Подружжя Ореста і Юлії Дейнека з 2011 року займається вирощуванням малини. Спершу орієнтувалися на ринок свіжих ягід, та згодом знайшли себе у переробці — налагодили виробництво плодово-ягідного вина та варення з чайної троянди.
Сьогодні СФГ «Галицька сорока», що на Львівщині, має 2,5 га, на яких росте малина, ожина, чорна смородина та чорноплідна горобина. Господарство особливе тим, що має одну з найбільших на заході України плантацій чайної троянди, або, як кажуть місцеві, — ружі.
Юлія Дейнека / ліворуч
«Більшість цієї посадки ми отримали методом розсаджування з одного куща, який ріс біля нашого будинку. Спершу хотіли купити саджанці, але не змогли їх знайти. Минуло 5 років, і тепер у нас більше 1 тис. кущів ружі. Вважаємо, що це одна з найбільших плантацій на заході України», — зазначає співвласниця СФГ «Галицька сорока» Юлія Дейнека.
Із ружі господиня варить варення. Всі процеси — ручна праця.
Попит на цей смаколик росте в геометричній прогресії, тому в планах не лише збільшити посадкові площі, а й зробити так, щоб ружа мала географічне зазначення. Господарство також закуповує пелюстки троянд у місцевого населення.
«Для джемів у нас немає ніякого обладнання. Воно дуже дороге, а залучати грантові кошти не вдається, бо ми все ж займаємося виробництвом алкогольної продукції, а це є перепоною для багатьох програм. Та ми намагаємося дотримуватися вимог ХАССП і працюємо над тим, щоб із часом автоматизувати хоча б частину процесів», — говорить підприємиця.
За словами подружжя, цей рік для ягід був не найкращим. «У травні не було дощів, малина недоотримала вологи, а крапельного зрошення в нас немає. Цікаво, що коли ми садили малину, то нам казали, що тут робити полив необов’язково, бо достатньо опадів. Та клімат за останні роки дуже змінився. Тому в планах зробити крапельний полив», — каже Юлія Дейнека.
З ожиною також були труднощі, оскільки по сусідству з нею необроблені паї, які заросли деревами. «Ожина прекрасно перезимувала, та в травні були заморозки, і в долині, поблизу дерев, вона дуже перемерзла. Шкода, що в нас не працює законодавство, яке б змушувало людей хоча б чистити паї», — зазначає підприємиця.
Від одного сорту подружжю довелося відмовитися, оскільки частина посадки згоріла через недбалість людей — ряди малини були застелені соломою, яка легко зайнялася.
На Львівщині господарство стало другим, хто отримав ліцензію малого виробника вина, першим було Edem Resort Medical & SPA, у них теж є своя виноробня.
Минулого року господарі виготовили до 5 тис. пляшок, хоча ліцензія на виробництво дозволяє виробляти 10 тис. декалітрів на рік.
«Більше 15 тис. пляшок навряд чи ми зможемо виготовити, а починати ще один проєкт не хочемо, боїмося, що загубимо свою крафтовість. У нас є мрія, щоб пляшка «Галицької сороки» коштувала 50 доларів Для цього наша якість має бути 100/100, і дохід українця має бути таким, щоб йому не було це багато. Якщо з першим пунктом ми впораємося, то з другим — не зовсім», — розмірковує підприємиця.
Юлія говорить, що вони обрали саме сімейний бізнес, щоб розвивати село та громаду, адже не всім бути бухгалтерами, перекладачами чи айтішниками. Подружжя впевнене, що чим більше буде таких малих господарств у селах, тим краще для української економіки.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua