Прості складські свідоцтва на зерно: особливості застави та звернення стягнення

Особливості застави простих складських свідоцтв на зерно

Проблема передачі прав за простим складським свідоцтвом

З точки зору Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів» складські свідоцтва — товаророзпорядчі цінні папери. Застава цінних паперів, що передаються індосаментом, здійснюється у спеціальному порядку (ч. 1 ст. 53 Закону України «Про заставу» («Закон про заставу»)). У свою чергу, за індосаментом передаються лише ордерні цінні папери (ч. 4 ст. 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» («Закон про цінні папери»)).

Закон України «Про сертифіковані склади та прості і подвійні складські свідоцтва» («Закон про сертифіковані склади») визначає прості складські свідоцтва як цінні папери на пред’явника. Тому права за простим складським свідоцтвом мали б передаватись внаслідок передачі простого складського свідоцтва новому володільцеві (ч. 2 ст. 4 Закону про цінні папери). Натомість права за простим складським свідоцтвом переходять через індосамент (ст. 25 Закону про сертифіковані склади). Фактично, Закон про сертифіковані склади суперечить сам собі, а просте складське свідоцтво за всіма ознаками — ордерний цінний папір, а не цінний папір на пред’явника.

Закон України «Про зерно і ринок зерна» («Закон про зерно») у ст. 41 теж визнає прості складські свідоцтва цінними паперами на пред’явника. Передача прав відбувається врученням новому володільцеві (ст. 42 Закону про зерно). Розділ 8 Порядку обігу складських документів на зерно вказує, що при такому врученні підписується акт приймання-передачі, але індосамент вчиняти не треба.

Очевидно, є колізія між Законом про сертифіковані склади та Законом про зерно. Проте норми Закону про зерно є спеціальними. Отже, передача прав за простим складським свідоцтвом на зерно здійснюється врученням такого свідоцтва новому володільцеві та підписанням акта приймання-передачі.

Проблема застави простого складського свідоцтва на зерно

Закон про заставу каже, що ордерні цінні папери передаються в заставу шляхом індосування та передачі цінного паперу заставодержателеві. Просте складське свідоцтво можна заставляти шляхом його передачі заставодержателеві (ч. 2 ст. 21 Закону про сертифіковані склади). При цьому не вказано, чи треба індосувати просте складське свідоцтво. Але, оскільки просте складське свідоцтво є ордерним цінним папером, то необхідно вчиняти індосамент.

Закон про зерно не передбачає простого складського свідоцтва на зерно як предмет застави. Якщо ж індосувати просте складське свідоцтво на зерно, буде встановлена застава на зерно на складі. Застава стане тотожною заставі зерна за подвійним складським свідоцтвом, і предметом застави буде зерно, а не свідоцтво.

Водночас, відповідно до Закону про заставу, сторони вільні обирати спосіб заставлення простого складського свідоцтва на власний розсуд (ч. 2 ст. 53 Закону про заставу). При цьому зерновий склад ніяк не залучається до відносин застави. Рекомендується (1) заставляти таке свідоцтво передачею заставодержателеві або третій незалежній стороні з підписанням акта приймання-передачі та (2) повідомляти зерновий склад про заставу простого складського свідоцтва на зерно, вказуючи реквізити такого свідоцтва, щоб попередити зловживання з боку заставодавця.

Особливості звернення стягнення на просте складське свідоцтво на зерно

Оскільки із кола суб'єктів зникає зерновий склад, спеціальні механізми, передбачені Законом про зерно та Законом про сертифіковані склади, стають недоступними. Зерно знерухомлюється на складі, а заставодавець не може достроково виконати зобов'язання і забрати зерно без відома заставодержателя.

Договірне звернення стягнення на просте складське свідоцтво

Бажано передбачити більш простий договірний спосіб стягнення. На випадок прострочення зобов'язання необхідно передбачити право заставодержателя самостійно реалізувати права на та за простим складським свідоцтвом.

Звернення стягнення на просте складське свідоцтво у загальному порядку

За загальними правилами, звернення стягнення на просте складське свідоцтво на зерно не відрізняється від звернення стягнення на інше майно: (і) необхідно отримати рішення суду (третейського суду) або (іі), у разі нотаріального посвідчення договору, отримати виконавчий напис нотаріуса, щоб залучити виконавця та реалізувати заставлене свідоцтво. Будь-яких особливостей у примусовому зверненні стягнення на заставлене просте складське свідоцтво на зерно серед чинного законодавства немає.

Застава простого складського свідоцтва на зерно неоднозначно врегульована у національному законодавстві. Профільні акти містять суперечливі норми, але це не позбавляє життя цього способу забезпечення. Імплементувавши описані вище механізми, заставодержатель убезпечить себе від дефолту заставодавця та зможе зекономити час на зверненні стягнення.

Олександр Позняков, юрист Marchenko Partners