Аграрні ноти: що змінить новий закон

Прийнявши законопроєкт №9266, парламент схвалив принципово новий підхід. Тепер поряд із аграрними розписками існуватиме новий інструмент так званих аграрних нот, які існують в електронній формі та користуватимуться перевагами ринків капіталу і депозитарної системи. Цю зміну можна порівняти з 2010 роком, коли всі без винятку акції підприємств були переведені з документарної форми на бездокументарну. Повідомляється, що технічну інтеграцію Реєстру аграрних нот (РАН) з іншими реєстрами та системою депозитарного обліку буде здійснено коштом Міжнародної Фінансової Корпорації у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією. Наразі заплановано, що Реєстр аграрних нот запрацює з 1 січня 2025 року.

Які переваги передбачає новий закон?

Аграрні розписки бувають двох видів — товарні та фінансові, і дотепер обидва види могли існувати лише у паперовій нотаріальній формі. Новий закон не скасовує традиційну форму, а додає до них нову — аграрну ноту, яка не вимагає документарної форми. Ці ноти як неемісійні цінні папери також зможуть видаватися, передаватися та погашатися через депозитарну систему. При цьому в коментарях до законопроєкту йдеться про те, що аграрні ноти перебуватимуть в обігу як на неорганізованому, так і на організованому ринку капіталу (регульованому ринку або багатосторонньому торговельному майданчику). Передбачені кілька різних режимів обігу аграрних нот залежно від можливості та обсягу передачі прав на них. Тобто новий закон надаватиме українським агровиробникам та їх потенційним інвесторам більшу свободу дій в обранні методів залучення фінансування та забезпечення зобов’язань.

Для внесення змін до аграрної ноти боржникам та кредиторам тепер не потрібно буде звертатися до нотаріуса. Більшість дій з ними можна буде вчиняти самостійно, використовуючи електронні підписи та онлайн доступ до РАН. Видавцю ноти (боржнику) потрібно буде мати рахунок у цінних паперах. Аграрна нота вважатиметься виданою з моменту депонування документа та його введення до системи депозитарного обліку в Центральному депозитарії після укладення боржником відповідного договору з Центральним депозитарієм.

На які ще нововведення варто звернути увагу аграріям?

• Новий закон вперше дозволяє надавати в заставу продукцію тваринництва. Це, мабуть, одне із основних побажань, яке ринок намагався просувати від самого запровадження інструменту аграрних розписок в Україні. Справа в тому, що дотепер аграрні розписки могли стосуватися лише рослинництва, і в заставу надавався тільки майбутній врожай, а тваринництво було виключено з обсягу покриття. Законопроєкт №9266 поряд із продукцією рослинництва врегульовує також аграрні ноти, що стосуються продуктів тваринного походження. 
• Аграрні ноти зможуть покривати не тільки врожай за один рік, а видаватися на кілька маркетингових періодів і, відповідно, виконуватися частинами. 
• Передбачається, що новий закон захищатиме власників землі від рейдерства, адже він встановлює заборону передавати в заставу за аграрними нотами земельні ділянки сільгосппризначення та їх стягнення на користь кредиторів. 
• До кола суб’єктів видачі аграрних нот додалися сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, якщо хоча б один член такого кооперативу має у власності земельну ділянку сільгосппризначення або право користування нею. Необхідна буде згода такого члена кооперативу (електронний кабінет у РАН) на видачу ноти, і такий член кооперативу нестиме солідарну відповідальність за зобов’язаннями за нею.
• Аграрна нота набуватиме статусу виконавчого документа автоматично, за допомогою нового функціоналу спеціальних виписок з РАН. Відповідні технічні регламенти ще мають розробити, але вже можна стверджувати, що ця зміна сприятиме кращому захисту інтересів кредиторів. 

Держателем та адміністратором РАН буде Центральний депозитарій цінних паперів. Розробники закону обіцяють, що РАН буде інтегровано для автоматичного обміну інформацією з державними реєстрами, зокрема:

• Державним реєстром обтяжень рухомого майна;
• Державним реєстром речових прав на нерухоме майно;
• Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• Державним реєстром актів цивільного стану громадян;
• Реєстром аграрних нот;
• Державним земельним кадастром та іншими реєстрами та базами даних, що необхідні для перевірки інформації при вчиненні правочинів з аграрними нотами. 

