Площі нашого господарства дуже малі, тому ми вирішили посадити лікарські трави — лаванду, гісоп лікарський, м’яту. Вони мають довгий період цвітіння, який припадає на паузу в основних медозборах. Вважаємо, що фітомед — це наша родзинка.
Врятував пасіку під обстрілами, щоб сьогодні виробляти фітомед для військових
27 січня 2024, 06:00 1861
Обгорілі баночки з-під меду, обстріляні вулики та пошкоджений інвентар — так виглядала територія СФГ Fedosov Family Farm у селі Степова Долина на Миколаївщині, коли туди після звільнення Херсона повернувся Яків Федосов.
Він продовжує справу батьків, які з 1996 року вирішили зайнятися сільським господарством. За два роки до повномасштабної війни в Україні Яків офіційно зареєстрував СФГ Fedosov Family Farm, основним напрямом діяльності якого стало бджільництво та вирощування лікарських трав. А головний продукт виробництва — фітомед.
Яків Федосов, співвласник Fedosov Family Farm
Окрім фітомеду, в господарстві виготовляли ще вогняний мед на основі гострого перцю. Є ще в асортименті лімітований мед — різдвяний, для якого додаткову продукцію вже закуповують (апельсин, кориця, гвоздика та кардамон). Загалом Fedosov Family Farm виробляло 1,5 т меду на сезон.
«Я навчаюся в аспірантурі Миколаївського національного аграрного університету. Перед війною проходив практику в Данії, де зумів не лише отримати досвід, а й накопичити капітал для розвитку господарства», — каже Федосов.
Молодий підприємець модернізував виробництво — зі старих вуликів-лежаків перейшов на корпусні, більш практичні та сучасні. Закупив обладнання, збільшив кількість бджолосімей до 50 та налагодив роздрібну торгівлю медом. Планували садити ще тим’ян і мелісу, та з перших днів великої війни господарство опинилося в зоні бойових дій.
У травні 2022 року Яків Федосов вперше поїхав у Степову Долину, щоб забрати документи та деякі речі. Там ще тривали бойові дії. «Я відразу пішов на пасіку і намагався дати бджолам можливість вижити, щоб родини не пороїлися та не позлітали з цих місць. Фактично це все відбувалося під обстрілами, але тоді думалося лише про те, щоб зберегти свою справу», — розповідає фермер.
Питання про перевезення пасіки навіть не стояло, оскільки рухатися великою технікою заборонялося.
Наступного разу пасічник потрапив у господарство вже після звільнення Херсона. Територію оглядали сапери та ДСНС, але й досі господар знаходить шматки металобрухту.
Яків Федосов, співвласник Fedosov Family Farm
росіяни в самому селі були декілька годин, трохи вкрали продукції, яка була готова до відправлення: знаходив обгорілі баночки з-під меду по території. Але пасіка і насадження найбільше постраждали саме від пожеж. Було багато сухої трави, яка швидко загорялася, і вогонь поширювався на необроблені поля.
А от вулики постраждали саме від уламків, адже поруч були «прильоти». «Осколки розліталися і пробивали їх наскрізь. Один застряг всередині вулика і впав на дно. Бджілки цей уламок запрополісували: вони все чужорідне, що потрапляє до них у вулик, муміфікують», — зазначає Яків Федосов.
Загалом близько 20 вуликів згоріло повністю, а з 50 бджолосімей вижило 17. Ще одним викликом для пасічника стали гризуни, яких у кожному вулику було по 15-20 штук.
Однак, попри всі проблеми та невизначеність, Яків запустив виробництво нового продукту — медової пасти 299+.
Яків Федосов, співвласник Fedosov Family Farm
До початку великої війни ми виготовляли суміші меду з горіхами та сухофруктами. Її я віддавав військовим. Хлопці казали, що це набагато краще, ніж шоколадні батончики, і їм таке «заходить». Формат банки не дуже зручний, тому вирішили створити утилітарний продукт, який підходить для всіх. Медова паста чимось схожа на пасту Амосова, але трохи спрощеної версії.
Для виробництва цієї пасти за власні заощадження була куплена установка для пакування саше, а сам пакувальний матеріал — за грантові кошти.
Fedosov Family Farm бере участь у багатьох грантових програмах — усе для того, щоб відновити своє медове виробництво.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua
