Держдотації треба розширити на агрострахування

Таку думку висловив директор компанії «Дельтафрут» Антон Рубан.

«Це був би дуже дієвий фінансовий інструмент для аграріїв, який дозволив би при настанні погодних негараздів не залишитися, образно кажучи, у розбитого корита», — пояснив він.

Виробник нагадав, що у 2017 році, коли було тотальне знищення врожаю через весняні заморозки в багатьох господарствах, садівники вимагали від держави майже 100% компенсації втрат.

«Якщо держава звернула б на це увагу і почала програму компенсації 50% або навіть 30% страхового внеску, це сприяло би тому, що фермери активно страхувалися. У аграріїв була б упевненість у тому, що держава буде контролювати виплати від страхових компаній. Сільгоспвиробники платили би менше», — зазначив Рубан.

Він також підкреслив, що минулий сезон для садівників був вкрай невдалим.

«Приблизно 98% господарств закінчили сезон з великими збитками внаслідок дуже низьких цін на яблука. І, може, в цьому році хтось і хотів би застрахуватися, але немає оборотних коштів», — пояснив директор «Дельтафрут».

Він зазначив, що агрострахування — це цивілізований шлях у такому ризикованому бізнесі, як сільське господарство. Можливо, аграрії недостатньо обізнані щодо агрострахування. Сьогодні більшість сільгоспвиробників страхується на вимогу кредиторів, сприймаючи це як зобов'язання. Але треба враховувати, що клімат змінюється.

«На мою думку, така нинішня рання весна може спровокувати досить відчутні травневі заморозки. Природа візьме свою температуру. Недарма люди похилого віку кажуть, що якщо тепла зима, то навесні можна очікувати будь-яких нетипових погодних умов. До речі, 2017 року в березні теж було дуже тепло, а потім прийшли похолодання і заморозки», — прогнозує аграрій.

AgroPortal.ua за матеріалами Аgroreview.com