Поширення АЧС: дослідження показало механізми передачі вірусу

Про це повідомив міжнародний експерт ФАО з питань ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів Віталій Башинський.

За його словами, серед представлених на останньому всесвітньому симпозіумі ФАО методів боротьби з АЧС китайські експерти назвали необхідність виявлення хвороби на ранніх стадіях.

«Коли були перші спалахи АЧС, вони вдалися до безпрецедентних заходів із відбору зразків майже з усіх поверхонь, у тому числі небіологічного походження, для пошуку й ідентифікації збудника вірусу АЧС», — зазначає Башинський.

Вірус АЧС, як вважають світові експерти, розповсюджується через м'ясо, через фоміти — так звані контактні поверхні, на яких він певний час зберігає свою життєздатність (а, отже, може спричиняти захворювання), та через транспортні засоби. Тому були досліджені м'ясні інгредієнти для кухні, що потрапляли на підприємство, всі вхідні матеріали, одяг і взуття, бруд на транспорті, змиви безпосередньо з водіїв та кабін транспортних засобів, інструментів, якими обробляли тварин або які контактували з ними.

«При цьому з 487 ПЛР-тестів 47% позитивних результатів було отримано на персоналі: піднігтьові простори, змиви зі шкіри, одягу, взуття тощо. Тобто майже у половині випадків персонал міг стати причиною занесення збудника АЧС на територію господарства», — констатує експерт.

Ще 22% позитивних результатів тестів отримано на транспорті, 15% — на вхідних матеріалах, 7% — це кормові інгредієнти та лише 5% — корми.

Башинський підкреслив, що основними векторами та шляхами розповсюдження вірусу вважаються корми. Китайці досліджували у внутрішніх розслідуваннях усі контамінанти, пов'язані з кормом: інгредієнти перед виготовленням, готові корми, а також упаковку.

Він додав, що у 2018 році та на початку 2019 року вищі ризики були від кукурудзи, рису, бобових, зібраних у 2018 році, бо вони майже не піддаються дезінфекції. І забруднений кормовий інгредієнт, як органіка, дуже часто потрапляв до корму. Саме це й відображали 5% забруднення кормів.

«Водночас транспортування кормів до різних свиногосподарств (нуклеусів, товарних ферм) створювало більше ризиків інфікування, ніж корми. Тобто саме транспортування та транспортні засоби разом із людьми, водіями становили більшу загрозу інфікування свиней вірусом АЧС, ніж власне корми», — додає Башинський і уточнює, що комарі, мухи, гризуни та птахи, можливо, є фізичними носіями вірусу АЧС.

Зі 184,7 тис. ПЛР-тестів щодо вірусу АЧС, які було проведено на комбікормових заводах Китаю у 2019 році, найбільший відсоток позитивних тестів був серед працівників заводів. Після підтвердження спалаху АЧС більше позитивних результатів у Китаї отримали, досліджуючи зразки кормових інгредієнтів, кормів і робочі поверхні заводів.

«Велика кількість сполучних ланок між потужностями створює додаткові ризики інфікування. Переміщення між племінною фермою, маточником, відгодівельником, на думку китайських фахівців, збільшує ймовірність крос-контамінації фомітів, персоналу, кормів, худобовозів.

Тому в Китаї було ухвалено рішення, що модель вирощування свиней на різних майданчиках непридатна за умов постійного епізоотичного благополуччя. І це один із революційних моментів —  китайські експерти вважають, що всі ситуації, пов'язані з переміщенням, становлять високий ризик», — підсумував експерт.

AgroPortal.ua за матеріалами AgroTimes