Директорати в Мінагропроді, або Хто допомагає створити єдину політичну стратегію галузі

Сталість замість чехарди

За підтримки ЄС відбувається реформа державного управління, і формування директоратів називають першим серйозним кроком до створення осучасненого державного управління в Україні. Мінагропрод є одним із 10-ти пілотних органів влади, де розпочали працювати директорати, покликані стати інструментом формування політики, забезпечення сталості й спадковості прийняття управлінських рішень на державному рівні, забезпечити виконання Україною реалізації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом в повному обсязі. Згідно цільової моделі, погодженої на ХІІ засіданні Координаційної ради з питань реформування державного управління, в Мінагропроді передбачено створення шести директоратів, наразі створено та працюють Директорат стратегічного планування та євроінтеграції та Директорат безпечності харчової продукції. Директорат сільського розвитку створено та знаходиться на стадії запуску. Щодо решти директоратів — розвитку інфраструктури в АПК, регулювання аграрних ресурсів, розвитку рослинництва, тваринництва та продовольства — ведеться підготовка.

Не виконавці, а ініціатори

Фахівці з питань реформи ретельно добиралися на конкурсній основі спеціально утвореною конкурсною комісією під головуванням державного секретаря міністерства Владислава Андронова. Адже йдеться про держслужбовців вже нового покоління: компетентних, кваліфікованих та ще й ініціативних спеціалістів, котрі результативно працюють у команді. Претендентів тестували на аналітичні здібності, вміння працювати з інформацією та досконале знання законодавства. Вони проходили перевірку на стресостійкість та комунікабельність. Та й інтерес в суспільстві вони викликали неабиякий — у Мінагропроді протягом 2017-2019 років відбулось 10 ітерацій конкурсів на 34 посади (на деякі посади — кілька конкурсів), на 1 посаду претендувало в середньому 65 осіб, було визначено 29 переможців. На посади призначено 17 осіб, а по 12-ти переможцях останнього конкурсу триває процедура призначення.

Для довідки: за роками це виглядало наступним чином: 2017 р. — 6 конкурсів / 23 посади / 1077 заявок — 8 переможців; 2018 р. — 3 конкурси / 27 посад/ 627 заявок — 9 переможців; 2019 р. — 1 конкурс / 17 посад / 527 заявок / 12 переможців.

Від нових фахівців очікують глибинного розуміння та оцінки ситуації, аналізу і розробки альтернативних напрямів державної політики. Тож фаховість, досвід, мобільність та вміння застосовувати сучасні інструменти формування політики — це ті головні риси, якими мають володіти фахівці з питань реформ.

Не секрет, що директоратам доводиться долати ментальність, яка історично склалася в управлінській практиці українських міністерств та відомств. Десятиліттями вони були «налаштовані» саме на «шаблони» реалізації політики, що з часом породило певні ознаки формального виконання доручень. Реформа ж держслужби спрямована на те, щоб повернути міністерствам можливість бути ефективними органами управління, які ініціюють якісні та актуальні рішення для формування обраного стратегічного курсу та його втілення.

Основні напрями діяльності

Керівник Директорату стратегічного планування та євроінтеграції при Міністерстві аграрної політики та продовольства України Олександр Жемойда каже, що йому дуже пощастило із колегами — має зараз у команді 8 експертів (та очікує на призначення ще 4-х) за трьома напрямками: стратегічне планування, бюджетне планування, європейська інтеграція.

Кожен із напрямків є важливим, а останній — ще й пов’язаний з міжнародними зобов'язаннями — особливо відповідальним, адже від скоординованості дій залежить виконання Угоди про асоціацію з ЄС. До речі, частка аграрної сфери (сільське господарство і санітарні та фітосанітарні заходи) складає 29% від всіх заходів, що підлягають імплементації до 2025 року.

Офіс європейської інтеграції, котрий має спеціальний інструмент — «Пульс угоди», як координатор євроінтеграційного курсу кожної галузі відзначає надзвичайно ефективну роботу саме аграрного напрямку. Від набуття чинності угоди в повному обсязі (1 вересня 2017 року) Україна виконала зобов’язання за напрямом «Сільське господарство» на 29%, а за напрямом «Санітарні та фітосанітарні заходи» — 49%.

Крім того, ефективна співпраця також базується і на горизонтальній комунікації між міністерствами, оскільки Директорати стратегічного планування та європейської інтеграції створені у всіх пілотних міністерствах — таким чином уряд об’єднує євроінтеграційну діяльність всіх міністерств.

