На виноробні Petervine вино виготовляли завжди, проте правильно почали це робити близько 6 років тому. Виноград закуповували на Одещині та Херсонщині. Тоді своїх виноградників ще не було, окрім столових сортів, які були висаджені в теплиці площею близько 0,2 га.
Нині площа під виноградником, який вже повноцінно плодоносить, збільшилася до 2,5 га. Цього року посадили ягоду ще на 0,7 га і загалом мають 3,2 га. На цьому господарі зупинятися не збираються і наступного року планують закласти ще 1,5 га.
Як розповіли AgroPortal.ua власники виноробні Petervine на Львівщині Петро та Юрій Федина, нині на винограднику росте 35 сортів столового винограду, з яких 15 — кишмиш та 22 — технічні.
З технічних сортів тут вирощують Дублянський, Йоханітер, Трамінер, Соляріс, Мускаріс, Піно Грі, Гечеї Заматош, Піно Нуар, декілька сортів Каберне. Цьогоріч буде перший урожай Рислінгу. Наступного року збиратимуть перший урожай Совіньйон Блан та Ркацителлі.
Зі столових — Аркадія, Парижанка, Бананас, Юпітер, Фейч, Кишмиш 342 та інші. Також мають декілька сортів аборигенного місцевого винограду, знайденого на теренах Львівщини. Власники виноробні постійно експериментують із сортами, кожного року садять щось нове, а щось видаляють. За словами господарів винограднику, врожайність коливається від 4 до 6 т/га, це з огляду на те, що лоза ще доволі молода.
«Виготовляємо наразі близько 20 сухих моносортних вин: білі, рожеві та декілька бурштинових. Для виробництва зараз в основному використовуємо власний виноград, але водночас закуповуємо деякі сорти з півдня України. Ціновий діапазон коливається від 300 до 400 грн за пляшку», — розповідає Юрій Федина.
До речі, 2024 року вина від Petervine («Дублянський», «Аромія» та «Вальвін Мускат») отримали золоті медалі на Wine & Spirits Awards у Києві. Виготовлені вони з винограду, вирощеного на Львівщині.
Наразі винороби підготували документацію для отримання ліцензії на виробництво та продаж вина, щоб мати можливість представляти його на полицях винних крамниць та у винних картах ресторанів. Зараз продукцію можна придбати безпосередньо у винарні, через соцмережі або на винних фестивалях.
Скільки потрібно коштів, аби почати займатись виноробством як бізнесом, власникам Petervine складно порахувати. За їхніми словами, основні капіталовкладення на початку — це посадковий матеріал, хоча зараз вони вже мають свої саджанці. Багато витрат потребує облаштування шпалери. І основне — обладнання для виноробні. Воно досить дороге, тож дещо, зокрема нержавійні ємності для бродіння, господарі пробують виготовляти самі.
Зі зміною клімату перспективи виноградарства на Львівщині дуже багатонадійні. Зараз практично немає холодних зим, коли температура повітря опускається нижче -25°С.
Почавши займатися виноградарством, Петро та Юрій завжди експериментували та підбирали сорти, які підходять для їхнього регіону, і продовжують це робити. На відкритому ґрунті випробовують, як себе покажуть пізні сорти — Мерло, Санджовезе, Сіра, які також потребують багато сонця.
Як на мене, основною проблемою виноробства в Україні була нормативна та законодавча база, хоча останніми роками ситуація значно покращилася із прийняттям низки нормативних актів, які спростили процедуру отримання ліцензії, ведення звітності тощо. Також варто зазначити, що в Україні поки існує поділ на регіони виноградарства, до яких Львівщина не віднесена, але це найближчим часом зміниться. До того ж відсутнє виробництво обладнання для малого виноробства. Те, що є, — все іноземне і досить дорого коштує, тому деякі речі пробуємо робити самі, підлаштовуємо під власні обсяги, як-от ємності для бродіння.
Як стверджують самі винороби, правильно виготовити хороше вино — це ціла наука, окрема галузь та професія, яка потребує багато знань у різних сферах. Вчитися потрібно постійно, нерідко самому наступаючи на граблі, але це все досвід. Помилки вже подекуди не можна виправити, потрібно чекати наступного сезону. Тож колектив винарні постійно навчається, спілкується з іншими українськими виноробами, ділиться своїм досвідом та переймає знання інших. Читають багато літератури, але вона знову ж таки іноземна. За кордоном виготовленням вина займаються цілими поколіннями, в Україні ж це все попереду.
«Щодо прикмет, то, напевно, це насамперед впертість і віра в майбутнє. Багато хто не вірив, коли ми висаджували перший виноград, що з цього щось вийде. Казали: «У нас виноград не виросте, не той клімат, замало сонця». Ми таки довели, що на Львівщині може рости виноград, з якого можна робити хороше вино!» — говорить Юрій Федина.
У лютому 2022 року власники Petervine вже домовилися з розсадником з Австрії про закупівлю саджанців винограду, але почалася війна. Наступного року планують відновити співпрацю. А основною проблемою на сьогодні, як і в усій країні, є нестача кадрів, тож доводиться працювати від зорі до зорі й вірити у майбутнє.
Цього року на винограднику облаштували дегустаційний зал місткістю до 30 осіб, куди кожен зможе приїхати покуштувати вино, найкращі крафтові сири місцевих виробників, які, до речі, отримали відзнаки на міжнародних конкурсах.
Цього року на винограднику облаштували дегустаційний зал місткістю до 30 осіб, куди кожен зможе приїхати покуштувати вино, найкращі крафтові сири місцевих виробників, які, до речі, отримали відзнаки на міжнародних конкурсах.
«Також із задоволенням проводимо екскурсії виноградником, розповідаємо і показуємо, як вирощувати ягоду. Щоб потрапити на екскурсію, потрібно за 2-3 дні просто зателефонувати, щоб можна було запланувати роботу. В нас роботи не закінчуються: весною садимо новий виноград і підв’язуємо дорослий, влітку виконуємо зелені операції — обрізання, підв'язування, пасинкування, кінець літа і осінь — збір винограду та виготовлення вина, зима — основне обрізання та догляд і розлив вина», — розповідає Юрій Федина.
До речі, підприємці пробують й інші ніші, пов’язані з виноградарством. Наприклад, торік спробували виготовити 100% виноградний сік із кожного сорту окремо, без додавання цукру та води. Його можна розводити у пропорції 1:3 із водою без втрати смакових якостей. За словами Юрія Федини, клієнтам дуже сподобалось — сік смакує, як і вино, кожен сорт по-різному.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua