Альтернатива офшорам: ПнВК і АСЗ допоможуть реінвестувати прибуток

Тож Президент Петро Порошенко нарешті наважився на реформаторський крок, який спонукатиме бізнес реінвестувати прибуток замість того, щоб виводити його в офшор. Підготовлено законопроект, в якому пропонується запровадити податок на виведений капітал (ПнВК) та скасувати  податок на прибуток (ПнП). Опонентами давно обіцяного й очікуваного заходу стали якраз… МВФ і Європейська Бізнес Асоціація. Їхнім головним аргументом, як пише газета «День» за 13 березня ц. р., є те, що бюджет відразу втратить чималі надходження. Дійсно, збитки від скасування ПнП становитимуть у перші два роки від 25 (прогноз «Українського інституту майбутнього») до 30-40 мільярдів гривень (прогноз Мінфіну). Отже, справа за віднайденням джерел їх покриття.

Виявляється, вони — «на поверхні», бо були заявлені в законопроекті № 5300 від 21.10.2016 року, яким пропонувалося запровадити агросировинний збір (АСЗ) з експорту сільськогосподарської сировини та продуктів її первинної переробки для підтримки тваринництва.

У блозі «Експортне мито й аграрно-сировинний збір: необхідний консенсус» я загалом підтримав таку ініціативу, запропонувавши водночас збалансувати дію експортного мита на насіння соняшнику поширенням агросировинного збору на експорт не тільки соняшникової макухи (шроту), а й нерафінованої соняшникової олії, що вкладається в норми світової практики.

Статистичні дані про обсяги експорту аграрної сировини в 2017 році показують, що АСЗ у розмірі 5% компенсував би втрати держбюджету від запровадження ПнВК замість ПнП. До речі, така ставка тотожна імпортному миту на ввезення аналогічних товарів в Україну.

Обсяг експорту аграрної сировини в 2017 році і розрахунок ставки АСЗ (наведено для прикладу).

Микола Шкурко, генеральний директор ТОВ «Просвітницька виробничо-комерційна фірма «Сяйво», голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України»