Фермерство на Поліссі. На дбайливому ставленні до тварини будується основа бізнесу

Рівненська область відносно тиха щодо воєнних дій, чому власники ферми завдячують ЗСУ, тож продовжують робити розпочату справу і розвиватись далі. 

Вже після 24 лютого господарство відкрило три магазини на Рівненщині: м. Березне, м. Костопіль, м. Рівне. Зараз планується відкриття ще одного у Рівному. 

Всього команда ферми складається з близько 80 людей. Це ті, хто задіяний у тваринництві, рослинництві, на виробництві та в теплицях. Більшість працівників — місцеві з села чи району. 

У с. Поляни Рівненського району була стара ферма, яку декілька років тому викупили діючі власники «Ферми Брата». Без досвіду, але з великою вірою сім’я (двоє братів) почала фермерську справу. 

Сама ж Юлія за освітою технолог у харчовій промисловості. Зараз виконує роль маркетолога. Олег, який керує фермою, за освітою вчитель. На думку співвласниці ферми, досвід, який людина набирає протягом життя, — це і є той багаж знань, з яким потрібно працювати. 

Загальний земельний банк ферми складає 1300 га, з яких 480 га забезпечують кормову базу для тварин. 

Окрім кормових культур, вирощують жито, пшеницю, сою. Юлія Коваль каже, що зі збутом зерна, звичайно, цього року були проблеми, але посіяли озиму пшеницю, жито вже зійшло. Зібрали сою, зараз у полі ще стоїть кукурудза на зерно. 

Однією з важливих цілей підприємців стало відновлення натурального українського продукту, побудова довіри у людей до того, що існують якісні молочні продукти. 

«Це вкрай важко, не завжди все так гладко, як ми демонструємо у соціальних мережах. Але водночас завдяки активній сторінці в Instagram ми отримуємо зворотній зв’язок щодо покращення нашої продукції — смакових якостей, упаковки. Ми вдячні нашим друзям, читачам за таку допомогу», — коментує Юлія. 

Співвласниця ферми зазначає, що вони зацікавлені у виробництві нових продуктів. До прикладу наводить лободу. Каже, що це вітамінна бомба в українському міксі салатів, який планують вирощувати. 

На момент купівлі на фермі було тваринницьке і рослинницьке господарство. Щодо тварин, то за словами Юлії, стайні та території були у плачевному стані. Тому перш за все власники поставили перед собою завдання створити умови та відбудувати тваринництво. 

«Завдяки державним програмам ми змогли реконструювати декілька стаєнь. Це була дуже велика підтримка для нас — здається, якби не це повернення коштів, то і не зрушилась з місця вся наша справа», — говорить співвласниця бренду. 

Зараз у господарстві налічується 415 голів, з яких 225 корів дійного стада. З часу придбання ферми поголів’я збільшилось удвічі, а то й більше. 

Вся філософія бізнесу у «Фермі Брата» базується на гуманному, правильному ставленні до тварин.

Асортимент продукції «Ферми Брата» на сьогодні це: непастеризоване живе молоко, кефір, маслянка, йогурт, сироватка, бринза, бринза з зеленню, адигейський сир, моцарела, сулугуні, сир напівтвердий дитячий та перчинка, масло, сметана, кисломолочний сир. Також є сирники, налисники, ліниві вареники, вареники з різними начинками, картопляники з кисломолочним сиром усередині. 

Собівартість продукції з початком війни значно зросла. Перш за все, подорожчали засоби догляду за коровами. На фермі використовують одноразові паперові рушники, спеціальну рідину, якою обробляють вим’я, одноразові рукавички, спеціальні засоби для промивання молокопроводу до та після доїння — все це виросло у ціні. До прикладу, упаковка мінімум здорожчала удвічі. 

Також після здорожчання палива возити молочну продукцію в Київ стало нерентабельно. Тому фермери «запускають» Рівненську область. До того ж, є обмеження у потужностях, оскільки це не завод, а крафтове виробництво. 

Лютий — це сезон салатів, і станом на кінець місяця у теплицях господарства було дорослих рослин близько 30 тисяч, і ще було засіяно. З початком війни все зупинилось, але рослини свій ріст не припинили. Тому власники змушені були віддавати продукцію людям. Приїхало багато ВПО, тож і з ними ділились. Хоча, за словами фермерів, багато хто брав для годівлі курей. Всю продукцію просто роздали. 

Влітку теплиці так і не задіяли, а у вересні під час буревіїв вітер частково зніс плівку з даху, тому зараз триває реконструкція. Але в планах найближчими тижнями почати сіяти. 

У теплицях планують робити акцент на цибулю на перо, частину збираються вирощувати для ресторанів Євгена Клопотенка. 

Коли «Ферма Брата» запускала салатне виробництво, воно було направлене на споживачів, які цінують якість продукту. Тому салати — не у дешевому сегменті. 

Додає, що «телятотерапія» справді діє, спостерігати за життям тварин у стайні — це цікаво і заспокійливо. 

«Підприємництво, фермерські господарства мають розвивати нашу країну — це те, що ми можемо залишити після себе. Ми повинні жити і працювати з думкою про майбутнє. Так має жити кожна людина», — наголошує Юлія Коваль.