Дискусійні питання в Держбюджеті-2017 для АПК

Перше і головне дискусійне питання — це повне скасування спецрежиму ПДВ для сільгоспвиробників, що враховується при формуванні дохідної частини проекту держбюджету на 2017 рік. При цьому зберігається нульова ставка для оподаткування операцій з постачання зернових та технічних культур за межі митної території України.

Більшість членів парламентського аграрного комітету не підтримують ідею скасування спецрежиму, тому що ми розуміємо, до чого це призведе. У нас було кілька спільних робочих груп з урядом і профільними асоціаціями з оподаткування агровиробників під головуванням першого віце-прем'єр-міністра Степана Кубіва, на яких озвучувалася дуже правильна пропозиція — зберегти спецрежим для галузей, які мають у цьому гостру потребу, таких як тваринництво, садівництво, виноградарство і вирощування цукрового буряку. Натомість ми пропонуємо ввести єдиний податок на землю з гектара. Минулого тижня вже було зареєстровано в парламенті відповідний законопроект № 5225 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування в сфері земельних відносин та сільського господарства».

Тобто зменшення доходів держбюджету за рахунок збереження спецрежиму для певних галузей пропонується компенсувати введенням мінімального податкового соціального зобов'язання (МПСЗ) щодо сільськогосподарських угідь, а його ставка складе 1% нормативної грошової оцінки земель на гектар.

У чому суть законопроекту: не секрет, що до 30% сільськогосподарських земель знаходяться в тіні — земля обробляється без оформлення договорів оренди. Тобто одні платять за гектар від 800 до 2000 грн, а інші не платять нічого. Ми пропонуємо в законопроекті механізм, який допоможе витягнути ці 30% з тіні і в якому ми прописуємо систему сплати цього податку.

Платниками МПСЗ будуть фізичні та юридичні особи — власники земельних ділянок, паїв, а в разі якщо земельна ділянка надається в оренду — орендарі. При цьому за концепцією законопроекту платник — фізична особа буде платити в бюджет позитивну різницю між розміром податкових зобов'язань за МПСЗ і загальною сумою сплаченого за звітний (податковий) рік ПДФО на доходи, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції.

Також під час нарахування податкового зобов'язання по МПСЗ фізичної особи з розрахунку виключається мінімальна земельна площа розміром в 1 га. Це дозволить уникнути оподаткування 73% сільських домогосподарств.

У свою чергу, платник — юридична особа буде платити в бюджет позитивну різницю між розміром податкових зобов'язань за МПСЗ і загальною сумою ПДФО від надання земельної ділянки або паю в оренду і заробітної плати своїх працівників, а також єдиного соціального внеску (ЄСВ) , сплаченого до фонду заробітної плати юридичної особи.

Ми прорахували, що бюджету це дасть близько 5 млрд грн, які прийдуть не в центральний, а в місцеві бюджети. Приблизно стільки ж потрібно для збереження спецрежиму галузям, які дійсно цього потребують.

Ідею залишити спецрежим ПДВ для галузей за умови збалансованості дохідної та видаткової частин Держбюджету-2017 готові підтримати і міністр агрополітики, і міністр фінансів, і глава ДФС.

Маржинальність рослинництва сьогодні значно вища, ніж тваринництва. Ми в минулому році прийняли повернення ПДВ в разі експорту зерна, що дозволило підвищити внутрішні ціни на зерно. Але при цьому постраждало тваринництво, де зерно є основним в структурі собівартості виробництва і де з кожним роком скорочується поголів'я. Говорячи мовою цифр, якщо завтра спецрежим повністю скасують, то скорочення валової продукції в тваринництві становитиме до 15%. Потрібно пам'ятати, що на частку тваринництва припадає 80% зайнятого населення в сільському господарстві. Тобто скорочення в галузі призведе до скорочення робочих місць.

А ті 210 млн грн, які передбачені в держбюджеті на підтримку тваринництва, незважаючи на те, що ця сума на 160 млн грн більша в порівнянні з 2016 роком, його не врятують. Для підтримки галузі потрібно близько 4 млрд грн на рік.

У цілому в 2017 році проектом держбюджету на агропромислову галузь передбачено 8,3 млрд грн, що майже в 3 рази більше, ніж в 2016 році, з них видатки споживання становлять 3,5 млрд грн, видатки розвитку — 3,9 млрд грн. Основне фінансування передбачається здійснити за рахунок загального фонду — 5,4 млрд грн, за рахунок коштів спеціального фонду — 2,9 млрд грн.

За основними програмами підтримки розвитку галузей АПК планується спрямувати близько 4,5 млрд грн, що в 2,5 рази більше, ніж в поточному році.

За рахунок коштів загального фонду в 2017 році вперше за останні кілька років передбачаються видатки за бюджетною програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» в обсязі 75 млн грн. Це дасть можливість збільшити площі закладання багаторічних насаджень і стимулювати розвиток інфраструктури для збереження плодово-ягідної продукції та винограду.

У 2017 році також передбачається за рахунок коштів загального та спеціального фондів збільшити підтримку фермерських господарств за бюджетною програмою «Надання кредитів фермерським господарствам» з 15,8 млн грн до 65 млн грн. Буде збережено надання кредитів для здійснення операцій фінансового лізингу за рахунок коштів спеціального фонду за бюджетною програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу» в обсязі 3,8 млн грн.

Дещо збільшилося фінансування в порівнянні з 2016 роком і інших сфер АПК: соціальної, профільної освіти, аграрної науки, бюджетних установ.

Але навіть номінально проект бюджету на 2017 рік не передбачає адекватної компенсації втрат, понесених секторами сільського господарства, що знаходяться в кризовому стані: тваринництва, овочівництва, садівництва, виноградарства та виробництва цукру і цукрового буряку.

Ще одне важливе і дискусійне питання — це порядок виділення 3 млрд грн держпідтримки малим і середнім фермерам. Не прописаний чіткий механізм, кому саме і яким чином буде надаватися допомога. Занепокоєння також викликають джерела, за рахунок яких планується здійснити наповнення і виплату цих коштів. Зокрема, це конфісковані кошти і кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційних дій. Але тут потрібно відзначити, що за станом на 1 серпня цього року за кодом класифікації 50080100 «Конфісковані кошти і кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного і пов'язаного з корупцією правопорушення» в спецфонд держбюджету було зараховано лише 78 382,69 грн, тоді як планувалася на 2016 рік сума в 7,75 млрд грн.

Таким чином, виникає логічне запитання: а чи отримають середні і дрібні сільгосптоваровиробники передбачені кошти?

Разом із тим, статтею 4 Проекту закону Державного бюджету на 2017 рік передбачено залучення кредитів (позик) до спеціального фонду від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів. Зокрема, згідно з додатком № 9 до проекту Закону, передбачено залучення 400 млн євро (або 11,7 млрд грн) від Європейського інвестиційного банку на реалізацію інвестиційних проектів в агропромисловому комплексі.

Дискусійних питань в цьому бюджеті чимало. Але, на відміну від попередніх років, у нас є час на конструктивний діалог з урядом. Аграрний комітет ВРУ зробить все можливе, щоб бюджет АПК-2017 був правильним і професійним.

Олександр Бакуменко, народний депутат України, заступник голови парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин