Алгоритм успіху: як отримати 10 т/га кукурудзи в посушливих умовах

Як господарство з Кіровоградщини отримало до 10 т/га кукурудзи у посуху

ФГ «Ятрань» на Кіровоградщині межує з Одеською та Миколаївською областями. Погодні умови в цьому регіоні цього року, самі розумієте, були не дуже лояльними до сільгоспвиробників. У більшості господарств по регіону середня врожайність — 2-5 т/га кукурудзи. У ФГ «Ятрань» на деяких полях — близько 10 т/га. Полив? Ні. Тоді як їм це вдалось?

Передісторія

Класична технологія, оранка, розкидачі, однакова технологічна карта на весь масив полів, середньостатистична врожайність... Як кажуть, «все як у всіх». Так було в господарстві 5 років тому, допоки тут не змінили стратегію і почали впроваджувати елементи точного землеробства.

Зміни були поступові. Спершу на техніку встановили автопілоти та забезпечили RTK точність. І вже з цього першого кроку отримали результат — гарантовані 12%+. Завдяки зменшенню кількості проходів техніки і перекриттів вдалось заощадити ресурси — добрива, насіння, ЗЗР, паливно-мастильні матеріали.

Наступним кроком стало проведення комплексної агродіагностики полів за алгоритмом AgriLab та створення індивідуальної технологічної карти для кожного поля. Агродіагностика дала відповіді на декілька запитань.

Перше. Стало зрозуміло, які можливості має кожне поле і на який рівень його ефективної врожайності орієнтуватися.

Друге. Аналіз погодно-кліматичних даних та критичних факторів ґрунту і особливостей поля дозволив мінімізувати пов’язані з ними виробничі ризики.

Третє. Розуміння найбільш ймовірного рівня урожайності на конкретному полі дозволило підібрати гібриди за агропотенціалом і економікою поля.

Четверте. На основі інформації про агрохімічні, агрофізичні, кліматичні та інші дані ґрунту поля було розроблено стратегію системи удобрення, яка визначала — що, коли, як і скільки треба вносити, щоб отримати очікувану врожайність. Агродіагностика поля стала фундаментом для створення оптимальної технологічної карти для кожного поля.

Нова стратегія передбачала перехід від основного удобрення до перед- та припосівного шляхом диференційованого та локально-стрічкового внесення добрив. А отже, виникла потреба в дообладнанні та оновленні парку техніки саме під такі конкретні завдання.  

Після цього у господарстві почали змінювати підхід до обробітку ґрунту. Тепер тут використовують verti-till та strip-till з одночасним локально-стрічковим диференційованим внесенням добрив.

Що робили? На тих полях, де було виявлене шкідливе ущільнення ґрунту, застосували глибоке розпушування. Системне проведення оранки за багато років утворило потужний пласт (плужна підошва), який був, як корок, що не дозволяв ґрунту дихати, а корінню — проростати і отримувати доступ до поживних речовин. І ще гірше те, що така дефіцитна волога замість того, щоб накопичуватись у нижніх шарах ґрунту, швидко втрачалася з поверхні. Перехід на вертикальний обробіток вирішив ці проблеми.

Ефективне управління вологою і ресурсами

На розущільнених полях впровадили смуговий обробіток ґрунту — strip-till. За цієї технології обробіток ґрунту проводиться тільки смугами у рядках майбутнього посіву, тоді як міжряддя залишається необробленим, а залишена тут стерня зберігає вологу. Обробіток ґрунту поєднується з одночасним локальним внесенням добрив. За «рецептами» і картами-завданнями, створеними за алгоритмом AgriLab, були застосовані змінні норми внесення добрив. Перехід на strip-till у господарстві зробили лише минулого року. І дуже вчасно, як показав 2020-й.

«Рецепт» удобрення по полю №4 площею 139,4 га

*кальцій, залізо, марганець, мідь, бор

Важливо!

Слід зауважити, що знайти ті ж самі рядки, які були утворені восени, можна лише з використанням важливого елементу точного землеробства — сигналу RTK з точністю до ±2,5 см і збереження ліній осіннього обробітку з внесенням добрив для точного попадання сівалки в рядки при весняному посіві.

Результат-2020: до 10 т кукурудзи з гектара + 30% оптимізація добрив

Формула такого успіху мала дві основні складові: перша — оцінка потенціалу поля і відповідний підбір гібридів та добрив, друга — диференціація ресурсів і технологія локально-стрічкового внесення. Це дозволило одночасно досягнути кількох цілей.

Перша — збільшення ефективності використання добрив. Поживні речовини вносились локально і на ту глибину, яка характерна для агрохімії конкретного елемента в ґрунті та специфіки споживання його культурою.

Друга — оптимізація. Головне те, що вдалось заощадити 30% добрив порівняно з технологією внесення в розкид. Приємний бонус — суттєва економія на пальному: обробіток та внесення добрив за один прохід.

Третя ціль, вирішальна в умовах 2020 р., — вологозбереження. Незважаючи на посуху, у міжрядді зберіглась волога протягом періоду вегетації.

Таким чином, реалізували очікуваний результат з урожайності відповідно до рекомендацій і прибутковості. Отже, на полі, де було впроваджено strip-till, отримали врожайність 9,71 т/га (гібрид ДКС 4351) та 7,76 т/га (P 9241). 

Порівняємо результат strip-till із сусіднім полем, де було проведено оранку. Strip-till у цих ґрунтово-кліматичних умовах був значно ефективнішим: врожайність +2,8 — 4,7 т/га, що дало додатковий прибуток +629-1074 USD/га. При цьому система удобрення була на 53 USD/га дешевшою. Звісно, перехід до strip-till потребував додаткових коштів: господарство доінвестувало в агрегат і бункер для добрив близько $70 тис. Проте інвестиції повернулися в перший 2020 рік.

Агрономічна та економічна ефективність вирощування кукурудзи на зерно за різних способів обробітку ґрунту, 2020 р.

*норми добрив розраховано під планову врожайність 10 т/га

**добриво вносилося диференційовано

Ощадна технологія обробітку, раціональна система удобрення і локально-стрічкове внесення добрив стали тими ключовими факторами, які дозволили господарству отримати впевнену перемогу нокаутом у боротьбі з погодними катаклізмами 2020 року.

Висновок

Чи всім господарствам слід переходити на глибокий обробіток ґрунту? Ні.

Локально-стрічкове внесення добрив? Ні.

Вносити добрива диференційовано? Теж ні.

Адже те, що спрацювало на одному полі, зовсім не обов’язково дасть такий же результат на іншому. Тоді в чому секрет? В індивідуальному підході до кожного поля на основі його особливостей. Алгоритм успіху простий: спочатку досліджуємо поле, а потім впроваджуємо ту технологію, яка оптимально враховує його специфіку. Саме так зробили в ФГ «Ятрань».

Тож у новому році бажаю всім аграріям ефективних рішень і нових підходів. А вже потім — гарної погоди.

Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab, офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства (ISPA) в Україні