Спільні точки дотику: які вигоди отримують аграрії та пасічники від взаємодії
Бджолярство в TikTok. Пасіка на Київщині чекає на офлайн-відвідувачів
14 липня 2024, 06:14 3755
Перші три вулики на пасіці Владислава Рябокляча з’явилися навесні 2018 року, а зараз — уже 20 бджолосімей. Але за кількістю вуликів та сімей пасічник не гониться, а головним у своїй справі вважає силу бджолосім’ї та її якість.
«Пасічникую відносно недавно. Новачок серед новачків в бджільництві. Починав із трьох вуликів і трьох невеличких відводків. Після першої успішної зимівлі та закінчення навчання в Боярській школі бджільництва розширив пасіку до 10 сімей, закупивши нові вулики та інвентар. Максимально мав 40 повноцінних сімей. Сьогодні пасіка налічує 20 сімей, які після літнього медозбору будуть готуватися в зиму», — розповідає AgroPortal.ua власник пасіки Las Rogas на Київщині Владислав Рябокляч.
На пасіці він працює сам — від збивання рамок до відкачування меду. Потроху мінімально спростив процеси (закупив обладнання для натягування дроту, навощування вощини, витоплення воску та відкачування меду), тому не так все і важко.
Звичайно, з розширенням потрібно задумуватися над більшою автоматизацією та спрощенням господарських операцій.
«За 6 років перепробував різні породи бджіл — від місцевої дворової до карніки. Нині зупинився на двох варіантах — власна селекція та українська степова. Для мого регіону (південь Київської області) така комбінація показує прекрасні результати на доволі бідній медоносній базі. Також вірю в місцеву бджолу і займаюся мінімальною селекцією. Результати показують, що місцева селекція нічим не гірша за купованих маток. Тут головне — системний підхід. Розумію, що це довга робота, і до провідних маткарів ще далеко. Проте для власних потреб вистачає», — продовжує Владислав Рябокляч.
Наразі пасіка стаціонарна, але бджоляр задумується над кочівлею. На це потрібен час та додаткові кошти для зручного перевезення бджолиних сімей. Якщо кочувати — то з комфортом.
З першого дня Владислав Рябокляч прийняв рішення, що його бджоли мають розвиватися і зимувати винятково на меду. Він витратив два роки, щоб забезпечити можливість як відкачування меду, так і забезпечення бджіл кормами.
Владислав Рябокляч, власник пасіки Las Rogas
Усі вулики мають магазинні надставки, тож усе, що в магазині, — моє, що в гнізді — для бджіл. Оскільки пасіка стаціонарна, а медоносна база доволі бідна, викачування меду становить до 30 кг з вулика за сезон. До інтернет-рекордів мені ще далеко. Весь мед йде як на прямий продаж, так і для створення додаткової продукції. Наприклад, горішки в меду.
Серед продукції є стандартний набір: центробіжний мед, сотовий мед, забрус, прополіс, віск, горішки. Як не дивно, зізнається бджоляр, найбільшою популярністю користується сотовий мед. Під цей вид меду він використовує альпійські вулики та невеличкі баночки, в яких бджоли відтягують сот, тож такий формат ідеально підходить як на подарунок, так і для себе. Невеликий обсяг, який можна швидко спожити та легко продати.
З магазинами Владислав Рябокляч наразі не співпрацює. Натомість має власну мережу збуту через соцмережі, а також офлайн-клієнтів. Замовлення можна зробити в Instagram чи Facebook. Також пасічник активно веде TikTok, де спілкується з колегами та знаходить нових клієнтів.
Окрім корисної та смачної продукції на пасіці бажаючим пропонують послуги — сон на вуликах в апібудинку та екскурсії.
«Повномасштабне вторгнення вплинуло на плани з розвитку та змінило напрями діяльності. Майже припинилися екскурсії та відпочинок в апібудинку. Більшість продукції йде не на реалізацію, а на допомогу військовим та різні потреби волонтерів. Сьогодні складно щось планувати. Проте для себе я поставив доволі амбітну мету, я б сказав, довготривалий проєкт — створення медового конвеєра від березня до кінця серпня. Паралельно — покращення медоносної бази, адже без неї немає сенсу розширяти пасіку», — підсумував Владислав Рябокляч.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua
