Норми азотних добрив, що вносяться в ягідниках, через відмінності між сортами та характеристиками ґрунту значно відрізняються.
Агрономічні поради з вирощування ожини. Як підібрати оптимальну систему живлення
08 березня 2023, 06:35 4889
Ожина — одна з головних сезонних ягід липня і цінне джерело вітамінів. Вона багата на вітамін C та є одним із рекордсменів за вмістом рослинних волокон і нікотинової кислоти, дефіцит яких підвищує ризик серцево-судинних захворювань. За грамотного споживання ожини можна поліпшити обмінні процеси, зміцнити імунітет, підвищити рівень гемоглобіну, подбати про профілактику багатьох захворювань.
Незважаючи на те, що коренева система ожини потужніша, ніж у малини, для отримання стабільного та щедрого врожаю особливу увагу слід приділити системі азотного живлення, яке завжди стоїть на першому місці.
Азот (N) — це той мінеральний елемент, який потрібен рослинам у найбільшій кількості, оскільки він служить будівельним матеріалом для рослинних клітин. Дефіцит N, що проявляється на ожині листковим хлорозом, появою червонуватих плям, розподілених по всій листовій пластинці та стеблу, призводить до зменшення площі листя, зниження інтенсивності фотосинтезу рослин.
Ожина досить добре росте на більшості типів ґрунтів, за винятком дуже ущільнених суглинків або вапнякових ґрунтів, які особливо влітку не здатні забезпечити умови для накопичення та утримання достатньої кількості вологи.
Рекомендований рН ґрунту для ожини становить від 5,5 до 6,5. На кислих ґрунтах вирощувати ожину не варто, вже при pH ˂5 можуть виникнути проблеми із фітотоксичністю алюмінію. У цих випадках за допомогою вапнування необхідно підвищити рН ґрунту до значень, близьких 6,0.
Щодо вмісту органічної речовини в ґрунті, оптимальним показником є діапазон від 2,0 до 4,5%. Ожину можна культивувати й на ґрунтах з низьким рівнем органіки (менше 2%), однак у цьому випадку виникне потреба в особливому догляді за рослинами.
Розробляючи систему живлення, бажано враховувати вік кущів ожини, адже у перші роки вегетації продуктивність рослин і потреба в живленні значно менші.
Для кращого приживання та стимулювання росту рослин перед посадкою кореневу систему садивного матеріалу ожини бажано обробити 0,1% розчином DEFENDA АСКО ГУМАТ — функціональним добривом направленої дії.
Практика показує, що в перший рік після посадки достатня норма азотних добрив, незалежно від характеру росту кущів, становить 35-60 кг/га, але краще в даному випадку використовувати органічні джерела азоту. Вищі норми азотних добрив на перших порах будуть зменшувати стійкість рослин до хвороб.
Виробниче удобрення розпочинається наступного року після висадки розсади та враховує вміст органічної речовини в ґрунті, вік рослини та очікувану продуктивність.
На ґрунтах із середнім вмістом гумусу та запрограмованою врожайністю ≥10 т/га щороку необхідно компенсувати 70-100 кг/га азоту. Щодо часу удобрення, то N необхідно вносити на початку вегетації та після збору врожаю. Весняне удобрення має на меті забезпечити урожай плодів і ріст нових стебел, які відповідатимуть за урожай плодів наступного року. Весняну норму азоту бажано розділити на три прийоми: перше внесення — на початку бутонізації, друге — через 30 днів, третє — через 60 днів після першого.
В середині вегетації ожини мінеральне живлення коригують за допомогою фертигації водорозчинним комплексним добривом DEFENDA (19-19-19+МЕ).
У фазі бутонізації для покращення асиміляції азоту, стимуляції запилення та запліднення слід провести позакореневе підживлення бором (B).
Легкодоступним джерелом бору для рослин у цей період слугує моноелементне добриво з особливою формуляцією DEFENDA БОР, яке здатне компенсувати дефіцит мікроелементу на всіх сільськогосподарських культурах.
У рослин ожини існує значна кореляція між кількістю стебел і врожайністю наступного сезону, діаметром стебла та розміром плоду, що забезпечують урожай в наступному сезоні. Підживлення насаджень N у післязбиральний період відіграє ключову роль у формуванні достатньої кількості сильних стебел. Його зазвичай проводять одноразово після післязбиральної обрізки кущів.
Компенсація основної кількості азоту зазвичай здійснюється добривами в гранульованій формі. N можна застосовувати у вигляді сечовини (46% N), кальцієвої селітри (15% N), аміачної селітри (34% N) або сульфату амонію (21% N; 24% S). Азотні добрива бажано вносити, чергуючи із сульфатом амонію, оскільки ожина потребує сірки. Альтернативою для задоволення попиту на сірку з невеликим впливом на рН ґрунту може бути використання сільськогосподарського гіпсу, який також забезпечує кальцій і може застосовуватися в нормі 34-45 кг га.
Під час планування системи живлення ожини слід пам’ятати, що навіть помірний дефіцит азоту може викликати зменшення кількості та розміру плодів більш ніж на 50%.
Для уточнення норм удобрення можна провести експрес-аналіз ґрунту або скористатися результатами листкової діагностики (оптимальний вміст азоту в листі ожини, необхідний для задовільної продуктивності культури, коливається від 2,2 до 3,0% ).
Найкращий ефект від добрив можна побачити на саджанцях in vitro. In vitro — це безвірусний матеріал, стійкий до захворювань.
Щоб купити посадковий матеріал та проконсультуватися щодо норм внесення добрив, телефонуйте: +380 67 233 26 63, Владислав.
Віталій Лапчинський, доцент кафедри садівництва і виноградарства ЗВО «Подільський державний університет», кандидат с.-г. наук