Директорат протягом періоду роботи, поряд з іншим, є також і розробником кількох документів стратегічного спрямування. Так, безсумнівним здобутком є прийняте розпорядження уряду щодо схвалення Стратегії розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України до 2026 року.

Як зазначив керівник експертної групи з євроінтеграції директорату Олександр Лозовицький: «Стратегією експорту продукції АПК передбачено визначення довгострокової державної політики, спрямованої на забезпечення стабільного нарощування обсягів експорту продукції вітчизняного сільського господарства, харчової та переробної промисловості. Тому конкурентність продукції, розширення товарної номенклатури експорту, диверсифікація ринків збуту, підтримка й розвиток існуючих ринків, просування українського бренду та інформаційно-аналітичне забезпечення експорту є напрямами, на яких сфокусована стратегія».

Директоратом також розроблено Стратегію сприяння залученню приватних інвестицій у сільське господарство на період до 2023 року. Реалізація стратегії дозволить підвищити ефективність державної підтримки у сільськогосподарському секторі, покращити функціонування ринків земель сільськогосподарського призначення та полегшити доступ сільськогосподарських підприємств до ринків експорту.

«Іншим, не менш важливим та, можливо, навіть більш чутливим з огляду на очікування агробізнесу та громадянського суспільства напрямком є стратегічне та бюджетне планування. Тут функцією директорату мало би бути зведення політик, напрацьованих іншими директоратами та підрозділами, їх аналіз та формування цілісної програми дій, синхронізація їх з бюджетним фінансуванням для досягнення найбільшого ефекту для галузі. Однак, в силу об'єктивних причин (наразі в Мінагропроді повноцінно функціонує, крім нашого, лише один — Директорат безпечності та якості харчової продукції, а другий — Директорат сільського розвитку — знаходиться лише на стадії формування) нам дістаються і більш приземлені завдання» — наголошує експерт. 

Однак, як зазначає державний експерт зі стратегічного планування Елліна Юрченко, команда директорату розробила проект стратегічного плану діяльності Мінагропроду на 2020-2022 роки. Подібний документ готується вперше, він забезпечить більшу передбачуваність діяльності міністерства на середньостроковий період і ефективне використання бюджетних коштів на досягнення запланованих цільових показників.

Директорат спільно зі структурними підрозділами Мінагропроду та іншими відомствами розробив пріоритетні галузеві напрямки діяльності Уряду на 2020-2022 роки, які також будуть передані на розгляд нового складу Кабінету Міністрів. «Вони охоплюють напрямки, які спрямовані на підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських товаровиробників, розвиток фермерства і кооперації, безпечність та якість харчових продуктів, досягнення Цілей Сталого Розвитку в сферах земельних, лісових ресурсів та водних біоресурсів», — розповідає Елліна Юрченко.

А ще експерт наголошує: у директораті запроваджено новий пріоритетний напрямок, спрямований на інновації агросектору, покликаний допомогти малим та середнім сільськогосподарським товаровиробникам у впровадженні інноваційних технологій в управлінні земельними ресурсами, виробництві, зберіганні, переробці та реалізації сільськогосподарської продукції задля збільшення частки продукції з доданою вартістю.

«Я переконана, що розвиток і впровадження інновацій та технологій все більшою кількістю сільськогосподарських товаровиробників сприятиме квантовому стрибку аграрного сектору та його швидкому переходу на новий рівень розвитку», — запевняє експерт.

Державний експерт Наталія Сеперович наразі поряд з іншими питаннями опікується також і актуальною для галузі темою адаптації до зміни клімату. Тому відзначає, що «...в Україні спостерігається суттєва зміна агрокліматичних умов — збільшується кількість днів із високими температурами повітря вдень, зміщуються основні агрокліматичні зони землеробства, зменшується рівень запасів продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту. Звичайно, самостійно можуть адаптуватися до зміни клімату великі господарства, які мають кращі фінансові можливості, розуміння ризиків, що дозволяє вивчати вплив природно-кліматичних факторів та впливати на майбутній урожай окремих сільськогосподарських культур».

Малі виробники очікують допомоги держави в отриманні знань та навичок щодо застосовування технологій, які більш адаптовані до певних кліматичних зон, щоб прогнозувати та диверсифікувати своє виробництво в умовах зміни клімату з найменшими втратами. «Тому ми розробляємо проект Стратегії адаптації до зміни клімату сільського, лісового та рибного господарств України до 2030 року, концепт якої ґрунтується на дослідженнях ФАО», — уточнює Наталія Сеперович.

