Аграрний лайфхак // Шанс для відродження українського села

У тому, що Pravio дотримується цього принципу у пероробній сфері, може переконатися кожен, скуштувавши молочну продукцію ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат». Ще в 2009 році це підприємство підтвердило свою відповідність міжнародним стандартам якості виробництва харчових продуктів, отримавши сертифікат НАССР. А от про дотримання принципу інноваційності у аграрному напрямку, який представлений діяльністю агрофірми «Маяк» та ТОВ «Зорі Обмачева», широкому загалу мало що відомо — така важлива землеробства праця завжди непомітна.

До землеробства — науковий підхід

Агрофірма «Маяк» і ТОВ «Зорі Обмачева» мають в обробітку 11 000 га в Носівському та Бахмацькому районах Чернігівщини. На цих землях компанія вирощує кукурудзу, сою, соняшник, пшеницю.

Минулого року на цих господарствах спільно з компанією AgriLab розпочали проведення досліду із підвищення ефективності використання ресурсів шляхом використання даних комплексної агродіагностики поля.

Комплексна агродіагностика — це інноваційне рішення, яке не лише визначає реальний стан поля, а стає основою для побудови агротехнологічної стратегії розвитку виробника,  враховуючи співвідношення різних факторів — погодних, кліматичних, економічних, щоб у кінцевому результаті отримати максимальну врожайність за оптимальних витрат, зберігаючи родючість ґрунтів.

«Як можна обробляти ґрунти, не знаючи, що в них знаходиться? Різні рослини потребують різних добрив. Знаючи склад ґрунту, можна планувати подальші дії для отримання бажаного результату залежно від поставленої цілі», — коментує своє рішення розвивати напрямок землеробства на основі науково-інноваційного підходу президент ГК Pravio Валентин Запорощук.

Отже, щоб отримати об’єктивну інформацію про свої поля, у компанії з AgriLab розпочали проведення комплексної агродіагностики.

Першим її етапом став автоматизований відбір ґрунту з GPS.

Потім проводився детальний агрохімічний аналіз ґрунту за 17 показниками. На основі цих даних було розроблено картограми розподілу елементів живлення по полю.

Але на цьому алгоритм комплексної агродіагностики поля не закінчився. Він включав також аналіз погодно-кліматичних даних та історії полів. Узагальнення результатів усіх проведених досліджень дозволило визначити потенціал поля та розробити точні і зрозумілі рекомендації для досягнення оптимального рівня врожайності.

Результати агродіагностики

«Після отриманих від  AgriLab  рекомендацій ми змінили не лише формулу, а й схему внесення добрив. Замість одного внесення почали вносити двічі, — розповідає про  реалізацію проекту комерційний директор агрофірми «Маяк»  Іван Іванов. Щодо діючих речовин — пропорції деяких елементів зменшились, інших — збільшились. Але головна мета проведення агродіагностики була не лише в тому, щоб зекономити на добривах, а в тому, щоб зрозуміти наскільки ми їх правильно вносимо з урахуванням специфіки наших ґрунтів. Відповідно — підвищити рентабельність виробництва за рахунок більшої врожайності, а не тільки зменшення витрат ресурсів. Економія на добривах — це добре, але не головне. По окремих полях на деякі культури ми збільшили норму витрат, але ж завдяки отриманню більшої врожайності збільшили й прибутковість».

По групі компаній, зі слів головного агронома, цей рік один із найкращих по врожайності кукурудзи. Щодо отриманих результатів по соняшнику і сої, то вони виявились дещо нижчими, аніж очікувалось. Причина цього криється в  аномальних погодних умовах, які  добряче «полоскотали нерви» аграріям влітку. А от щодо врожайності пшениці у господарстві досягли чітко запланованих показників.

«За останні роки наша врожайність по пшениці була на рівні 40-43 ц/га. А цього року (2017) ми отримали суттєві позитивні зміни, вагомим внеском в коригування системи живлення та отримання результату завдячуємо AgriLab — так ми досягли планованої, я б навіть сказав — «рекордної», врожайності в 55 ц/га. Для нас це гарний результат», — поділився Іван Іванов.   

Проведення комплексної агродіагностики поля дозволило господарствам ГК Pravio мінімізувати ризики та оптимізувати виробництво. Підприємства зможуть опиратися на отримані рекомендації протягом кількох років, адже при їх розробці враховуються і майбутні сівозміни (три культури на поле на замовлення). Тож комплексна агродіагностика — не одноразове вирішення певного завдання, а ефективний інструмент в руках аграрія.

Перспективи розвитку — у точному землеробстві

«Аналіз ґрунту — це інвестиція, — говорить Валентин Запорощук. — Ті, хто його не роблять, з часом опиняться за межею конкуренції, яка постійно зростає: збільшується орендна плата, відповідно земля потребує більш ефективного використання для максимальної рентабельності. Якщо цього не відбуватиметься, то встигати за вимогами часу буде складно, і аграрії, які не розвиватимуться в сучасних  інноваційних напрямках, будуть неконкурентоспроможними».

Проведення комплексної агродіагностики — фундамент для подальшої розбудови точного землеробства. А саме за цими технологіями — майбутнє агробізнесу. І у компанії Pravio це добре розуміють.

«Ґрунти, які ми обробляємо, строкаті. Тому питання щодо впровадження точного землеробства для нас актуальне, — зауважив Валентин Запорощук. — Першим його кроком стала комплексна агродіагностика. Наступний крок, який ми зробимо, знаючи склад ґрунтів, — підбір технологій для внесення саме тих речовин, які потребує конкретна ділянка поля».

Шанс для відродження українського села

Група компаній Pravio активно впроваджує інноваційні рішення і вбачає у цьому не лише перспективу розвитку агробізнесу. Зміна підходів до використання ресурсів та інновації — це шанс для відродження українського села, вважає Валентин Запорощук: «Ми пройшли тестовий етап щодо ефективності використання наших земель. Але використовуємо її як сировинний придаток, адже вирощуємо зерно, яке продаємо за кордон. Тому наступним етапом має бути поява нових переробних підприємств, які перероблятимуть сировину і виготовлятимуть вже готову продукцію для продажу чи на внутрішньому, чи на зовнішньому ринку.

Також важливий момент — це те, що українські сільгоспвиробники сьогодні використовують, на жаль, техніку, технології, хімію переважно імпортного виробництва. Якщо ми виконаємо домашнє завдання щодо переробки сировини в готову продукцію, а також забезпечення виробництва сучасними технологіями  та обладнанням, це дасть можливість врятувати село, створити робочі місця, навчати висококваліфікованих спеціалістів. І тоді люди не будуть їхати деінде у пошуках кращого життя. Але на це потрібен час і зусилля не лише аграріїв, а й взагалі суспільства і держави».

AgroPortal.ua за матеріалами AgriLab