Хоча я є завзятою оптимісткою, але війна таки прийшла в мій дім у буквальному сенсі.
Ранок 24 лютого змінив життя кожного українця — розпочалася повномасштабна війна росії проти України. Хтось сподівався, що цього не станеться, а хтось розумів, що біди не уникнути.
Хоча я є завзятою оптимісткою, але війна таки прийшла в мій дім у буквальному сенсі.
Завдяки розумінню ситуації Юлія зробила запаси, які виручили не лише її сім’ю, а й взагалі незнайомих людей.
«27 лютого в нашому селі не було вже світла та зв’язку. Нам пощастило, що в нас є камін. Дизель, бензин, ліки, газ у балонах, їжа та дрова — все стало в нагоді. Навіть буржуйка, яку ми віддали для багатодітної родини”, — розповідає фермерка.
За словами Юлії Ворощук, вночі ніхто не вмикав світло і навіть не топили, щоб не виявляти себе. Новини слухали по радіоприймачу, який рятував, коли було затишшя.
«З іншого кутка села ходив до мене парубок за кормом для свого кота. Я йому відсипала в пакет, адже запаслася ним. Заради котика він йшов через усе село під пострілами і авіанальотами… Таких історій безліч, і вони мотивують робити все заради перемоги», — стверджує вона.
Колись органічна фермерка стала воєнною. На сьогодні Юлія зібрала $14 тис. Гроші на допомогу ЗСУ надсилали підписники ферми, друзі, родичі, представники бізнесу, діаспора в США та Іспанії, а також незнайомі взагалі люди. Багато ліків надіслала польська організація «Ротарі».
«На жаль, нам на полі в цьому сезоні не вдасться посадити картоплю, тому насіннєву ми продаємо. У нас є багаторічні насадження ревеню, пряні трави та теплиця. Тому можемо продавати лише таку продукцію. Всі ціни лишаємо з минулого сезону, а 15% від продажів будуть йти на потреби ЗСУ», — зазначає фермерка.
Планувати сьогодні подальше ведення господарства ще рано. Якщо протягом 2-3 тижнів ситуація буде змінюватися на краще, «ОСЬО» посадить спаржеву квасолю, цукіні, гарбузи та капусту.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua