Огляд міжнародної аграрно-економічної науки №3/2021: Агрострахування, зміни клімату, громадянські й збройні конфлікти

«Огляд» охоплює публікації зокрема в таких журналах, як Global Food Security, Food Policy, Nature, American Journal of Agricultural Economics та ін. З попереднім випуском «Огляду» можна ознайомитися за посиланням.

Агрострахування може негативно впливати на інновації

Кількість успішних заявок на патенти є загальноприйнятим мірилом інноваційної активності підприємств. Зокрема зростання кількості успішних заявок на отримання патентів на впровадження посухостійких культур у США свідчить про те, що тамтешні аграрії реагують на зміни клімату шляхом розширення інноваційної діяльності. Проте статистично взаємозв«язок між змінами клімату та інноваціями, покликаними боротися з цими змінами, послаблюється приблизно на 23% внаслідок державної підтримки агрострахування. Таким чином, в довгостроковій перспективі управління ризиками може мати ненавмисний стримуючий ефект на потенціал адаптації підприємств до змін клімату.

Джерело: Miao, R. (2020). Climate, insurance and innovation: the case of drought and innovations in drought-tolerant traits in US agriculture. European Review of Agricultural Economics 47(5): 1826-1860.

Аграрний сектор реагує на несприятливі погодні умови в залежності від їх тривалості

Зміни клімату можуть справляти серйозний економічний вплив на аграрний сектор. Виробники сільськогосподарської продукції здатні реагувати на ці зміни, адаптуючи власні агротехнології в різний спосіб, наприклад, шляхом зменшення деградації грунтів, збереження вологи та зміни обсягів внесення неорганічних добрив, пестицидів та гербіцидів. Зокрема дослідження виробників кукурудзи та картоплі в Перу показало, що вони реагують на екстремальні кліматичні події наступним чином. Використання технологій, спрямованих на збереження родючості грунтів, скорочується, якщо надмірна кількість опадів (дощу) спостергіається протягом одного року, однак їх впровадження значно зростає після декількох підряд років із низьким рівнем опадів. Рівень застосування пестицидів зростає на 8 відсоткових пунктів услід за посушливим роком, але не змінюється після декількох посушливих років підряд. Заходи зі збереження вологи впроваджуються рідше, якщо у попередньому році була достатня кількість опадів або якщо коливання рівня опадів було незначним. Лише багаторічна нестача опадів спонукає фермерів до збереження вологи. У той же час коливання погодних умов жодним чином не позначилось на внесенні добрив. Розуміння реакції виробників на погодні умови є важливим в процесі розробки агрополітичних заходів, спрямованих на зменшення ризиків, пов«язаних зі зміною клімату.

Джерело: Tambet, H., Stopnitzky, Y. (2021). Climate Adaptation and Conservation Agriculture among Peruvian Farmers. American Journal of Agricultural Economics 103: 900-922.

Рівень забруднення водних ресурсів добривами залежить від регіональних особливостей

Використання добрив сільським господарством вважається одним із основних джерел забруднення води. Аналіз даних з 18 водних регіонів США за 1951-2005 рр. свідчить, що 10%-ве збільшення застосування азотних та фосфорних добрив призводить до збільшення концентрації в басейнах рік азоту на 1,52% і фосфору — на 1,37%. Проте еластичність забруднення коливається за регіонами в межах від 0,082 до 0,733 для азоту і від 0,036 до 0,475 — для фосфору.

Джерело: Paudel, J., Crago, C.L. (2021). Environmental Externalities from Agriculture: Evidence from Water Quality in the United States. American Journal of Agricultural Economics 103: 185-210.

Наявність зрошувальної інфраструктури зменшує ймовірність громадянського конфлікту

Нестача опадів може призвести до громадянського конфлікту внаслідок зменшення виробництва сільськогосподарської продукції. Так, дослідження цього взаємозв«язку в Індонезії показує, що низька кількість опадів впродовж виробничого сезону негативно впливає на обсяги виробництва і позитивно — на ймовірність громадянського конфлікту. Однак взаємозв«язок нестачі опадів і конфлікту не настільки чітко виражений у районах, де присутня іригаційна інфраструктура, причому цей ефект стосується лише зрошування і не поширюється, наприклад, на наявність у районі гідроенергетичних потужностей. Крім того, результати дослідження є більш статистично значущими для невеликих конфліктів, пов«язаних із справедливістю розподілу природних ресурсів, ніж для етнічних чи сепаратистських конфліктів. Таким чином, впровадження агрополітичних заходів, спрямованих на зменшення впливу несприятливих погодних умов, спроможне запобігти громадяньскому конфлікту.

Джерело: Gatti, N., Baylis, K., Crost, B. (2021). Can Irrigation Infrastructure Mitigate the Effect of Rainfall Shocks on Conflict? Evidence from Indonesia. American Journal of Agricultural Economics 103: 211-231.

Вплив збройних конфліктів на сільське господарство, звичайно ж, негативний

Дослідження, проведене в Нігерії, показало, що зростання насильства з боку ополчення племені фулані в рамках збройного конфлікту з іншими етнічними групами призводить до скорочення посівних площ, зниження виробництва сільськогосподарської продукції загалом і певних культур зокрема. Під час конфлікту знизилось також поголів«я худоби. В той же час зросли крадіжки сільськогосподарських тварин і втрати внаслідок зниження закупівлі худоби і продажів сільськогосподарської продукції.

Джерело: George, J., Adelaja, A., Awokuse, T.O. (2020). The agricultural impacts of armed conflicts: the case of Fulani militia. European Review of Agricultural Economics, 2020.

Тарас Гагалюк, старший науковий співробітник ІАМО (Німеччина), член Експертної ради УКАБ