Ставка на овочівництво: фермер із Полтавщини шукає партнерів для розбудови овочевого бізнесу
Опалення на соломі та Face ID працівників. Як айтішник будує інноваційний тепличний комплекс
04 лютого 2023, 06:00 3578
Під час карантину власник IT-компанії Микола Мельник вирішив свої комп’ютерні навички застосувати у виробництві агропродукції. Експеримент вдався. Сьогодні у ФГ «Мельник-Агро», що на Хмельниччині, вирощують овочі та зелень в 15-ти теплицях та у відкритому ґрунті на площі 300 га.
Всі теплиці — це власна розробка фермера-айтішника. В кожній із них комп’ютер сам керує температурою, вологістю та освітленням. Працівників тут ідентифікують за Face ID системою, а програма аналітики допомагає зрозуміти, з якого поля чи теплиці скільки зібрано врожаю.
З чого і як почати будівництво теплиці? Скільки коштів потрібно вкласти на початковому етапі та як автоматизувати роботу тепличного комплексу? Про це AgroPortal.ua розповів Микола Мельник під час прямого ефіру в Instagram.
Перші огірки зійшли з четвертого разу, а помідори замерзли
Фермерське господарство розпочалося з хати моєї бабці. Потім я почав скуповувати хати вправо-вліво від сімейного обійстя і зупинився тоді, коли стара хата з 5 сотками коштувала $5 тис. Далі вже не було сенсу продовжувати, стало дорого.
Тому все, що можна купити, — купуємо, що ні — орендуємо. В районі Кам’янець-Подільського висока ціна на землю — гадаю, саме через нас. Коли ми почали орендувати, ціна була 3 тис. грн/га, а через рік дійшла до 6 тис. Ми пропонуємо високу ціну, адже хочемо розвивати село і покращувати землі.
Спочатку ми хотіли займатися лохиною, прочитали, що це дуже прибутково. Але єдине, що ми зробили, це купили торф, адже коли почали залучати агрономів, то вони всі як один казали, що не потрібно псувати такі гарні чорноземи і окислювати ґрунт. Після цього почали шукати інші варіанти і зупинилися на теплицях.
Для розуміння, ми абсолютно нічого не знали про агро — чотири рази сіяли огірки, щоб вони виросли. Перший раз неправильно пропасинкували, на другий раз шкідники з’їли, потім ми їх засушили, а коли вже виростили в четвертий раз, то почалася зима. За три роки ми сформували класну команду і навчилися вирощувати якісний продукт, тож тепер вирощуємо розсаду, яку хочуть купити професіонали. Минулого року ми вийшли на 160 т/га по огіркам.
Також у сезоні-2022 вперше спробували виростити перці — вийшло 50 т/га. Коли вони доспіли, пішли дощі, й половина згнила. А як дощі скінчилися, почалася засуха, і сонце спалило їх. На полі взагалі ризиковано вирощувати. А помідори в листопаді в нас замерзли через відключення електроенергії — майже 100 т пішло на смітник.
Гектар теплиці з опаленням коштує $500 тисяч
Сьогодні у нас 1,5 га накритих теплиць, ще 1,5 га донакриваються і ще близько 2 га спробуємо встигнути зробити на весну.
Зараз ми переоблаштовуємо всі старі теплиці. Перша в нас була під цибулю — перебудували так, що залишився від неї лише каркас. Щоб її вдосконалити, вклали 2 млн грн. Комплекс буде видавати приблизно 20 т зеленої цибулі на місяць.
1 га теплиці з опаленням виходить у $500-530 тис. Якщо замовляти вже готову, ціна відразу зростає вдвічі. Ми дійшли до того, що в нас усі теплиці модульні, секційні, їх легше обігрівати.
Спочатку ми заливаємо фундамент, піднімаємо на 3 м вгору і плюс арка — виходить теплиця висотою 5,5-6 м. Ставимо поздовжні вікна, які повністю відкриваються і провітрюються. По боках — перейшли на полікарбонат. Це виходить дорожче, але гарніше, і він краще тримає тепло. Полікарбонат замовляємо з Сербії та Італії, товщиною 10 мм. Інші сторони теплиці — подвійна плівка.
