В Україні є ризик замість ринку землі стимулювати нові схеми і корупцію
Таку думку висловив заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.
Він нагадав, що в судовому реєстрі з'явилася справа, в якій українець відстояв право на обмін землею, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Прокурор, посилаючись на мораторій, безуспішно намагався визнати обмін землі недійсним.
«Так, українці поступово усіма правдами і неправдами намагаються отримати право розпоряджатися своєю власністю — земельними паями. Це право було обмежене в далекому 2001 році «тимчасово». Але в українських реаліях немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Поки таке тлумачення тимчасовості не спростував Європейський суд з прав людини, який побачив у мораторії порушення прав власників земельних ділянок», — зазначив він.
Експерт зазначив, що позиція ЄСПЛ збігається з позицією багатьох українських юристів, які вважають, що таке обмеження порушує 41 статтю Конституції України, оскільки пайовики не можуть розпоряджатися своєю власністю.
«Але Конституційний суд (КС), існуючий на гроші платників податків, в тому числі 7 млн власників паїв, відмовився аналізувати, чи порушує «тимчасовий» мораторій право на власність. Тепер українські суди будуть стояти перед дилемою — апелювати до рішення ЄСПЛ, або національного законодавства, не маючи позиції КС. З огляду на те, що рішення суддів в Україні коливаються в залежності від прихильності платоспроможних позивачів з одного боку і політичної доцільності з іншого, є ризик, що судова практика в подальшому трактуванні легітимності мораторію буде як дишло — куди повернув, туди й вийшло», — вважає Яблоновський.
Він підкреслив, що середній вік власників паїв — більше 55 років. З них 65% або майже 4,5 млн — пенсіонери. Приблизно чверть власників паїв у віці 70 і більше років.
«Для них можливість продати пай — чи не останнє джерело значної суми, яку можна мати під рукою на чорний день, витратити на лікування, ремонт будинку або придбання побутової техніки, щоб зробити життя трохи комфортнішим. І якщо замість оренди на 49 років, до кінця якої вони не доживуть, з'явиться альтернатива продати свій пай за вищою ціною, вони нею скористаються. Навіть якщо процедура буде не бездоганною юридично», — вважає Яблоновський.
На його думку, якщо фермер або агропідприємство, які орендують ці паї, дізнаються про нові схеми, вони будуть намагатися таку землю купити, щоб не втратити так важко зібраний по шматочках в 4 га цілісний земельний масив.
«Таким чином, є ризик замість цивілізованого відкриття ринку стимулювати нові схеми і корупцію», — вважає експерт.
Крім того, це може вилитися в серйозні бюджетні витрати. У разі позовів до держави в ЄСПЛ, за оцінками юристів, прокрастинація держави з запуском ринку землі може коштувати платникам податків від 2 до 75 тис. євро за кожного пайовика.
«Навіть якщо кожен десятий пайовик отримає компенсацію в розмірі €2 тисяч, то бюджет виплат складе майже 45 млрд грн», — підрахував експерт.
За словами Яблоновського, Мінагропроду необхідно терміново подати на розгляд Кабміну законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» з тим, щоб він потрапив до Верховної Ради ще до законопроекту про продовження мораторію.
«У Раді повинні врахувати юридичні та економічні ризики нової реальності, знайти голоси для компромісу і запустити ринок землі вже в 2019 році. В основу компромісу ми пропонуємо покласти принципи, закладені в Меморандумі, що передбачають запуск прозорого і конкурентного ринку, хоча з певними обмеженнями, а також забезпечення доступу до кредитування на придбання землі для малих і середніх господарств. Замість «дикого поля» і корупційних схем ми отримаємо цивілізований ринок, від якого виграють як власники паїв, так і сільгоспвиробники», — підсумував експерт.
AgroPortal.ua за матеріалами НВ