Виручка $5 тис./га, або Який агродосвід Україна може перейняти у США

Про це у розмові з AgroPortal.ua зазначив директор ПСП «Україна» (Житомирська область, 5,5 тис. га, ГК «Ерідон») Дмитро Глущенко, який взяв участь у програмі стажування SABIT із агробізнесу в США, відвідавши там ферми різних розмірів та спеціалізацій. Далі — пряма мова.

Основна проблема сільського господарства США — старіння фермерів, середній вік яких — 65 років. Господарств, де діти хочуть переймати справу батьків, небагато, тому ферми йдуть шляхом укрупнення. Особисто я познайомився з двома фермерами. Одному з них 73 роки, він повний сили й енергії, має 800 голів дійного стада, протягом двох років планує добудувати ще один сарай і мати 1400 дійного поголів’я. Інший фермер, якому 98 років, їхав з ферми, де уже попорав тварин, на роботи на випасах. Теж повний сили та енергії. При цьому держава готова надавати за програмами підтримки молодим фермерам до 90% компенсацій за звичайного рівня 60-65%, щоб стимулювати молодь йти в агросферу.

Загалом державні програми підтримки надаються в межах USDA, де є підрозділ Farm Service Agency.

Якщо говорити про катаклізми, то може бути компенсація вартості кормів за умови, що тварини утримуються на випасах, і була засуха в цей період. Є система моніторингу, яка визначає рівень засухи, і залежно від ступеню шкоди та тривалості посухи фермеру компенсують вартість кормів за один місяць, два, три, п'ять або більше. Паралельно є програма щодо понаднормового падежу внаслідок погодних катаклізмів (високі температури, повені тощо). Якщо втрати поголів’я більші за норму, можна подаватися на цю компенсацію. У межах програм компенсація втрат йде на рівні 60%.

Проте розрахунки беруться на основі даних USDA, а не ринкових. Однак, зважаючи на те, що для участі в цих програмах майже завжди не потрібно нічого платити, то чому б і ні. Ще від погодних катаклізмів страхуються культури, які не страхують комерційні компанії. Як правило, це нішеві культури.

Є програма з підтримки ціни для молочного тваринництва: USDA фіксує маржу (різницю між ціною молока і вартістю кормів на його виробництво), і за її зменшення фермер отримує компенсацію. У цій програмі участь платна — на рівні $100 на рік, але навіть для маленького фермера це прийнятна сума. Де-факто за цією програмою виплати досить великі. Наприклад, по штату Меріленд, який площею приблизно як Одеська область чи Харківська, або ж Чернігівська, за попередній рік виплати склали $24 млн.

Кредитування. Є програма позики під заставу врожаю. Основна вигода тут у тому, що станом на сьогодні фермер отримає таку позику під 3%, в той час як комерційні позики будуть 7-9%. Відповідно, якщо ти розумієш, що вигідно продати буде через 3 місяці, оскільки зросте ціна, чи форвард підписав, але зараз тобі потрібно покривати свої витрати, ці 3 місяці можна перекрити за рахунок кредиту. Також є програма прямого кредитування. Якщо ти не можеш отримати кредит у комерційному банку, то можна подати заявку державі — її розглянуть і дадуть прямий кредит.

Кредити, наприклад, під будівництво можна отримати з низьким відсотком. До $500 тис. до 12 років під будівництво сховищ. Тобто вистачає і цільових програм під конкретні витрати. В межах кредитування ще є варіант гарантування комерційних кредитів. Тобто якщо в тебе є вже існуючий комерційний кредит, ця служба може під нього дати гарантії для фінансової установи. Невеличкий, але бонус.

Програми з консервації ґрунтів. Не побачив, щоб це було настільки поширено, але є програми, коли фермеру компенсують орендну плату, витрати на утримання землі, за умови відмови на 10-15 років її обробляти. Більш характерно це якраз для штату Меріленд, оскільки там розташована найбільша в США затока — Чесапікська. Вона знаходиться всередині континенту, тож велика частина забруднення йде від сільського господарства (стоки добрив тощо).

Сільське господарство США за розвитком схоже на українське: є великі агропідприємства, які йдуть шляхом укрупнення, вузької спеціалізації з акцентом на експортно орієнтовані культури. Вони заточені винятково під ефективність — якомога дешевше виробити тонну готової продукції. Більшість великих підприємств не мають мегадиверсифікації, адже не можна бути професіоналом у всьому.

І малі фермери, які фокусуються на доданій вартості. Ферми, які займаються вирощуванням мандаринів, наприклад, знайшли додатковий заробіток у тому, щоб продавати фасовані мандарини. Пакунки близько двох кілограмів. Для цього мандарини потрібно пропустити через лінію миття, сортування, обробки та фасування. Проте будівництво такої лінії зі сховищем для саду розміром 30 га коштує $8 млн за сьогоднішніх цін. Нічого, начебто, складного, але цей процес дає велику частину маржі, адже фермери вже можуть не тільки до супермаркетів постачати, а й напряму споживачам.

Інший приклад — ферма, де займаються органічною пшеницею та іншими зерновими. Підхід у тому, що подають себе як спільноту з історією виробництва крафтового продукту: від поля до кінцевого споживача. Але подібні історії працюють лише у мегаполісі. У цьому випадку у Вашингтоні хлібину продають по $13.

Ще в одного виробника, який займається ягодами, цікава система CSA — Community Supported Agriculture. Це формат підписки. Люди, які хочуть підтримати локального фермера і отримувати локальний продукт, зимою оплачують фрукти, а отримують у сезон. Фрутбокс наповнюють сезонними фруктами та ягодами відповідно до формату підписки: отримуєш на тиждень чи декілька протягом певного періоду. Фермер точно знає, що він уже це продав. Він точно знає, куди йому збути продукцію. По-друге, він отримує кошти тоді, коли в нього касовий розрив. Зимою жодних доходів немає, а витрати вже починаються. Для споживача вигода в тому, що цей фрутбокс у супермаркеті він потім зможе знайти умовно за $26, але до нового року купує по $7.

Нестача робочої сили є основною проблемою у сільському господарстві США незалежно від розмірів господарства. Тому тренд на роботизацію і цифровізацію. Безпілотні обприскувачі, безпілотні трактори, роботизовані машини для збору врожаю тощо. Усе рухається до того, щоб менше залучати людської сили в сільському господарстві. Згідно опитувань, у Каліфорнії близько третини підприємств змінили повністю або частково технологію або культуру з метою зменшення потреби в людях.

Та при цьому склалось суб'єктивне враження, що для того, щоб збанкрутувати в США, фермеру, мабуть, ще й постаратися треба.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua