Ранкова кава // Притча про селянина та білого коня

В одного старого селянина втік його єдиний кінь, він його шукав, але знайти не міг. «Бідний, яке в тебе горе!» — зітхали односельці. «Про що ви? — відповів селянин, — у мене немає горя, я просто шукаю коня, який втік!».

Через якийсь час кінь сам прибіг до нього, та не один, а привів з собою ще одного сильного молодого коня. «Яка в тебе радість! — охали односельці. — Не було коня — а ось з'явилося відразу два». «Про що ви? — дивувався селянин. — Що святкувати? Просто в моєму стійлі стоять тепер два коні, і я йду їх годувати».

Але ось син цього селянина поїхав кататися на новому коні, впав і зламав ногу. «Бідний, — вигукували сусіди, — яке нещастя!». «Я не бачу нещастя, — відповів селянин, — просто у сина зламана нога, і її треба лікувати».

Потім почалася війна, всіх молодих чоловіків забрали воювати, і тільки син старого селянина залишився вдома.

І т. д.: в той час, як все село живе в світі оцінок і в кожній події бачить негатив і переживання, старий селянин живе своїм життям, не відволікаючись на переживання.

Життя — це потік нейтральних подій, таких, як зростання дерева або вибух зірки. Тільки після наших інтерпретацій події набувають те чи інше значення — позитивне або негативне. Це те, що ми додаємо до світу, і те чого в ньому немає.  

AgroPortal.ua за матеріалом Рsychologis.com