5 трендів в аграрних комунікаціях

Найперше, що змінилося, — ставлення компаній, які працюють в аграрному секторі, до своєї публічності. Десять років тому публічними вимушено ставали підприємства, зацікавлені в «західних» кредитах. Решта ж керувалися принципом «тихіше їдеш — далі будеш».

Зараз ситуація змінилася. Аграрні компанії стали більш відкритими, і зумовлене це не в останню чергу тими процесами, які відбуваються в галузі: з першої сотні виробників з-поміж тих, про кого ми писали у 2015 році, половина вже пішла з ринку. Тому підприємствам, що працюють зараз, важливо показати — ось ми тут і надовго, нам можна довіряти, ми стабільні.

Конкуренція за землю посилилась, важливим стало формування лояльності у пайовиків. Репутація, сталий розвиток — слова, що наповнилися сенсом. Компанії хочуть, щоб про них не просто знали, а довіряли, і це хороша новина і значний крок до усвідомлення важливості репутації, а отже і ведення більш прозорого і відповідального бізнесу, а відтак і публічності.

Другий тренд — зміна каналів розповсюдження інформації про свою діяльність. Компанії з офлайну перейшли в онлайн, стали активними в соціальних мережах. Якщо ви читаєте цей блог, то, напевне, не дивитеся телевізор, окрім Ліги чемпіонів, звісно. Більше того, маєте на телефоні купу месенджерів: Viber, Messenger, WhatsApp, Telegram, Signal, скоріше за все, зареєстровані на Facebook, Instagram, Linkedin, редагуєте з колегами документи на Google Docs і робите ще купу речей, про які навіть не здогадувалися лише 5 років тому. Cьогодні ми самостійно можемо обирати, звідки черпати інформацію. Будуть це закордонні топові видання чи підписка на кілька сторінок у Facebook людей, яким довіряємо, група у WhatsApp, сайт, де читаємо новини з ринку, — це 3-5 джерел, у яких упевнені та яким довіряємо. Це свого роду детокс для розуму від інформаційного шлаку та фейків.

Зміщення уваги на соціальні медіа спричинило те, що люди розучилися читати довгі тексти. Журналісти сьогодні кажуть, що текст, більший за три тисячі знаків, — мертвий. Зросла потреба у лаконічних формулюваннях, привабливому візуальному контенті. У той же час лонгрід ще може «зайти» читачеві виключно як репортаж та ще й щедро наповнений візуалізацією. Все це зміщує і комунікаційні зусилля агрокомпаній у бік розбудови власних каналів у соцмережах і месенджерах. Це надає можливість прямої комунікації з клієнтами та цільовою аудиторією.

Третій тренд — збільшення ваги антикризових комунікацій. Непрофесійна пряма комунікація, громадянська журналістика, море неправдивої інформації, хейтери — все це сприяло зростанню потреби в кризовому піарі. Багато компаній саме через зіткнення з кризовими ситуаціями взагалі починають задумуватися над необхідністю довгострокової комунікаційної стратегії як такої. Це не лише розбудова відносин зі ЗМІ, але й пайовиками, екологічними організаціями та створення свого community.

Неочікуваний тренд — повернення попиту на такий інформаційний канал, як регіональні ЗМІ. Основна причина — потреба комунікації з пайовиками та організація локальних подій. До речі, івенти — теж важливий канал комунікацій, оскільки забезпечує пряме спілкування. Останнє десятиліття ми спостерігаємо постійне зростання кількості різноманітних заходів та урізноманітнення їхніх форматів. Подій стало уже так багато, що більшим викликом для організаторів стало не провести якісний захід, а зібрати цільову аудиторію. Тому і тут роль якісної професійної комунікації стає дедалі важливішою.

Зміни разючі, і тим цікавіше розмірковувати, що буде далі та як це вплине на сектор. А які тренди помітили ви?

Зоряна Гошовська, заступник генерального директора з комунікацій асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»