Антибіотики в тваринництві — так чи ні?

Водночас для підтримки організму ми використовуємо різноманітні методи лікування. Ще в давнину люди відкрили цілющі якості трав для лікування. З плином часу та розвитком науки і технологій люди навчились комбінувати трави, виділяти діючі речовини та комбінувати їх для оптимального лікування тих чи інших хвороб. Вже потім було здійснено одне із найбільш вагомих досягнень медичної науки — відкриття перших антибіотиків — пеніциліну та стрептоміцину.

Вікіпедія пояснює антибіотики як «органічні речовини, що синтезуються мікроорганізмами в природі для захисту від інтервенції інших видів мікроорганізмів, та володіють здатністю пригнічувати розвиток або вбивати цих мікробів». А якщо по-простому, то антибіотики — це препарати, які більшість з нас вживає, коли болить горло, закладений ніс, висока температура і геть немає часу хворіти, бо на роботі горять дедлайни, керівництву «на вчора» треба звіти, зустріч з клієнтом, засідання робочої групи і купа подібних «життєво важливих» проблем. І що частіше ми користуємось швидкими методами лікування, тим сильніші антибіотики кожного разу нам доводиться приймати. І все частіше, коли ми просимо виписати нам ці чудодійні ліки, лікарі нас попереджають, що концентрація і сила антибіотиків має свої межі, і намагаються нас переконати все ж спробувати гарячого чаю з лимоном.

Використання антибіотиків при лікуванні захворювань — це свідомий вибір кожного з нас.

Але, як вже в нас повелось, ми дуже любимо, коли хтось турбується про нас. І якщо цього не робить держава, то бізнес завжди приходить на допомогу. Цей бізнес може бути не завжди відповідальним, але ж головне — це турбота. Бізнес часто можна умовно поділити на дві категорії — ті, хто намагається нашпигувати організм людини різними корисними вітамінами та мінералами, і ті, хто розуміє важливість часу для постійно зайнятих людей і тому наперед насичує свої продукти різними антибіотиками. І коли з представниками першої групи все зрозуміло — вони зазвичай маркують свою продукцію великими позначками типу «містить вітаміни», «вироблено з органічної сировини», «розроблено для покращення самопочуття» тощо, то з другою категорією «турботливого» бізнесу все трохи складніше. Вони роблять свою справу тихо і без зайвої метушні (тобто без маркування своєї продукції знаками типу «містить антибіотики», «при виробництві було використано пеніцилін» тощо) — годують тварин кормами з додаванням антибіотиків (щоб люди не їли м’ясо чи молоко хворих тварин), додають антибіотики в саму готову м’ясну чи молочну продукцію (щоб не зіпсувалось, якщо раптом хтось не дотримається умов безпечного транспортування чи зберігання).

І все було б добре, якби не одне «але». І це «але» називається «антимікробна резистентність». Цей термін характеризує зростання стійкості нашого організму до антибіотиків. І тут знову варто згадати лікарів, які постійно нагадують, що чим частіше ми використовуємо антибіотики, тим сильніші їх треба буде обирати в майбутньому. В результаті, додавання антибіотиків до продуктів харчування призводить до того, що наш організм звикає до них і вже не реагує на захворювання.

То що ж робити? Найпростіший вихід — заборонити використання антибіотиків в тваринництві раз і назавжди. Але не все так однозначно. Тварини, як і люди, теж хворіють. І їх також треба лікувати, і не завжди це можна зробити вітамінами та мінералами. Іноді все ж необхідно використовувати антибіотики.

І от тут вже починаються роздуми «а що ж робити, якщо і використовувати не можна, але і заборонити теж не варіант?».

У світі вже давно зрозуміли загрозу використання антибіотиків при вирощуванні тварин та виробництві продуктів харчування — Продовольча та Сільськогосподарська Організація ООН (ФАО) затвердила стратегію зменшення використання в світі антибіотиків. Стратегія спрямована на зменшення використання антибіотиків в тваринництві, а також регулювання використання антибіотиків із дотриманням періодів їх виведення з організму тварини. Загальна стратегія вже знайшла своє відображення в різних країнах світу — Китай та Індія пішли шляхом обмеження кількості дозволених до використання антибіотиків, США та країни ЄС — до попередження захворювань тварин та заміни антибіотиків широкого спектру на автогенні вакцини та стероїдні препарати, які мають порівняно менш шкідливий вплив на людей після їх застосування в тваринництві.

Враховуючи стрімкий розвиток науки та технологій у галузі тваринництва, а також регулярне оновлення ветеринарного законодавства в світі, все більш актуальним стає це питання і для України. Особливо в частині використання світового досвіду та його використання в нас.

Варто зазначити, що Комітет виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації, який представлений міжнародними компаніями, які офіційно зареєстровані в Україні, стурбований зростанням кількості антибіотиків, які часто-густо використовують господарства в Україні. Саме тому, провівши аналіз світового досвіду регулювання використання антибіотиків, компанії-члени комітету вирішили провести круглий стіл на тему «Шляхи боротьби з антимікробною резистентністю», на якому планують обговорити з представниками державних органів влади питання регулювання та контролю обігу антибіотиків в Україні. На нашу думку, це дозволить більш якісно підійти до питання регулювання галузі тваринництва в Україні та дозволить посилити конкурентні можливості вітчизняної тваринницької продукції на світових ринках.

Дмитро Кирилюк, координатор комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації