показали свою агрономічну і економічну цінність. Головне — правильно адаптувати робочі рішення під умови свого господарства, а не вигадувати велосипед.

На сьогодні Україна дуже швидко рухається шляхом впровадження точного землеробства. Хтось робить це в системі, а хтось на хвилі хайпу, але інновації впроваджуються

Наскільки вдається підвищити ефективність вашим клієнтам?

Ярослав Бойко: Ми відцифровуємо результативність наших рекомендацій. Після агродіагностики собівартість виробництва суттєво зменшується. Зараз це оптимізація ресурсів у середньому на 32%. Плюс до цього може бути додатковий врожай. 

Сьогодні наш «найкращий продавець» — сарафанне радіо. Кожен третій новий замовник звертається до нас, оскільки бачив результат роботи у свого сусіда чи чув відгук від колеги

Були й такі історії, коли нас перевіряли, порівнювали результати впровадження наших рекомендацій з іншими компаніями, і з того почалась тривала і масштабна співпраця.

Стандартний агрохімічний аналіз ґрунту — це теж важливий і ефективний захід. Але агродіагностика — це вже рішення, яке враховує значно більше факторів, у тому числі ґрунтово-кліматичних і технологічних. Тому ефективність — вища. Але перед тим, як прийняти рішення робити аналіз, власник господарства має поставити мету — що він хоче від цього отримати. Якщо для галочки, то в Україні й за 2-5 $/га можна знайти агрохімічний сервіс. Але якщо потрібно отримати від цього додатковий прибуток, тоді варто шукати рішення, які в кінцевому результаті реально оптимізують ресурси.

Ми працюємо з багатьма агрохолдингами, але більшість наших замовників — це господарства із земельним банком від 1000 до 5000 га.

Тенденції ведення виробничих процесів у сільському господарстві доволі швидко змінюються. На сьогодні які трендові інновації можете відзначити серед тих, що успішно працюють на підвищення ефективності у рослинництві та активно впроваджуються в Україні?

Ярослав Бойко: Сьогодні на ринку їх дуже багато. Наприклад, різні інструменти відцифрування властивостей ґрунтів у межах поля. Великі й малі господарства проводять аналіз ґрунту, більше почали аналізувати ущільнення на своїх полях за допомогою сенсорного обладнання, слідкують за індексом NDVI і на його основі визначають зони продуктивності, збільшуються площі під картографуванням урожайності, й важливо, що отримані дані перетворюють на рішення на виробництві.

Далі — використання GPS-моніторингу і автопілотування на техніці. 10 років тому автопілот був черговим щаблем впровадження точного землеробства, але сьогодні це рішення, без якого майже ніхто не працює. Це вже не інновація, а звична річ.

Або ж опція відключення секцій. Якщо раніше в AgriLab ми самі дообладнували сівалки системами відключення секцій або висівних на перекриття, то зараз більшість сівалок вже з готовими рішеннями. Те ж саме стосується обприскувачів та іншої техніки.

Ну і застосування дронів. Спочатку в Україні їх використовували досить примітивно — полетіти і подивитися стан рослин на полі. Сьогодні з допомогою дронів збирають дані, опрацьовують їх і приймають рішення щодо підвищення ефективності виробництва. Активно використовують дрони для обприскування, десикації, внесення окремих фунгіцидів. Є технологічні моменти, коли дроном-обприскувачем не можна внести окремі гербіциди, наприклад ґрунтові, оскільки в них своя специфіка. Цього року ми започаткували ще один напрямок діяльності — власну агровиробничу компанію. Весною через постійні дощі ми не могли заїхати в поля з близьким заляганням підґрунтових вод, тому використовували дрон для диференційованого внесення ЗЗР. Дрон не є альтернативою обприскувача. Це окремий елемент технології, який має бути в господарстві від 1 тис. га.

На хвилі хайпу з’являється багато «псевдоінновацій» із нульовою, а то й мінусовою економічною ефективністю. Вони обіцяють швидкі прибутки та дешевші рішення, а по факту виходить зовсім інше

Наприклад?

Ярослав Бойко: Наприклад, тема ґрунту — з’являються різні «експрес-технології» для аналізу. Сканери, лазери, супутники… Звучить привабливо — не треба їздити, відбирати, витрачати час на лабораторію… Ми тестували усі відомі рішення на своїх землях і переконалися, що це далеко не той рівень точності, який потрібен. Тому сьогодні реальної альтернативи якісному лабораторному аналізу ґрунту немає. Та й не тільки ґрунту — згадайте хоча б скандальну історію з Theranos (компанія, яка займалась розробкою експрес-аналізаторів крові. У 2018 році було доведено шахрайство виробника. — Прим. ред.).

Або ж інше — коли пропонують «економ-варіант» точного землеробства, опираючись на зонування за NDVI та лишаючи поза увагою цілу низку факторів, головний з яких — ґрунт. Таких історій багато. У результаті виробник спершу тішиться, що оптимізував витрати, а через декілька років бачить, що це не працює, ґрунт деградує і маржа падає. Йому доводиться починати знову, але цього разу робити все правильно.

Який подальший розвиток сфери точного землеробства?

Ярослав Бойко: Більше буде розвиватися штучний інтелект. Це ми говоримо про програмні продукти, платформи, які будуть не лише збирати дані, а й давати підказку та рекомендацію. Тобто аграрій буде отримувати вже готові рішення. Сьогодні є багато додатків, які надають інформацію про неоднорідні зони або загальний стан розвитку рослин на полях. Користь у цьому є, але мало. Потрібні більш системні інструменти «аналізу та прогнозу», які зможуть передбачити та допомогти агрономам уникнути збитків.

Наступні 5 років моніторинг ґрунтів займе велику частку. Це і аналіз ґрунтів, і, відповідно, картографування, але не тільки якості ґрунтів, а їх можливостей і вартості.

З’явиться 5G, і це дозволить прогресувати автоматизації та діджиталізації, а також передачі великих даних з полів. Поки з покриттям в Україні проблема. Його немає всюди, і, наприклад, дроном можна зібрати інформацію, але опрацювати її ти не зможеш, потрібно з флешкою їхати в офіс з інтернетом і все розшифровувати.

Дуже стрімко розвивається дрон-індустрія.

Але один із найцікавіших і маловивчених напрямків майбутнього точного землеробства — технології управління та збереження вуглецю і вологи. І тут на нас чекає багато чого насправді цікавого

Полігон інновацій Digital Field працює другий рік. Чи бачите ви подальший розвиток цього проєкту, можливо, плануєте доповнювати новими напрямами?

Ярослав Бойко: Чому ми взагалі вирішили створили Digital Field? Дні поля та виставки вже починають відживати. На виставці можна побачити лише стенд, а на Дні поля демонструють кінцевий результат певного продукту, а от як відбувався процес вирощування — ніхто не розповідає. Та саме ці проміжні етапи є цікавими: які ресурси використовувалися, які умови були на полі і яка вартість кожного елементу технології?

Наша мета була створити полігон, на якому аграрій зможе відслідкувати весь процес виробництва, його вартість і самостійно відібрати для себе найкраще рішення.

Будемо розвивати цей полігон і як навчальний проєкт для агрономів та інженерів. Ми бачимо, що агробізнес потребує кваліфікованих кадрів із сильними практичними навичками. Digital Field дає можливість поєднати теорію з практикою. Тут реальні кейси, і конференц-зала знаходиться за 10 м від поля. Є територія для маневрів техніки. Все, що потрібно для навчання сучасного агронома-практика.

Компанія AgriLab цього року запустила ще один проєкт — господарство із ресурсозберігаючими технологіями і точним землеробством AgriLab Farming (Чернігівська область). Які очікування маєте на цей рік?

Ярослав Бойко: Ми маємо досить складні поля на пісках з багатьма малопродуктивним зонами. Колеги, які були у нашому господарстві, жартували, що на таких пісках краще цегляний завод будувати. Однак за правильної агротехнології ці землі можуть приносити не менший економічний ефект, ніж темніші ґрунти. Про результати говорити рано. Нас цікавить передусім економіка, а не врожайність. Завдання на цей рік — не тільки заробити, а й визначити найбільш ефективні рішення і кроки на майбутнє.

У компанії AgriLab доволі молода команда. Якими знаннями, характеристиками чи досвідом повинен володіти молодий спеціаліст, щоб потрапити до вас на роботу?

Ярослав Бойко: Команда у нас насправді різна. Є вихідці з науки, є виробничники. Є фахівці зі стажем більше 30 років, є молоді, щойно після університету. Але кожен із них — фанат своєї справи. Звісно, людина повинна мати гарні знання, а далі — бажання вчитися та розвиватися.

Компанія AgriLab виконує ще навчальну місію, має декілька навчальних програм для студентів, а цього року підтримує Всеукраїнський конкурс «Здоров'я поля». Розкажіть, чого ви очікуєте від студентів та молодих фахівців у рамках цього конкурсу?

Ярослав Бойко: Ми дуже віримо в студентів. І в нас є на це підстави. 2017 року ми заснували інноваційний навчальний проєкт AgriStart у співпраці з НУБіП України. Це окрема навчальна програма, розроблена під сучасні вимоги агровиробництва, з польовими, а не «кабінетними» практикумами.

Далі проєкт розвинувся у магістерську програму «Агрохімсервіс у прецизійному агровиробництві». В цій програмі нахил йде більш на технології, які дозволяють підвищити ефективність. Тобто мета студентів — не просто виростити рослину, а виростити її технологічно і економічно правильно.

Тож ми бачимо, що є дуже багато талановитих студентів, а таланти треба підтримувати.

В нас ці роботи не ляжуть на поличку і не будуть припадати пилом, студенти зможуть реалізувати свої ідеї на полях нашого господарства.

З нетерпінням чекаємо результату Всеукраїнського конкурсу «Здоров'я поля» і оголошення переможців.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua