Перші кроки ОТГ: як наповнити бюджет до 1 млрд грн?

06 травня 2019, 07:00 5159

Децентралізація показує перші результати: Корюківська ОТГ, до складу якої входить 40 населених пунктів, має річний бюджет з урахуванням освітньої та медичної галузі на рівні 170 млн грн. В планах громади — «взяти» 1 млрд грн. При цьому бюджет є «донором», оскільки 3,3 млн грн громада перераховує до державного бюджету, який потім перерозподіляє іншим вже «дотаційним» бюджетам.

AgroPortal.ua поцікавився секретом успіху Корюківської ОТГ у її голови Ратана Ахмедова.

Назвіть основні проблеми громади.

Ратан Ахмедов: Найбільша проблема громади — це, звісно, війна і всі наслідки, які з цього випливають. Від бойових і не бойових втрат військовослужбовців до економічних наслідків. Що стосується локальних проблем, то основною проблемою є зношеність всієї інфраструктури, особливо критично: каналізація, вода, газ, електромережі тощо. Міста будувались так званими «п'ятирічками», тому припускаю, що цими ж таки п'ятирічками почне злітати в повітря все те, що відпрацювало свій термін, тривожні сигнали ми вже маємо зараз — це прориви колекторів в різних містах, аварії тепломереж тощо. Також вбачаю проблемою нестабільність у бюджетному та іншому законодавстві, що регламентує функціонування різних рівнів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на місцях.

 

Як і за рахунок чого їх можна вирішити?

Ратан Ахмедов: Нестабільність законодавства можна закріпити конституційно, а також вбачаю, що місцевому самоврядуванню потрібно більш агресивно лобіювати свої інтереси. Крім такого потужного лобіста, як Асоціація міст України, необхідно також мати і представництво в парламенті, нехай невелике, але таке, яке не розміняє на політичні дивіденди інтереси місцевого самоврядування.

Щодо зношеної інфраструктури, то нам конче необхідні значні ресурси, які не генерує нині економіка. Проте чекати вже нема коли і відповідно я розумію, що залучити такий ресурс можна буде тільки тоді, коли він буде поворотний. Сьогодні це кошти міжнародних фінансових організацій, також може бути і випуск муніципальних облігацій. Ці кошти реінвестуються назад в економіку країни, адже основна сировина — це будівельні матеріали, труби, метал тощо, а це вироби українського виробництва. Своєрідним компенсатором для обслуговування кредитів стане енергоефективність, яка досягається при реконструкції мереж, та зростання інвестиційної привабливості.

 

Чому, на ваш погляд, ще є громади в Україні, які скептично ставляться до формування ОТГ?

Ратан Ахмедов: Я б не був таким категоричним, багато з них обережні в очікуваннях, бо у нас в країні було багато гарних починань, але мало успішних. Але я впевнений, що зміни не спинити, і сильне місцеве самоврядування — це сильна Україна.

Основним надбанням об'єднання я бачу саме інституційну спроможність, адже громади так само, як і бізнес, відчувають кадровий голод і саме об'єднання зусиль і концентрація ресурсів (кадрових та фінансових) дозволяє отримати максимум.

 

Як вам вдалось примножити бюджет?

Ратан Ахмедов: Бюджет — це податки. Якщо людина сплачує податки, вона повинна бачити, що ці податки повертаються їй у вигляді нових доріг, освітлення, якісної води, вчасно почищеної дороги, якісної медицини тощо.

Це набагато кращий стимул збільшувати відрахування до бюджету, аніж каральні методи. Муніципалітети мають максимально сприяти тим, хто створює додаткову вартість, забезпечує себе сам і навіть наважився створити робоче місце іншим.

 

На які сфери плануєте його розподілити?

Ратан Ахмедов: Приблизно половина бюджету йде на освіту — це всеукраїнська тенденція. Завдяки підтримці з державного бюджету ми реалізовуємо масштабний проект з реконструкції опорної школи (загальна вартість близько 80 млн грн), також цього року придбаємо новий шкільний автобус (маємо вже добру традицію купувати щороку), побудуємо майданчик зі штучним покриттям для міні-футболу (загалом у нас їх буде вже 5).

