В Україні частішають випадки міграції бур'янів посівами культурних рослин за регіонами. Наприклад, вовчок соняшниковий минулого року помітили аграрії Житомирщини, хоча раніше ця рослина-паразит у цій області не зустрічалася. Але агровиробники центральної та південної частин України давно борються з вовчком.
За словами фахівців, загалом міграція бур'янів відбувається з півдня на північ та північний захід. Амброзія полинолиста все частіше буде зустрічатися в центральних, ближче до західних, областях. У цих регіонах вона вже трапляється на узбіччях, але її ще немає масово в посівах культур, проте за 5-10 років ця проблема може стати більш серйозною.
Такі зміни спричинені переважно змінами клімату, тому аграріям потрібно стояти на варті й системно підходити до технології вирощування культур.
Представники онлайн-сервісу агророзстрочки для агробізнесу WEAGRO та LNZ Group обговорили проблему забур’яненості полів і заходи контролю під час онлайн-зустрічі «Стратегія контролю бур’янів у посівах ярих культур в умовах нестачі вологи».
*WEAGRO регулярно проводить онлайн-заходи, присвячені актуальним викликам агробізнесу, створюючи простір для відкритих дискусій.
Існує два види шкодочинних рослин у посівах культур — це рослини-паразити та зелені рослини. Перші можуть паразитувати як на кореневій системі, так і на наземній частині культур. Методи боротьби з такими бур’янами в першу чергу — дотримання сівозміни, висів генетично стійких сортів і гібридів, у окремих випадках — хімічні методи боротьби шляхом застосування гербіцидів.
Зелені рослини, які шкодять посівам культурних рослин, можна класифікувати по-різному, в розрізі чогось. В агрономії, крім класифікації з погляду ботаніки (належності до родів, видів тощо), бур’яни діляться на малорічні та багаторічні. Багаторічні бур’яни, крім тривалості вегетаційного періоду, будуть відрізнятися переважно за типом кореневої системи. Основною особливістю даної групи є те, що у них переважає вегетативний спосіб розмноження, вони мають відносно однорічних нижчу чутливість до гербіцидів, а ґрунтові взагалі їх не контролюють, в чому і полягає складність боротьби з ними.
Поєднання способів контролю в єдину систему може допомогти позбутися бур’янів
Найбільш ефективною системою обробітку ґрунту проти багаторічних бур’янів є оранка. Даний спосіб обробітку передбачає переворот пласта ґрунту, внаслідок чого надземна частина бур’янів потрапляє під землю, в такий спосіб ми його виснажуємо, оскільки запас пластичних речовин у корені є обмеженим, а поповнення його за відсутності фотосинтезу не відбувається. Тоді як інші способи обробітку ґрунту, наприклад, дискування, розділяє і розтягує корені бур’янів полем. У такий спосіб ми їх лише розмножуємо по полю. Це не тільки неефективно, але і шкідливо.
Контролювати малорічні бур’яни краще за допомогою гербіцидів, оскільки вони вже мають високу чутливість до гербіцидів і, як правило, вегетують уже в посівах культур.
Негативні фактори впливу бур’янів на культури
Основним шкодочинним фактором бур’янів є конкуренція з культурними рослинами за ресурси, зокрема, за вологу в ґрунті та елементи живлення. Також важливим фактором негативного впливу є явище алелопатії, коли кореневі виділення рослини впливають на інші сусідні, які ростуть поруч або будуть рости після них.
«Наприклад, найбільш шкодочинними у посівах кукурудзи є злакові бур’яни (мишій, куряче просо). Оскільки вони є близькими «родичами», їхні кореневі виділення «подають сигнал» кукурудзі через ґрунт, що вона росте не сама, і потрібно ділитися, відповідно, кукурудза формуватиме менший врожай», — пояснює Олександр Хмелюк.
Також одним із негативних факторів впливу на культури є світло. Зокрема, кукурудза дуже чутлива до якості світла. За умов забур’яненого поля, особливо на ранніх етапах розвитку, ми будемо мати велику кількість розсіяного (відбитого) світла з неповним спектром, таким чином культура отримує ще один сигнал, що вона не одна, а ресурси обмежені, й формуватиме менший врожай.
Культурні рослини найбільш чутливі до конкуренції з бур’янами на ранніх етапах розвитку, тому поле від появи сходів і до початку формування генеративних органів повинно бути максимально чистим від бур’янів, бути чорним, у цей період культури мають рости без конкуренції. За мірою росту та розвитку культур у подальших фазах органогенезу чутливість до забур’яненості знижується.
Для малорічних бур’янів (озимі, зимуючі, ранні ярі, пізні ярі) потрібно вибудовувати стратегію контролю щороку.
Навесні, коли прогрівається ґрунт, першими проростатимуть ранні ярі бур’яни, і не завжди вже буде видно їхні сходи на поверхні. Але рано навесні, коли проводиться закриття вологи, борони будуть ефективно знищувати проростки ранніх ярих бур’янів, у такий спосіб можна проконтролювати першу хвилю шкідливих рослин. За подальшого підвищення температури ґрунту ми будемо мати другу найбільш масову хвилю бур’янів, водночас йде підготовка ґрунту до посіву культури. Передпосівний обробіток ґрунту в цей період дозволить знищити другу хвилю бур’янів.
Після сівби культури слід застосувати ґрунтові, які ще називають основними, гербіциди. Так можна стримати третю хвилю бур’янів, а потім під час вегетації культури за допомогою страхових гербіцидів підчистити уже четверту, найменшу за чисельністю, хвилю бур’янів.
Таким чином, маючи широкий спектр д.р. з різних груп і різних механізмів дії, можна зібрати, як своєрідний конструктор, і підібрати рішення саме для конкретного поля, регіону та типу ґрунту.
«Якщо зменшити кількість обробітків ґрунту восени та навесні, то на полях буде збільшуватися чисельність зимуючих та озимих бур’янів, ранніх ярих, які будуть недостатньо або взагалі не будуть контролюватися ґрунтовими гербіцидами. У таких випадках у бакову суміш до ґрунтових гербіцидів варто додавати гербіциди суцільної дії. Таким чином ми знищимо вегетуючі бур’яни, проконтролюємо третю хвилю однорічних ярих, а вже під час вегетації культур за допомогою страхових гербіцидів можна підчистити четверту, найменш чисельну, хвилю ярих однорічних бур’янів», — розповідає Олександр Хмелюк.
Варто пам’ятати, що менше робиться для контролю бур’янів на початку, то більше навантаження лягатиме пізніше на страхові гербіциди.
Страхові гербіциди матимуть високу ефективність на ранніх етапах розвитку бур’янів, а коли сформується більше чотирьох листків у дводольних або почнеться кущення у злакових бур’янів, то концентрації діючих речовин не досягатимуть летального рівня. Бур’ян може пожовтіти, скрутитися, але за тиждень він продовжить свою вегетацію. Можливо, суттєвої конкуренції культурі й не створить, але насіння після себе точно залишить.
Контроль бур’янів є одним із пріоритетів кожного господарства, і це не найдешевший прийом. Від бур’янів чи не найбільше втрат урожайності — до 30-40%, іноді й більше, особливо на ранніх етапах розвитку культури.
Фахівці LNZ Group допомагають аграріям досягти успіхів завдяки високоякісним продуктам
У Агродепартаменті компанії LNZ Group працюють досвідчені агрономи, які допомагають аграріям досягти мети, застосовуючи ефективні препарати, які дозволяють економити на 1 га.
Якість продуктів бренду DEFENDA підтверджена багаторічними дослідженнями, і сьогодні він посідає перше місце в Україні за кількістю проданої хімії кінцевому споживачеві та є основним постачальником генеричних препаратів для агрохолдингів.
DEFENDA налічує 36 офіційно зареєстрованих, випробуваних і сертифікованих гербіцидів. У компанії зазначають, що аграрії планують свою роботу наперед і відмічають хороші результати. На сьогодні забезпечили майже всіх своїх клієнтів і майже всі замовлення відвантажили.
*WEAGRO — український онлайн-сервіс розстрочки для агробізнесу. Сервіс дозволяє мікро-, малим і середнім аграріям купувати товари та послуги з відтермінуванням оплати. Основна мета WEAGRO — підтримати українських фермерів, надаючи їм змогу швидко і без складнощів придбати необхідні ресурси, оптимізуючи їхні обігові кошти.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua