Боротьба з фальсифікованою молочною продукцією: хто має нести відповідальність

Тобто йде мова про фальсифікат.

До того ж фальсифікується все більше видів молочної продукції. Якщо раніше це стосувалося здебільшого масла і згущеного молока, то тепер ми все частіше чуємо про фальсифіковані сири та цільномолочну продукцію. Заміна тваринних жирів рослинними, зокрема пальмовою олією, застосовується для зниження собівартості молочної продукції, адже тонна сухого молока дорожча від тонни пальмового масла майже утричі.

Тестування молочної продукції громадськими організаціями в Україні свідчить, на жаль, про те, що виробники часто замінюють молочні білки немолочними,  а також додають різні речовини, яких у справжніх молочних продуктах бути не повинно. Так, за результатами проведеного ДП «Укрметртестстандарт» дослідження зразків масла солодковершкового на початку цього року, майже 60% відібраних у торговельних мережах зразків виявилися фальсифікатом і лише 43% — справжнім маслом відповідно до ДСТУ. Користуючись тим, що часто за смаком та кольором споживач не може відрізнити молочний вміст від немолочного (іншими словами — трансжирів, які додають у фальсифікат), та за умов неналежного контролю з боку відповідних державних органів недобросовісні виробники отримують вільний доступ до ринку.

У цей складний для української економіки час, коли купівельна спроможність населення за останні роки знизилась внаслідок зменшення реальних доходів[1], виробники нерідко застосовують нелегальну практику заміни натуральних складників, підміни молочних жирів рослинними без зазначення відповідної інформації на етикетці чи упаковці з метою продажу «натуральних» продуктів харчування за доступними цінами та отримання прибутку. Поширення такої тенденції не тільки є небезпечним з точки зору харчової безпеки та здоров’я населення, але й призводить до зниження довіри  споживачів до всієї категорії тієї чи іншої продукції, і від цього страждають добросовісні виробники.

Таким чином, особливо гостро постає потреба у запровадженні дієвого механізму протидії виробництву та розповсюдженню фальсифікованої продукції, а також посиленні контролю держави за фальсифікатом. Адже ситуація, яка склалася, створює загрозу для здоров’я споживачів, негативно впливає на репутацію добросовісних виробників молочних продуктів,  призводить до втрат надходжень до державного бюджету та погіршення інвестиційного клімату країни.

Основними заходами на шляху боротьби з фальсифікатом повинні бути наступні:

1)      Забезпечення доступу споживача до достовірної інформації про харчові продукти.

2)      Посилення заходів державного контролю щодо відповідності чинному законодавству з виробництва та маркетингу продуктів харчування.

3)      Підвищення штрафів за фальсифікат.

4)      Проведення освітньо-роз’яснювальної роботи (заходів) із метою інформування споживачів про фальсифіковану та підроблену продукцію.

5)      Сприяння міжнародній співпраці у галузі захисту споживачів. 

Одним із важливих кроків на шляху підвищення ефективності боротьби з фальсифікатом є передбачення в українському законодавстві права колективного позову. Адже на сьогодні в нашій країні колективні позови поза законом, тоді як у світі можна звернутися до суду колективно.

Крім цього, важливим є долучення до процесу очищення ринку від фальсифікату добросовісних виробників, які також зазнають збитків через фальсифікаторів,  про що вже згадувалось вище. У зв’язку з цим варто зазначити, що для Молочного комітету Європейської Бізнес Асоціації, до складу якого входить 10 провідних виробників молочної продукції, питання боротьби з фальсифікованою молочною продукцією є одним із пріоритетних напрямів діяльності, а його члени долучаються до цієї роботи на експертному рівні.

25 листопада 2016 року Європейська Бізнес Асоціація організовує загальну зустріч з метою обговорення та узгодження конкретного плану дій щодо боротьби з фальсифікованою продукцією та детінізацією економіки України у харчовому і нехарчовому секторах.

До участі в цьому круглому столі запрошені представники всіх органів влади, у чиїй компетенції перебуває це питання, зокрема, Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Державної фіскальної служби,  Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, комітетів Верховної Ради України з питань податкової та митної політики та з питань економічної політики. Сподіваємось, що результатом цього заходу стане не лише вироблення конкретних шляхів детінізації, а й їхнє практичне втілення і, як наслідок, суттєве зменшення кількості фальсифікованої продукції.

[1] За даними Державної служби статистики України, у І кварталі 2016 року у порівнянні з аналогічним періодом 2015-го реальні доходи населення зменшилися на 14,9%.

Оксана Давидович, виконавчий директор Молочного комітету Європейської Бізнес Асоціації, координатор проекту «3 молочні продукти в день»