Чи бігти купувати землю, поки Президент не підписав продовження мораторію?
Про це заявив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.
«Закон, що продовжує мораторій, не набув чинності через те, що двома народними депутатами було оскаржено результати голосування. Зокрема, зареєстровано дві постанови про визнання рішення Верховної Ради недійсним через порушення регламенту під час голосування («кнопкодавство» — Ред.)», — нагадав він.
Висоцький зазначив, що у таких випадках набуття чинності законом призупиняється, а постанови про скасування рішення Верховної Ради виносяться на голосування позачергово на найближчому парламентському засіданні.
«Якщо народні депутати проголосують за одну з постанов, — результати голосування за мораторій анулюються. Якщо ж голосів «за» буде недостатньо, що більш ймовірно, спікер матиме правові підстави підписати законопроект і передати на підпис Президенту. Як свідчить практика, всі аналогічні постанови зазвичай відхиляють», — пояснив експерт.
Так, з точки зору продовження мораторію має відбутись ще як мінімум три етапи: розгляд постанов, підписання документу спікером (котрий не може не підписати те, що ухвалено) та рішення Президента, який має повноваження підписати або накласти вето на закон і повернути його до парламенту. Чергове пленарне засідання має відбутися наступного тижня (14-18 січня — Ред.).
Як підкреслив Висоцький, ця ситуація нічого не змінює для учасників ринку. Відчуження паїв залишається незаконним до моменту ухвалення закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Однак, залишається психологічний аспект та простір для маніпуляцій, яким користуються, щоб переконати населення у зворотному.
«Впродовж мораторію були різні умови його скасування. Спочатку це була лише дата, потім дату прибрали та встановили необхідність прийняття закону про обіг. Далі вирішили, що все-таки встановлення дедлайну стимулюватиме до розробки закону і знову встановили дату. Останні 3 роки змінюють лише цифру того року, до якої діє заборона на відчуження. Проте дві обов'язкові умови для легалізації купівлі-продажу землі залишаються незмінними: настання певної дати та набуття чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення», — додав експерт.
Отже, за наявності хоча б однієї невиконаної умови, діють такі ж правила і можливості стосовно продажу і купівлі, як і попереднього року в рамках дії мораторію, додав він.
Висоцький вважає, що у 2019 році завдання номер один — докласти максимум зусиль для розробки та ухвалення законопроекту про обіг земель с/г призначення. Більшість заяв проти ринку землі ґрунтується на тому, що не можна запроваджувати ринок без чітких правил гри, тобто більшість тих, хто голосував за мораторій, готові підтримати ринок, але за певних умов. Тому варто ці умови обговорити.
«Складність полягає у тому, що для ухвалення закону про обіг земель с/г призначення має бути знайдений консенсус стосовно моделі ринку с/г земель. Потрібно максимально дискутувати, яким би мав бути цей ринок, шукати компроміси і зробити все, щоб цей законопроект був ухвалений. Якщо його не ухвалити цього року, то, незважаючи на результати президентських чи парламентських виборів, мораторій скоріше за все буде продовжено знову до того часу, поки не буде зафіксована модель функціонування ринку. Ключова ціль сьогодні: не боротьба проти продовження мораторію, а фіксація моделі, за якою ринок землі буде працювати на благо країни», — сказав він.
Висоцький також вважає, що уряд не виконає норму про підготовку і винесення на розгляд Верховної Ради закону про обіг земель с/г призначення до 1 березня цього року. Уряд досі не подав жодного законопроекту щодо ринку землі, хоча вже кілька документів з цього приводу зареєстровані в парламенті.
«Ми впевнені, що при належній політичній волі уряд міг би досить швидко внести законопроект — підготувати його не є проблемою з точки зору затрат часу, це може зайняти приблизно місяць. Основне питання — наявність політичного консенсусу і відповідних передумов для того, щоб законопроект про обіг земель с/г призначення був не просто внесений, але й підтриманий», — сказав експерт, зазначивши, що уряд досі не подав жодного законопроекту щодо ринку землі.
Орієнтуючись на попередній досвід, Висоцький вважає, що найбільш сприятливим періодом для того, щоб зафіксувати модель і запровадити ринок землі, є 2020-2021 рр.
«Сьогодні ми спостерігаємо чіткий тренд до збільшення прихильників запровадження ринку землі, в тому числі й у політичних колах. Оцінюючи тенденції рік від року, у 2020 році ми можемо мати критичну масу політиків, які підтримають відкриття ринку землі, і сприятливий з точки зору політичного календаря період для цієї реформи. Вже багато зроблено, є розуміння, досвід, знання, як її слід запроваджувати. Поєднання цих трьох факторів і наділяє оптимізмом, що в 2020-21 році один з найважливіших етапів земельної реформи, впровадження ринку, буде завершено. Далі потрібно аналізувати, як він функціонує, та робити коригування і проводити адаптацію відповідно до умов, викликів та цілей», — підсумував він.
AgroPortal.ua за матеріалами УКАБ