Також передбачаються зміни в частині валютного регулювання: імпортну операцію резидента можна буде вважати завершеною без ввезення на територію України товару, за який нерезиденту видана фінансова аграрна нота, у зв’язку зі зворотнім придбанням такої  ноти боржником. Знову ж таки, нормативна база щодо технічної інтеграції реєстрів та обміну інформацією з різними стейкхолдерами ще підлягає розробці. Водночас зазнають змін Господарський та Цивільний кодекси України, Закони України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про кредитні спілки», «Про адміністративні послуги», «Про виконавче провадження», «Про депозитарну систему України», «Про інститути спільного інвестування» та «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Нюанси, на які варто зважати

Обіг аграрних нот у системі депозитарного обліку потребуватиме від аграріїв більшої підкованості в плані взаємодії з інфраструктурою ринку. Потрібно не тільки розумітися на відкритті та функціонуванні рахунків у цінних паперах, а й взаємодіяти із професійними учасниками цього ринку, зокрема депозитарними установами, а у перспективі — також і гравцями на вторинному ринку. Вже зараз доцільно почати готуватися до роботи за нових умов, принаймні шляхом отримання електронних цифрових підписів.

У новому законі наразі є певні суперечності із законодавством, яке регулює пріоритети обтяжень майна, і парламенту потрібно буде попрацювати над  їх усуненням. Чинне законодавство не надає жодної переваги саме аграрним розпискам і встановлює пріоритет не за типом інструменту, а за часом його внесення до реєстру обтяжень. Тож кредиторам варто буде проаналізувати свої наявні та майбутні вимоги до боржників на предмет захисту їхнього пріоритету і приділяти ретельну увагу структуруванню обтяжень у разі множинності вимог.

Питання викликає й порядок звернення стягнення за аграрними нотами. Агровиробникам, що є потенційними боржниками за нотами, варто звернути увагу на те, що підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною нотою буде просто відсутність запису в РАН про припинення зобов’язань за нею (повністю або частково). Тобто від кредитора не надійдуть жодні підтвердні документи (втім, наразі це положення суперечить чинному законодавству щодо порядку здійснення примусового стягнення у безспірному порядку).  

Якщо врожаю виявиться недостатньо для задоволення вимог кредитора, він буде вправі стягнути на свою користь іншу агропродукцію боржника з цієї самої земельної ділянки, приміщень, територій, виробничих потужностей і не очікувати наступних урожаїв, як це відбувається зараз. Водночас кредитор матиме право вимагати дострокового виконання зобов’язань за аграрною нотою та звернення до суду за стягненням іншого майна боржника, штрафних санкцій (штрафу та пені) та витрат. Така можливість теоретично існувала й за класичними аграрними розписками, але чітко закріпили її лише в новому законі. 

Також варто зважати, що законопроєкт №9266 забороняє одночасне використання аграрних нот з аграрними розписками одним і тим самим боржником щодо одного і того самого предмета застави. Тобто фактично сторонам потрібно обрати один спосіб оформлення відносин — або паперовий, або електронний.

Як аграрні ноти вплинуть на український ринок

У матеріалах законопроєкту №9266 вказано, що до цього часу 90% аграрних розписок були видані малими та середніми агровиробниками. Тому цілком імовірно, що після набрання чинності новим законом аграрні ноти залишаться нішевим інструментом фінансування, який буде помічним переважно для невеликого бізнесу. Для великих гравців та інвесторів усе ж основним методом залучення інвестицій залишатиметься торгове та проєктне фінансування у формі кредитування та капітальних інвестицій. Проте переведення аграрних розписок у бездокументарну форму, безперечно, є кроком вперед. Це потенційно зможе пожвавити ринок, особливо зважаючи на можливість залучати іноземних інвесторів через кореспондентські відносини між Центральним депозитарієм цінних паперів та іноземними депозитарними установами.

Якщо прийняття нового закону допоможе здешевити випуск та обіг аграрних нот і надати суб’єктам ринку та їхнім потенційним інвесторам мотивацію збільшити обсяги виробництва й торгівлі, це буде дійсно велика допомога українському агросектору.

Олена Савчук, радник, ЮФ INTEGRITES