Перші котли у нас були на дровах, потім вирішили перейти на пелети і купити собі мінізавод. Та поки нам його з Одеси везли, вирішили, що будемо працювати на соломі. Домовилися з компанією «Нібулон», вони виділили 2 тис. га своєї пшениці та зтюкували 50 га соломи.
Дані щодо збору овочів завантажуються працівником у декілька кліків
Ми почали автоматизовувати свої теплиці тоді, коли австрійці захотіли купити в нас продукцію і попросили написати на ящику, хто її зібрав і з якого місця. Ми зробили сканер штрихкодів: усім людям раздали штрихкоди і понавішували їх на поля. В результаті кожен працівник, коли ставить ящик на ваги, автоматично завантажує дані збору з телефону в систему. Люди всі по-різному збирають, і таким чином можемо регулювати оплату за швидкість і якість. Ми платимо від 50 до 200 грн за годину.
Зараз доробляємо систему планування виробничого процесу, оскільки в нас багато локацій на фермі, які хочемо контролювати в режимі онлайн. Приміром, розуміти, скільки людей потрібно на кожен процес (сіяти, пікірувати, садити, збирати), або скільки води потрібно на полив тощо.
Ще в нас автоматизоване управління котлами — робили з таким розрахунком, що котельнями буде управляти людина, яка в котлах навіть не розбирається. В системі візуально видно, які насоси працюють, яка їхня температура.
Наступна інтеграція — це розробка 3D теплиці, щоб бачити роботу всіх датчиків. Лише в теплиці з цибулею на 3 сотки їх приблизно 100. А коли є 3D модель, то видно, де прорвало плівку, чи яке вікно не закрите. До речі, щодо вікон — в нас їх дуже багато. Тому будемо розробляти систему автоматичного закривання. Ми рахували, що з нашою кількістю вікон, якщо одна людина починає відкривати їх зранку, то до вечора якраз, коли їх треба вже закривати, закінчить цей процес.
Автоматизація роботи теплиці стане доступною на українському ринку
У нашому селі нерівна територія. Коли до нас приїжджали поляки з нідерландцями, то казали, що тут нічого не виросте, адже великі перепади. Пройшло 2 роки, і тепер вони приїжджають переймати досвід — у нас виходять високі врожаї, теплиці гарно провітрюються і тримають температуру. Плюс, вони навчили нас робити міксерну систему. Ми її вдосконалили і тепер їм назад продаємо в Нідерланди. Цього року хочемо зробити систему-міксер на продаж для українських аграріїв.
У Кам’янець-Подільському зараз я будую сіті-ферму, там буде зелень. Ферма працює на власно розробленому освітленні. За 2 місяці до війни ми налагодили виробництво ламп у Харкові, але все було розбомблено. Тепер ми релокувалися і будемо випускати лампи для теплиць. Сьогодні їх купують за кордоном, але там виходить на гектар близько 1 млн євро, а в нас вийшло зробити за 400 тис.
Всі свої системи управління ми можемо продавати, а ось самі теплиці — поки ні. На це потрібні час і люди, а ми ще для себе не набудували.
Цього року плануємо запустити виробництво свого перегною. Майже весь перегній знаходиться ближче до Херсону, доставка дуже дорога: 2 фури на 48 т — це 60 тис. грн. Тому ми знайшли невелике господарство, яке буде працювати суто на наші потреби.
Тепличний бізнес дуже рентабельний, а якщо на ньому працює сім’я, то доходи збільшуються, адже кожен зацікавлений в кінцевому результаті. Головне — робити якісно. Коли ми почали працювати, огірок коштував 50 коп – 1 грн за кілограм, але ми його продавали по 10 грн, і в нас була черга на завантаження. Огірки ми калібрували, сортували — вони були ідеальні, як з картинки. Взагалі перше, що ми робимо, коли до нас приїжджають за товаром, — проводимо екскурсію комплексом. Ми відкриті для кожного, хто хоче розвиватися і покращувати свій бізнес.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua
