Аграрний лайфхак // Як українським фермерам допомагають управляти родючістю ґрунтів

 

Знання фізико-хімічних характеристик ґрунту дозволяє фермеру заощадити значні кошти на добривах, правильно підібрати культури для вирощування і застосувати найкращі агротехнології, а власникові землі — бути певним, що його земля не виснажується. На цьому наголошували учасники Дня відкритих дверей, який нещодавно провели співробітники агрохімічної лабораторії Prime Lab Tech (PLT), що дотепер залишається єдиною сучасною лабораторією в Україні з науковим підходом до аналізу ґрунту та рослин.

Понад усе захід привернув увагу ґрунтознавців та аграріїв — і тих, хто вже користується послугами PLT, і тих, хто лише планує замовляти їх. За сприяння Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Підтримка аграрного і сільського розвитку» участь в Дні відкритих дверей взяв відомий американський експерт Девід Данн. Він прибув зі штату Міссурі, де при місцевому університеті очолює агрохімічну лабораторію з дослідження ґрунтів.

Девід Данн виступив перед присутніми з лекцією на тему «Роль інтегрованої програми в управлінні родючості ґрунтів в прибутковому рослинництві» та поділився практичним досвідом співпраці американських фермерів з місцевими агрохімічними лабораторіями.

Після завершення заходу Девід Данн та генеральний директор PLT Людмила Василенко охоче погодилися відповісти на запитання журналістів. Зокрема, розмова торкнулися питань щодо ролі агрохімічних лабораторій у підвищенні ефективності роботи фермерських господарств, зростанні їх конкурентоздатності на ринку сільськогосподарської продукції.

Які послуги надає лабораторія, чи має вона для цього достатнє кадрове та технічне забезпечення?

Людмила Василенко:  Наші співробітники здійснюють професійний відбір зразків ґрунту та рослин, проводять якісні лабораторні дослідження, надають професійні та практичні рекомендації, здійснюють агрономічний супровід. Також ми надаємо своїм клієнтам протоколи випробувань, картограми, технологічно-економічні карти з орієнтацією на затверджений рівень рентабельності вирощування; надаємо рекомендації  з приводу складання планів польових робіт, систем захисту і живлення рослин сільськогосподарського використання.

Лабораторія має достатнє кадрове та технічне забезпечення.  Разом з тим, бачимо, що наші послуги набувають дедалі більшої популярності. Тому плануємо придбати додаткове обладнання, розширити свою діяльність. Скажімо, незабаром лабораторія надаватиме послуги з виявлення залишків пестицидів у сільськогосподарській продукції. Це відбудеться завдяки співпраці з Проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку».

Девід Данн: Я надзвичайно вражений побаченим. Я хотів би, щоб моя лабораторія виглядала так само гарно, як ця. Мене дуже вразив рівень знань та мотивації персоналу.

Я завжди прагну, аби співробітники моєї лабораторії розуміли, що від їх роботи значною мірою залежить успіх сільгоспвиробників, доля коштів, які вони інвестують у свій бізнес. Я думаю, що люди, які працюють у цій лабораторії, усвідомлюють вагу та значимість своєї праці.

Наскільки важливими для сільгоспвиробників є послуги лабораторії?

Людмила Василенко: Ми надаємо можливість фермерам економити значні кошти. Тому що визначаємо, які елементи присутні в ґрунті. Відповідно фермер може ухвалити для себе рішення, які добрива і в якій кількості йому використовувати, а від яких взагалі варто відмовитися. Наприклад, навіщо вносити кальцій, якщо його і так достатньо в ґрунті?

До того ж ми даємо рекомендації, які культури ліпше вирощувати на обстеженій ділянці. Це теж дуже важливо. Тому що площі можуть бути або кислими, або засоленими, а відтак і непридатними для вирощування певних культур.  

Другий напрямок нашої діяльності — екологічний. Сьогодні ми стикаємося з проблемою деградації ґрунтів. Значною мірою вона зумовлена високою інтенсивністю вирощування сільськогосподарських культур, грубим порушенням агротехнічних технологій. Як наслідок, з ґрунтів виноситься багато елементів, що робить їх неродючими. Наші дослідження, наші рекомендації дозволяють сільгоспвиробникам ухвалювати вірні рішення, ефективно використовувати наявні земельні ресурси, думати не лише про сьогодення, а й про майбутнє.

Девід Данн: Наша робота пов«язана з контролем родючості ґрунтів. Наскільки вона є важливою, судіть самі — на родючість ґрунтів припадає близько 60% загального врожаю. Тож не дивно, що значну частку отриманих доходів американські фермери спрямовують на закупівлю міндобрив та на дослідження, пов«язані з родючістю ґрунтів. Зазвичай ці витрати становлять майже 20% від вартості отриманого врожаю.

На кого переважно зорієнтована робота лабораторії  — на потужні сільгосппідприємства чи на фермерські господарства?

Людмила Василенко: Фермерські господарства і середні сільгосппідприємства є нашими клієнтами. Вони найбільше потребують нашої допомоги. Бо в них немає достатнього рівня кваліфікації. Переважно вони отримали землю, навіть не маючи спеціальної освіти. Ці сільгоспвиробники конче потребують партнерів, які допомогли б їм отримувати високі врожаї.

Чи обізнані аграрії з можливостями лабораторії і з тим, як ними можна скористатися?

Людмила Василенко: Ми дуже багато провели семінарів по всій Україні, друкуємося в багатьох виданнях, в тому числі, й в топових, поширюємо інформацію про себе соціальними мережами. Також проводимо Дні відкритих дверей. Люди мають змогу познайомитися з можливостями нашої лабораторії і з тим, як вони використовуються. Станом на сьогодні ми добре розуміємо, що сільгоспвиробники потребують і подальшого вдосконалення своїх знань та навчання на регулярній основі.

Девід Данн: Наші успішні фермери — люди талановиті. Вони знаються і на генетиці, і на ґрунтознавстві, і на ентомології. Водночас вони ефективно керують ресурсами — кадровими, фінансовими, технічними.

Часто фермерські господарства в США є династійними. Це коли один брат відповідає за землю і її родючість, інший — за відбір насіння, третій — за маркетинг… Тобто, спостерігається певна спеціалізація. Вона спрощує управління процесами.

Як часто американські фермери користуються послугами таких лабораторій?

Девід Данн: Є такі фермери, з якими я контактую майже щомісяця, а з деякими бачуся раз на три роки.

Роль нашої лабораторії: ми робимо хімічний аналіз, робимо первинні висновки. Потім ця інформація передається до університетських агрономів, які з деякими виробниками мають уже довготривалі партнерські стосунки і обізнані про якість їх ґрунтів. І вони на основі наших даних розробляють детальніші рекомендації.

Нещодавно PLT розробила модель з управління врожайністю. Які базові компоненти вона містить і в чому полягає її цінність?

Людмила Василенко: Важливо навчитись керувати процесом формування врожаю, його якістю, забезпечувати оптимальне живлення рослин упродовж вегетації та застосувати методи ґрунтової і рослинної діагностики. Як колись влучно висловився відомий агрохімік Дмитро Миколайович Прянишников, «надмірною кількістю добрив не можна замінити нестачу знань». Знання взаємодії кореневої системи рослин, ґрунту, його мікрофлори, добрив і свідоме врахування цих процесів на практиці сприяють підвищенню родючості ґрунтів, збереженню енергоресурсів та охороні навколишнього природного середовища.

Сільськогосподарські культури характеризуються різною потребою в елементах живлення, різним їх виносом із ґрунту з урожаєм. Так, з урожаєм зерна озимої пшениці  5 т/га і з відповідною масою соломи з ґрунту виноситься 150 кг N,  50 — Р2 О5  і  100 кг К2 О, з урожаєм картоплі в 30 т/га  — 180 кг N, 60 — Р2 О5  і  240 кг  К2 О. У польовій сівозміні зерно-бурякового виду за врожайності буряку цукрового 30-40 т/га, пшениці озимої 4-5 т/га в середньому з 1 га щорічно виноситься 270 кг NPK, зокрема, 130 т/га  — 180 кг N, 40 — Р2 О5  і 100 кг К2 О. У разі вирощування сільськогосподарських культур без застосування добрив ґрунт виснажується, внаслідок чого врожаї з року в рік знижуються.

Модель з управління врожайністю — це наше ноу-хау. На цій моделі позначається багато чинників, на які ми не маємо впливу. Це і погодні умови, і природні катаклізми. Але є чинники, які можна регулювати. І ми даємо інструмент, який дозволяє кожному фермеру моделювати врожайність.

На практиці це виглядає так: ми робимо дослідження ґрунту за GPS-точками. В Україні 4 кліматичні зони і 33 види ґрунтів. На одному полі зазвичай спостерігається не один вид ґрунту, а кілька. Ми робимо картограму, бачимо рівномірність розподіленості ґрунтів на заданому полі. Програмне забезпечення дозволяє моделювати посіви заданої культури у відповідності до отриманої інформації про якість та склад ґрунтів на полі.

До розробки моделі з управління врожайністю ми долучили спеціалістів Харківського інституту землеробства імені Докучаєва, Національного наукового центру »Інститут аграрної економіки». Вже кілька компаній скористалися нею і залишилися задоволеними отриманими результатами.

Девід Данн: У нас теж є подібні програми. Вони дуже інтегровані. До їх реалізації долучається по кілька учасників. Моя лабораторія є лише частиною цієї інтегрованої програми з управління родючістю.

Чому PLT так щільно опікується фермерами?

Людмила Василенко: Коли Україна стане повноцінним учасником європейської інтеграції, наші фермери можуть втратити свою конкурентоздатність. Тому що здебільшого вони не звикли ретельно рахувати витрати. У нас завжди була родюча земля, ми маємо доволі сприятливі для успішного ведення агробізнесу кліматичні умови. У нас завжди було всього вдосталь. А зараз усе змінилося: ціни на добрива суттєво зросли, доступних ресурсів значно поменшало. І ми хочемо, щоб наші фермери навчилися ефективно управляти своїми господарствами. Вони здатні збільшувати врожайність за рахунок сучасних технологій, які ми їм пропонуємо.

Як робота агрохімічної лабораторії позначається на збереженні сільського довкілля?

Людмила Василенко: Нещодавно з цього питання ми підписали Меморандум про співпрацю з Київською ОДА, у нас є інші масштабні екологічні проекти, які ми хочемо запустити в роботу. Зокрема, йдеться про проект щодо дослідження наслідків дії залишків пестицидів в сільгосппродуктах. Я згадувала про нього на початку нашої розмови. 

Цей проект дуже багато важить для всіх нас. Річ у тому, що сьогодні практично жодна українська лабораторія не спроможна зробити аналіз пестицидів на 52 діючі речовини, на які зараз існують вимоги по євроінтеграції.

Надмірне використання агрохімії, яке особливо спостерігалося в попередні роки, негативно позначилося на навколишньому середовищі та шкодить не лише здоров«ю споживачів сільгосппродукції, а й самому землеробству. У деяких селах з цієї причини колодязна вода стала  непридатною для споживання. Тамтешнє населення тепер змушене користуватися водогонами.

Тобто, це дуже великий шмат роботи, яку треба проводити.

На які регіони поширюються послуги PLT?  

Людмила Василенко: Ми їх поширюємо на всю Україну. У нас зараз дуже багато замовлень. Вони надходять з Дніпропетровщини, Полтавщини, із Західної України. Наші ґрунтознавці, агрохіміки виїжджають туди, відбирають проби, привозять до лабораторії і ми тут їх аналізуємо.

Ми хочемо зробити мережу таких лабораторій. Це і в наших інтересах, і в інтересах фермерів. Тоді ми перебуватимемо ближче один до одного і це значно спростить нашу співпрацю.

Наші послуги є платними, але ми робимо й винятки. Наприклад, сьогодні для учасників Дня відкритих дверей ми робимо аналізи ґрунтів на безкоштовній основі.

Девід Данн: Майже в кожному штаті моєї країни існують такі лабораторії. Зазвичай вони працюють при місцевих університетах. У перелік обов«язків таких установ входить розробка методологій і оцінка рекомендацій, які надаються виробникам сільгосппродукції, надання об»єктивних незалежних рекомендацій.

Університетська лабораторія розробляє алгоритм, як надавати рекомендації приватним лабораторіям, тобто, розробляє їм методологію.

Також є кілька лабораторій, які працюють на національному рівні. Такі лабораторії не фокусуються на окремих факторах і особливостях, характерних для кожного штату.

У кожному штаті ґрунти різні, тому методології обробки проб ґрунту різняться. Лабораторії національного рівня не завжди зважають на ці деталі.

У штаті Міссурі університетська лабораторія бере плату за надані послуги. В інших штатах вони можуть бути безкоштовними. Але насправді нічого безкоштовного немає. В тих штатах, де університетські лабораторії надають послуги з аналізу ґрунту на безкоштовній основі, ці гроші включаються у вартість кожної тонни добрива. Тобто, ці кошти беруться з дистриб«юторів міндобрив.

Запитання до пана Данна — чому ви зацікавилися роботою PLT?

Девід Данн: Якщо USAID підтримає цю лабораторію, зробить внесок в її розвиток, то це забезпечить широкомасштабний ефект. Тому що будь-яка економічна діяльність ґрунтується на землі. Якщо ми не зможемо вирощувати продукти харчування, то ніщо не зможе розвиватися. Підтримуючи цю лабораторію, можна досягти великого ефекту в усіх сферах виробництва.

Якщо взяти часи, коли господарював мій дід, то це була ділянка біля будинку і на ній один раз на 3 роки врожай був трохи більшим, ніж зазвичай. А зараз американські фермери виробляють набагато більше сільгосппродукції, вони продають її на ринку і це дає поштовх для подальшого розвитку національної економіки. Я хочу, щоб така прогресуюча динаміка спостерігалася і в Україні.

 AgroPortal.ua за матеріалами Національного пресс-клубу «Українська перспектива»