Як киянин робить турбо-багаття зі звичайних полін

Микола Паламарчук має власну розробку для комфортного отримання вогню «Вогнер». Вона являє собою циліндричне поліно з двома отворами: вертикальним для доступу вогню і горизонтальним — для повітря. Знизу, там де вони перетинаються, знаходиться розпалювальний брикет (суміш тирси з парафіном).

Використовувати «Вогнер» просто — біля верхнього отвору дістати сірника (він входить до комплекту), підпалити розпалювач і вертикально встановити поліно. Восени минулого року Микола отримав два патенти на «Вогнер».

«Я багато років займався туризмом, полюванням і риболовлею, цікавився темою виживання на природі, — розповідає Микола Паламарчук. — Перепробував багато різновидів вогнищ, з яких найбільше сподобались так звані «свічки»: фінська, шведська, індійська. Вони зручніші за звичайні дрова, хоча й мають свої недоліки: наприклад фінські швидко згорають, а індійські важко виготовити».

У лісі, де повно сухих дров, «свічки» не потрібні. Однак у сучасних реаліях люди змушені купувати дрова в супермаркетах чи на автозаправках. Як правило, потрібна не одна в’язанка дров, їх незручно нести і перевозити. Тому у Миколи виникла ідея власного переносного багаття, яке б мало переваги «свічок» без їхніх недоліків.

«Вогнер» — це екологічно чистий продукт, без стороннього запаху, який не забруднює ні одяг, ні багажник авто. Його можна повторно використовувати: наприклад, після приготування їжі закрити отвори травою або залити водою і тим самим загасити його, а пізніше знову розпалити. Він швидко розпалюється і довго горить — від 1,5 до 3,5 годин залежно від моделі (розміру).

Виробництво «Вогнера» починалося у звичайному київському гаражі, за власні кошти Миколи Паламарчука. Коли справа почала розвиватися і приносити дохід, виробництво переїхало в спеціальний цех. «Вогнери» роблять із сосни. Як пояснив Микола, використовують технічну сировину, відходи (обрізки і сухостій). У порівнянні з іншими породами дерев, сосна дає найбільше такої сировини. Крім того, сосна доволі дешева і забезпечує красиве горіння.

«Декілька місяців у мене пішло тільки на випробування «Вогнера». Перші зразки також були непогані, але треба було добитися легкого і красивого горіння. І нам це вдалося», — розповідає Микола Паламарчук.

AgroPortal.ua за матеріалами Еcotown.com.ua