Про це заявила директор з корпоративного страхування СК АСКА Олена Шустур.
Вона зазначила, що малі фермерські господарства поки що мало знають про агрострахування, рідко мають вільні обігові кошти і тому нечасто користуються послугами страховиків.
«Зазвичай вони ведуть діяльність «на свій страх і ризик» — хоча саме малий агробізнес, згідно зі світовою статистикою, найбільш фінансово вразливий в порівнянні з іншими представниками сільського господарства. Саме у невеликої ферми виникають найбільш відчутні фінансові проблеми при реалізації будь-яких негативних сценаріїв: втрати врожаю через негоду, аварій з сільгосптехнікою, пожежі на складі», — зазначила експерт.
За її словами, середні агрогосподарства серйозно активізувалися на нашому ринку саме в останні три роки.
«Більшість таких підприємств знайомиться з агрострахуванням, коли у них виникають банківські або форвардні зобов'язання, які передбачають страхування. Тому даний сегмент охоплений значною мірою, за нашими оцінками — на 30-35%, і частка користувачів агрострахування серед середніх агрогосподарств продовжує зростати», — додала Шустур.
Великі холдинги, за її словами, добре знайомі з інструментами ризик-менеджменту і страхуванням зокрема.
«Вони намагаються мінімізувати найрізноманітніші ризики, в тому числі через «людський фактор», коли помилки роблять агрономи і технологи підприємства. У них є чітка організаційна структура, багато процесів добре описані і формалізовані, є зрозуміла для нас документація. Це дозволяє страховикам адаптувати свої програми до потреб таких клієнтів і пропонувати індивідуальні умови для кожного. Серед великих агрогосподарств порядку 55-65% компаній користуються страховим захистом. Велика частина їх договорів страхування також укладається в прив'язці до форвардних, кредитних або заставних програм, якими користується ця група клієнтів», — пояснила експерт.
У регіональному зрізі лідерами з використання програм агрострахування є Хмельницька, Дніпропетровська, Херсонська, Полтавська, Кіровоградська області, уточнила Шустур.
«У 2018 році найбільша частка договорів припадала на захист озимої пшениці — 51% і озимого ріпаку — 25,5%. Аграрії активно страхують кукурудзу, соняшник, озимий ячмінь. Але є і відносно нові програми страхового захисту: для насаджень лохини, молодої ліщини, яблук і навіть троянд — тобто, перелік культур, які можуть бути прийняті на страхування, розширюється», — констатує Шустур.
За її словами, в перспективі агрострахування охопить садівництво (особливо виноградарство), а також тваринництво.
«Ці напрямки з кожним роком стають все більш популярними і привертають багато інвестицій. Страхування гарантує фінансову стабільність для таких проектів, а значить — рішення обов'язково з'являться», — додає експерт.
Також Шустур уточнила, що в останні 1-2 роки всі частіше застосовується страхування не тільки від кількісних втрат, а й на випадок зниження якості врожаю.
«Є нововведення і у наших колег по ринку, наприклад, при страхуванні щодо нових для України культур — того ж озимого гороху, з вирощуванням якого пов'язані серйозні ризики. Хтось страхує бджіл — це також досить нові для нашого ринку програми», — додала вона.
Серед інновацій, про які точно можна буде говорити в найближчі 1-2 роки, Шустур виділила два напрямки:
- індексне страхування від посухи, на базі супутникових даних, без огляду посівів та отримання довідок з Гідрометцентру. У всьому світі, і в Україні зокрема, активно розвивається напрямок agritech — технологічні та інтелектуальні рішення, які допомагають аграріям в різних сферах і в агрострахуванні зокрема. Ось це якраз той випадок;
- страхування на випадок втрати якості зернових культур, тобто — зниження класності зерна. Минулорічний рекордний урожай українських зернових в 70,1 млн т — прекрасне досягнення, яке хочеться повторити і перевершити. Але такі сприятливі погодні умови, як були в 2018 році, не можуть повторюватися з сезону в сезон. Тому аграріям буде набагато спокійніше йти до подібного результату, маючи надійний страховий захист, і цей напрям дуже перспективний.
AgroPortal.ua за матеріалами iAgro