Так вважає президент Української зернової асоціації (УЗА), директор компанії New World Grain Ukraine (Soufflet Group) Микола Горбачов.
«Різноманітні розповіді про турботу про власників землі, яким належать по 3-4 га, вважаю популізмом. Інакше ті 30% населення, які проживають у сільській місцевості, вже давно були б обласкані і забезпечені такими «дбайливими» оповідачами. І не треба придумувати унікальний шлях розвитку, потрібно взяти найбільш ефективний із точки зору використання землі як ресурсу. Визначити, скільки прибутку з одного гектара можна одержати у разі застосування різних моделей власності, і впровадити», — розповідає президент УЗА.
Наприклад, зазначає він, у Франції в Паризькому регіоні середній розмір фермерського господарства 93 га, максимально можливе володіння одним власником — 2 тис. га, і не факт, що, якщо ви купите землю у власність (або отримаєте у спадок), вам дадуть можливість працювати на цій землі, бо держава створила такий контроль з боку громадських організацій, що їхні учасники будуть битися в конкурентній боротьбі, де обов'язково переможе найбільш ефективний, а переможений власник буде отримувати рентну плату за свою власність.
Визначення ефективності лягає на плечі громадських організацій, розташованих у цьому районі. А роль держави — лише у чіткому контролі виконання встановлених правил усіма учасниками. «І не треба боятися, що землю хтось скупить, боятися треба, що Україна не використовує весь потенціал власного ресурсу», — говорить Микола Горбачов.
Зміни у власності на землю, вважає фахівець, можуть принести в короткостроковій перспективі зміни у пріоритетах вирощування різних культур.
«Отже, для виробництва зернових потрібно буде об'єднувати нових (сподіваюся, ефективних) власників у кооперативи і створити їм умови для розвитку, а це і пільгові кредити на будівництво елеваторів, на купівлю нової техніки тощо. Ці інвестиції від держави будуть відшкодовані стабільністю в регіонах та більшою соціальною відповідальністю фермерів, що працюють на місцях (ВЛАСНИКІВ!), за розвиток кожного невеликого регіону, бо вони будуть розвивати його для себе і своїх дітей», — пояснює експерт.
Ось на цьому шляху, зазначає він, можливі зміни в пріоритетах вирощування різних культур.
«Невеликому фермеру завжди буде більш вигідно диверсифікувати вирощувані продукти, і ми побачимо розвиток овочівництва зі зрошенням, зрошення на полях пшениці і кукурудзи, що призведе до одержання набагато більшого прибутку з одного гектара, ніж у великотоварному виробництві, де 100-150 осіб можуть керувати і 100, і 200 тис. га і вирощувати зернові без зрошення і з меншою врожайністю (ніж у Франції, наприклад, удвічі). Тому і залежність від погодного чинника в цьому випадку значно зменшиться, що зробить нашу країну стабільним постачальником різних с/г продуктів на світовому ринку», — розповідає Микола Горбачов.
AgroPortal.ua за матеріалами «ПроАгро»