Координація: не поламати те, що є добре

«Ми дуже чутливо ставимося до спільної роботи з чинними підрозділами, — наголошує керівник директорату Олександр Жемойда. — Можна перебрати на себе повноваження, однак сьогодні тісна співпраця з фахівцями Мінагропроду дає необхідний результат. Тим паче, що зараз у Мінагропроді є багато висококласних спеціалістів у ключових напрямках, з якими ми вже злагоджено працюємо. Орієнтуємося на досвід і максимальну ефективність».

Тож, підсумовуючи, можна сміливо сказати, що нові експерти беруть на себе напрямки, де з’явилися абсолютно нові завдання, або більш складні функції, яких раніше не було у звичних структурах.

Вміти домовлятись

Олександр Жемойда особливо підкреслює спрямованість директорату на пошук конструктиву при аналізі та розробці проектів рішень. «Ми беремо на себе роль комунікаторів для болючих тем. Таких, приміром, як позиція щодо впровадження норм Нітратної директиви, контроль ГМО, добробут тварин та ряд інших питань, — розповідає Олександр. — Ми намагаємось своєю діяльністю зруйнувати шаблонний підхід до питань, вирішення яких знаходиться на перетині різних компетенцій, коли у певний момент непереборним стає прагнення перекласти відповідальність, мотивуючи тим, що це, мовляв, не наша сфера відповідальності. Складні, суперечливі питання теж хтось все одно має розв’язувати. Ми беремо на себе функцію медіаторів, вислуховуємо всіх і намагаємось напрацювати рішення. На такий алгоритм налаштована уся наша команда».

«Моє завдання — фразу «не можна» змінити на алгоритм «чого хочемо досягнути та підбір інструментів, як саме це зробити». Причому акценти намагаємось ставити на якості та швидкості виконання, бо, як показує практика, невчасно проведена реформа дуже болісно відображається як на галузі, так і на суспільстві», — розмірковує Олександр Жемойда.

Долати інформаційний голод

«Ми не можемо собі дозволити не розуміти, що відбувається», — говорять експерти директорату Роман Шевченко та Василь Антоненко. Тому роблять наголос на економічному аналізі ситуації, наукових дослідженнях та вивченні попиту, споживчих потреб: «Як мінімум, самим розуміти та іншим пояснити, що, приміром, цибуля в певні періоди росте в ціні зовсім не через якісь міфічні «зради»…

Не варто забувати, що прийняття якісних та об’єктивних управлінських рішень прямо залежить від наявності відповідного аналітичного інструментарію та інформаційного забезпечення, і тут нам наразі є над чим працювати як з точки зору систематизації та методологічного забезпечення, так і з точки зору їх візуалізації та доступності.

Впевнені, що у частини суспільства є інформаційний голод. Другий рік поспіль Мінагропрод силами директорату випускає експортне портфоліо української продукції. Його, до речі, залюбки розташували у себе на сайті посольства України в багатьох державах. Успіх цього проекту надихнув на наступні кроки, такі як створення якомога повнішого інформаційного зібрання щодо показників розвитку вітчизняного аграрного сектору — щось на кшталт «портрету» внутрішнього аграрного ринку. Думаємо, така інформація буде корисною для всіх, а для багатьох стане «одкровенням». Також у планах підготовка інвестиційного портфоліо різних галузей сільського господарства та AgTech, а також інвестиційних пропозицій в різних регіонах України».

Як зустрічатимуть нових міністрів

Чи не буде суперечностей із новими міністрами? — запитуємо Олександра Жемойду.

«У кожного з очільників аграрного відомства обов’язково буде власне бачення щодо напрямків розвитку галузі. І нашим завданням є надати всі напрацювання, аналітику, концепцію, стратегічну платформу — комбінацію, яка дасть найефективніший результат. Тому вважаю, що суперечностей бути не повинно, оскільки директорат виконує акумулюючу функцію для міністерства та сервісну — для всієї галузі. Бути з одного боку місточком між бізнесом і міністерством, а з іншого — пропонувати ефективні рішення, ґрунтуючись на всебічному аналізі проблеми», — стверджує експерт.

Алла Стрижеус, Ірина Садова, AgroPortal.ua