Минулого року ми завершили освітлювати всі вулиці сіл і міста, які співпадають з транзитними трасами, і нині переходимо до відновлення вуличного освітлення у віддалених селах та мікрорайонах міста. Водогони, дороги — все як завжди. Також за майже три роки існування нашої громади у бюджетній сфері жодного разу не було затримок з виплатою заробітної плати, це колись би було як досягнення, а нині вже буденність.

 

ОТГ включає багато населених пунктів. Розкрийте секрет вдалого управління такою значною територією.

Ратан Ахмедов: Секретом управління є саме його відсутність, тобто максимальне делегування повноважень і зворотній зв'язок з громадянами. Наша команда працює на результат, ми не боїмось робити помилки, депутати міської ради незалежні від партій і відповідно зважені у рішеннях. Разом з тим, ми дуже далекі від ідеалу, який би хотілось бачити.

 

Як зараз йде ситуація із грошовою оцінкою земель ОТГ?

Ратан Ахмедов: Те, що відбулося з землями с/г призначення, важко назвати грошовою оцінкою. Адже коли на одному полі поряд дві однакові за всіма характеристиками земельні ділянки в рази відрізняються в ціні — це якийсь невдалий жарт, який на практиці має важкі наслідки. По-перше це створює проблему аграріям, які по закону мають платити тепер різну оренду, хоча це не в інтересах ні бізнесу, ні землевласників. По-друге, загальна вартість землі по нашій громаді знизилася, а відповідно знизились і надходження до бюджету. Земля — це унікальний ресурс, він, як бачимо, не боїться інфляції. Можна припустити, що ніякої всеукраїнської оцінки не було, півмільярда бюджетних коштів було освоєно з дуже сумнівними результатами.

 

Скільки у вас працює фермерських господарств і агропідприємств та яка їх роль у розвитку громади?

Ратан Ахмедов: На території нашої громади працює кілька десятків фермерських господарств та малих агропідприємств,  розвивається спільне китайсько-українське підприємство, а також є системний агрохолдинг, який сконцентрував валову частину земель ОТГ. Їхня роль у розвитку — це у першу чергу робочі місця та податки. У нас не практикуються так звані соціальні угоди, згідно з якими аграрії зобов'язуються якусь певну суму відраховувати на інфраструктуру сіл, вважаю що сумлінна сплата податків за місцем діяльності — це найкраща соціальна угода. Звісно, мало хто з них відмовляє в допомозі, якщо на то є потреба і можливість, і це не лише аграрії. Успішний бізнес — це соціально відповідальний бізнес.

В свою чергу вбачаю, що громада має в межах всіх доступних можливостей захищати бізнес, який чесно працює на її території.

 

Що в основному виробляють і на чому роблять акцент?

Ратан Ахмедов: Рослинництво, тваринництво, племінне господарство, овочівництво, у тому числі вирощування насіннєвих сортів картоплі тощо. І хоч якість ґрунтів у нас доволі низька, а посівна кампанія схожа на купівлю лотерейного квитка, аграрії Корюківщини є досить успішними, і це не в останню чергу через високий рівень компетенції керівників цих підприємств, які переважно мають корюківську прописку.

 

Як плануєте розвивати сільський туризм та за рахунок чого планується залучати інвесторів?

Ми промислово-аграрна громада, сільський туризм є не першочерговим завданням, адже маємо забезпечити працівникам підприємств належні умови за межами місця їх праці — це дороги, школи, медицина, якісна вода, публічні простори тощо. До того ж на території громади працює потужний туристичний об'єкт. Мальовниче село Бреч і однойменний відпочинковий комплекс поєднали в собі кращі традиції конярства і екотуризм. Тисячі квадратних кілометрів хвойного лісу навколо, помірний клімат і насолода тишею.

Але ми відкриті для креативних ідей. На моє глибоке переконання, основним завданням муніципалітету є створення умов: наприклад, коли у 2018 році законодавець вирішив «покарати» іноземних туристів збільшенням туристичного збору, ми на території нашої громади його взагалі відмінили. Також ми гарантуємо, що всі питання, які знаходяться у віданні міської ради, вирішуються максимально швидко і прозоро. Ми готові носити портфель за людиною, яка інвестує в Корюківку.

 

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua