Продукт із присмаком Карпат, або Крафт як стратегія виживання для країни

28 січня 2024, 06:00 3331

Сироварня «Мольфар» на Львівщині була створена уже після початку повномасштабної війни подружжям Ярослава та Наталі Сиваків, які до того займалися винятково офісною роботою.

«Ідея виникла до повномасштабного вторгнення. Все почалося з того, що ми замовляли молочні продукти у місцевого фермера, та нам не подобалася організація доставки. Ми вирішили, що могли б зробити краще. Спочатку планували просто продавати продукцію, вироблену цим фермером, а потім вирішили, що без контролю якості ми не можемо займатись цією справою. Тож дуже швидко зрозуміли, що потрібно організовувати свою виробничу базу, і так, власне, почалося будівництво», — розповів AgroPortal.ua Ярослав. 

Сировину підприємці беруть у місцевих фермерів, знайомі з усіма більш-менш великими господарствами. У населення молоко не закуповують, оскільки знаходяться доволі близько до міста, і фактично люди там уже майже не тримають велику рогату худобу. 

У «Мольфар» виробляють різні сири, мають доволі широкий асортимент. Пропонують споживачам три групи продуктів — м’які, напівтверді та витримані. Серед м’яких є такі як рікота, сулугуні, окремо стоять сири класу Паста Філата — це буррата, моцарела, страчателла. В асортименті напівтвердих — гауда і чедар. З витриманих — гауда, джюгас (пармезан). Серед найпопулярніших виокремлюють гауду з наповнювачами, зокрема з трюфелем. Також дуже популярний ірландський чедар, оскільки він дуже екзотичний, виготовляється з додаванням темного пива і копченої цибулі. 

За словами Ярослава Сивака, у них є своя концепція з реалізації продукції. Цей проєкт захищався у бізнес-школі як потенційно франчайзингова історія. Підприємці планують реалізувати левову частку своєї продукції самі, можливо, стати маркетплейсом для інших виробників. Основне місце, де зараз реалізується продукція, — це сайт і соціальні мережі

У найближчих планах «Мольфар» — розширення асортименту. Тут постійно щось оновлюють, додають різні наповнювачі до своїх сирів, також намагаються експериментувати з різним терміном вистоювання. Молоко від різних порід корів дозволяє міксувати різні смаки. Тож, як наголошують самі сировари, філософія їхнього бізнесу — це суцільний експеримент, особливо якщо це буде продаватися клієнтам. 

Ярослав Сивак, співзасновник сироварні «Мольфар»

Наша сироварня знаходиться у селі Рокитне за 20 км від Львова. Це неймовірно мальовнича місцевість, дуже схожа на Карпати. Місцеві мешканці говорять про своє село так: «Бог, коли створював Україну, ніс Карпати на захід і впустив шматочок тут». Наша майстерня оточена горбистою місцевістю, вкритою луками і мішаними лісами. Ця природа надихає нас і впливає на смак наших продуктів. Коли ми вибирали собі місце, то керувались туристичним потенціалом.

Також він додає, що планують проведення майстер-класів із сироваріння. «Війна прямо пропорційно вплинула на те, щоб взагалі розпочати цей бізнес, оскільки з патріотичного погляду ми вважаємо, що в Україні є дуже великий потенціал для виробництва товарів із доданою вартістю, особливо у харчовій галузі. Ми не тільки спроможні продавати зерно за кордон, а й продукт із великою доданою вартістю. Навколо крафту і, зокрема, сироваріння в Україні можна створити й певні інтелектуальні продукти, які будуть мати цілком серйозний експортний потенціал, і війна в цьому стала таким каталізатором, що якщо не зараз, то ніколи», — говорить Ярослав Сивак.

Повномасштабна війна внесла корективи в роботу сироварні, а, точніше, поставила перед власниками певні бізнесові задачі, які потрібно було негайно вирішувати, коригувати плани. Один із найсерйозніших викликів — нестача сировини відповідної якості. 

«У Львівській області спостерігається певний дефіцит сировини, особливо якісної. Також ми стикаємося зі слабкою культурою споживання: українське суспільство мало знайоме з поняттям якісного сиру та знанням про цей продукт. Але це не проблема, це задача для вирішення. Як ми її вирішуємо? Ми намагаємось спілкуватись з кожним зі своїх клієнтів, виробляти якомога якіснішу продукцію», — підсумував Ярослав Сивак.


Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua