ТОП-5 складових урожайності, або Що аграрію потрібно знати про дослідження
В «Інституті здоров’я рослин» зазначають, що запити на проведення досліджень надходять різні. Але найчастіше аграрії бажають дослідити насіннєвий матеріал, добрива, а також провести дослідження ґрунту. Ці дослідження дозволяють їм заощадити кошти та отримати високі врожаї.
№1. Вчасно, комплексно та системно
За словами керівника сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірини Перехрест, дослідження мають певну сезонність: наприклад, дослідження ґрунту доцільно проводити після збору врожаю або перед початком весняних робіт, щоб розрахувати потрібну кількість і форми добрив під культури наступного періоду.
«Щоб бути впевненим в якості добрив, посівного матеріалу, засобів захисту рослин, необхідно також провести визначення показників якості. В період росту та розвитку сільськогосподарських культур необхідно проводити діагностику мінерального живлення для можливого його коригування, аби отримати якісну продукцію», — додає Ірина Перехрест.
За її словами, для кожної культури є свої критичні періоди, коли важливо знати вміст макро- та мікроелементів у рослині. Для озимої пшениці, жита, ячменю важливо провести діагностику в період осіннього та весняного кущення, виходу в трубку та колосіння. А от для кукурудзи важливо знати стан посівів у фазі 4-6 та 8-10 листків.
Керівник сервісно-технологічного напрямку компанії UKRAVIT Сергій Сальніков додає, що в боротьбі за врожай сільгоспвиробникам недостатньо дослідити лише один із ресурсних компонентів.
«2020 рік, який видався аномальним за погодними умовами, показав, що інколи навіть невеликі нюанси можуть дорого обійтися агровиробнику. Тож щоб бути ефективним, йому потрібно розробити план досліджень, починаючи з ґрунту, і рухатись до того, щоб вивчити своє поле та впевнитись, що у виробництві застосовується правильний підхід при виборі технології», — зазначає він.
На сьогодні «Інститутом здоров’я рослин» охоплені основні об’єкти випробувань, необхідні сільгоспвиробнику. Дослідження проводять висококласні спеціалісти на найсучаснішому обладнанні
В «Інституті здоров’я рослин» відзначають, що провести потрібні дослідження сільгоспвиробникам буде нескладно. Порядок дій дуже простий — необхідні зразки матеріалу можна надіслати поштою або безпосередньо привезти в лабораторію.
№2. Дослідження насіннєвого матеріалу
«Майбутній врожай розпочинається з посіву якісного насіннєвого матеріалу, недаремно ж є прислів’я: «Що посієш, те й пожнеш», — вважає керівник агробіологічної лабораторії Володимир Конограй.
Насіння сільськогосподарських культур досліджують на показники енергії проростання, схожість, масу 1000 насінин, проводять фітопатологічну експертизу.
«Перевірка насіння на посівні якості (схожість, маса 1000 насінин, енергія проростання) дозволяє визначити норму висіву, а фітопатологічна експертиза — визначити збудників хвороб, після чого фахівець надає рекомендації щодо підбору протруйників», — зазначає Володимир Конограй.
Крім того, за його словами, досить часто трапляються випадки, коли певні діючі речовини протруйників знижують відсоток схожості насіння, тож ці дослідження також потрібно проводити — для коригування норми висіву.
«Серед насіннєвого матеріалу досить часто зустрічається насіння з невідповідними показниками лабораторної схожості, що потім негативно відбивається на польовій схожості. Якщо брати у відсотковому співвідношенні, то нормам не відповідає близько 10-20% наданих аграріями зразків», — розповідає керівник агробіологічної лабораторії.
Після проведених досліджень посівних якостей насіння та фітопатологічної експертизи замовнику надається інформація про відповідність досліджуваного зразка посівним вимогам до даної культури, а у випадку проведення фітопатологічної експертизи — надаються рекомендації щодо підбору протруйника залежно від виявлених збудників хвороб.
За словами Володимира Конограя, пікові навантаження за цим запитом припадають на період весняної та осінньої посівної, адже сільгоспвиробники, зважаючи на високу вартість посівного матеріалу, рахують економічну частину виробництва і не готові втрачати врожайність через низьку якість посівного матеріалу.
Визначення посівних якостей та фітопатологічна експертиза займають близько 14 днів.
«Інститут здоров’я рослин» унікальний тим, що надає агровиробникам не лише результати дослідження, але й рекомендації, в яких пропонуються шляхи вирішення проблеми
№3. Дослідження добрив
За словами Сергія Сальнікова, на превеликий жаль, ринок України переповнений фальсифікатом.
«Неякісні добрива, пестициди, які не відповідають якісним показникам, потрапляють до аграріїв досить часто. Й добре, якщо в добриві не вистачає 15-20% елементів живлення. Інколи буває, що їх заміняють іншими наповнювачами та продуктами. Таким чином, у продукцію та ґрунт потрапляють небезпечні речовини. Тому сільгоспвиробникам критично важливо перевіряти, які елементи вносяться у ґрунт», — розповідає він.
«На сьогодні дуже актуальні дослідження КАС, аміачної селітри, карбаміду, сульфату амонію, аміаку водного. Аграрій хоче знати, за що він платить гроші, та чи відповідає заявлений склад добрива прописаному в сертифікаті на нього», — зазначає Ірина Перехрест.
Органічні, прості та складні мінеральні добрива, меліоранти досліджують у лабораторії фізико-хімічних досліджень. В них визначається вміст води, азот у різних формах, фосфати (загальні, водорозчинні), калій, кальцій, сірка, мікроелементи. Ірина Перехрест відзначає, що невідповідностей вмісту діючих речовин у добривах, згідно із дослідженнями, близько 5-7%. Це, в основному, рідкі добрива: аміак водний, КАС, РКД.
Дослідження добрив є актуальним у зимовий період, коли аграріями проводиться закупівля добрив, а також у весняний період перед початком вегетації та внесення у ґрунт. Термін проведення випробувань залежить від виду та кількості показників, які визначаються, методів досліджень і може складати від 1-го до 3-5-ти днів.
№4. Дослідження ґрунту
Наявність потрібних елементів живлення у ґрунті так само важлива для досягнення високої врожайності, як і якісне насіння, правильно підібрані ЗЗР та добрива.
«Коли ярі культури зібрані, ми рекомендуємо аграріям провести дослідження ґрунту, щоб наступна посівна кампанія принесла заплановану врожайність. Насамперед потрібно перевірити показник рН ґрунту, вміст у ньому азоту, органічної речовини, фосфору, калію, сірки та мікроелементів», — зазначає Ірина Перехрест.
Вона також радить перевірити ґрунт на залишкову кількість пестицидів: адже ця інформація допомагає зрозуміти, чому деякі ділянки поля без явних причин пригнічуються в період активної вегетації.
«Ґрунт, як основа виробництва, потребує підтримки. Так, він має природну родючість, яку ми максимально використовуємо. Але наразі в Україні небагато господарств застосовують органічні добрива, меліоранти, сидерати, біодеструктори, і це значно впливає на врожайність», — переконаний Сергій Сальніков.
За понад два роки існування в лабораторіях «Інституту здоров’я рослин» проведена велика кількість досліджень, і, що важливо, завдяки рекомендаціям фахівців усі отримані результати доступні для аграріїв
«Сьогодні на 80% території України є проблеми з кислотністю ґрунту. Це неприйнятно для більшості сільськогосподарських культур і негативно відбивається на врожайності. Останніми роками в південних областях почали активно зрошувати землю, а оскільки вода стає дедалі більш засоленою, ґрунт також засолюється. Тож у деяких господарствах полив не йде на користь. У подібних ситуаціях потрібно досліджувати як ґрунт, так і воду», — зазначає Сергій Сальніков.
№5. Дослідження готової продукції
«Існують нормативні документи, ДСТУ, технічні умови на зернові, зернобобові, олійні культури, овочі, фрукти, корми, комбікормову сировину, згідно яких встановлюються вимоги до показників якості та визначається клас продукції. Дослідивши вирощену продукцію, виробник знатиме, до якого класу належить продукція, та зможе її реалізувати за відповідними цінами», — зазначає Ірина Перехрест.
В «Інституті здоров’я рослин» проводиться дослідження сільськогосподарської продукції на наступні показники: волога, вміст білка, клітковини, активність уреази, кількість та якість клейковини, натура зерна, засміченість, олійність, кислотне число олії, вміст золи, зольних елементів.
За словами Ірини Перехрест, найчастіше аграрії замовляють дослідження пшениці на показники вологи, вміст білка, кількість та якість клейковини, натуру, засміченість; сої — на показники вологи, вміст білка, олійність. Також замовляють дослідження соняшнику, льону на вміст олії.
Більшість готової продукції, яку досліджують, — це експортні позиції. Адже «Інститут здоров’я рослин» цього року отримав міжнародну акредитацію, і тепер видані тут сертифікат і протокол досліджень визнаються в усіх країнах
У плодоовочевій продукції визначається рН, волога, сухі речовини, титровані кислоти. Також в усіх видах продукції визначаються показники безпеки, зокрема вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів.
«Окрім експортних позицій, до інституту звертаються овочівники та плодоовочівники. Для них проводимо дослідження під час вегетації рослини — щоб знати, скільки потрібно дати рослині мікроелементів. Потім уже досліджуємо готову продукцію, адже важливо розуміти — скільки, наприклад, яблуко містить кальцію, заліза, молібдену. Це впливає на формування ціни продукції», — розповідає Сергій Сальніков.
Він зазначає, що останнім часом багато аграріїв звертають на це увагу, тому що розуміють: якщо володієш інформацією, то можеш покращити показники якості продукції, а відтак — зайняти відповідну нішу на ринку.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua