«Джекпот» в агробізнесі: перевірте свої карти

Але диференційоване внесення добрив — тренд, який не всім пасує. Для когось (і таких більшість) впровадження цієї технології може стати «джекпотом»: суттєво оптимізувати витрати, підвищити ефективність добрив, покращити показники врожайності тощо. Але є випадки, коли змінні норми внесення ресурсів не матимуть вражаючого результату. Як визначити, чи підходять технології точного землеробства вашому господарству?

Рівень перший: перевірте свої карти

Щоб зрозуміти, чи принесе точне землеробство для вас «джекпот», просто подивіться на свої карти, агрохімічні карти поля. Для цього проведіть аналіз всіх земель в обробітку. Велику увагу зосередьте на процесі відбору проб. Від того, чи правильно буде побудовано маршрут відбору, зафіксовано координати «уколів», промарковано проби, — залежить 50% достовірності результатів. Потрібно пам'ятати, що рекомендації по результатах аналізу ґрунту для застосування добрив ніколи не можуть бути більш точними, ніж точність відбору зразків ґрунту.

Після отримання даних агрохімічного аналізу створюються картограми розподілу елементів живлення по полю. Чим «барвистіша» карта по кожному показнику, тим більший ефект від VRA-технології ви відчуєте. Правильний алгоритм аналізу ґрунту дасть вам певність у доцільності інвестиції в розробку карт-завдань за рекомендаціями, спеціальну техніку і обладнання. Інвестиції та їх окупність будуть змінюватися залежно від використовуваних технологій, строкатості полів та їх площ.

Рівень другий: зони продуктивності та карти-завдання

Якщо ви переконалися, що VRA-технологія матиме «резон» у вашому господарстві, переходьте до наступного рівня — розробки карт-рекомендацій для змінних норм внесення добрив. Для цього необхідно визначити унікальні зони управління ґрунтом. Як? AgriLab напрацював такий алгоритм:

1. Спочатку треба проаналізувати найважливіші ґрунтові властивості, специфічні для поля, які мають низький, середній і високий потенціал продуктивності. Ці змінні фактори можуть включати рівні органічної речовини ґрунту, глибину верхнього гумусованого чи орного шару ґрунту, глибину залягання підґрунтових вод, зміну текстури ґрунту, засоленість ґрунту, рН, доступні рівні N, P, K та інших макро- і мікроелементів. Також для визначення найоптимальніших зон управління ресурсами і продуктивністю в окремих місцях полів використовувана інформація може включати карти рельєфу поля, електропровідності, урожайності та супутникові знімки.

2. З’ясувати, як змінюються рівні забезпечення рухомих елементів живлення в межах поля і серед визначених зон управління.

3. Звернутися до історії конкретного поля, прислухатися до спостережень агрономів, особливо тих, які працюють на цій землі тривалий час.

4. На основі аналізу даних про поле визначити оптимальні типи добрив і норми для кожної зони управління. І при цьому враховувати економічну складову: адже кінцева мета цієї «гри» — максимізація прибутку.

Ніби все просто, але треба враховувати: найменша неточність може звести всі зусилля нанівець.

Кому «карти в руки»?

Керівники господарств, які вирішили впроваджувати точне землеробство, часто запитують: чи може агроном самостійно розробити рекомендацію-завдання для застосування поживних речовин зі змінною нормою? Відповідь — ні. Хоч би яким висококваліфікованим фахівцем він не був.

Справа в тому, що створення карт і розробка рекомендацій вимагає навичок роботи з геоінформаційними системами (ГІС), доступом до різноманітних джерел даних, а також знаннями ґрунтів, агрономії і агрохімії для правильного їх тлумачення. Також потрібен час, знання і додаткові ресурси на отримання узгоджених зон, а не випадкових, які вони не можуть контролювати. Немає простого та легкого процесу розробки карт-завдань для всіх ґрунтів і культур.

На ринку сьогодні існує багато однотипних програмних продуктів для формування карт-завдань, які дозволяють розподіляти розрахункову середню потребу в добривах на різні зони. Цей підхід хибний і не передбачає алгоритм, який враховує властивості кожної неоднорідної зони та дані точок цих зон, їх потенціал для отримання планової або ефективної урожайності. Будь-яка норма добрив чи потреба елементів живлення повинна бути розрахована на основі результатів агрохімічного аналізу. Отже, впроваджуючи точне землеробство, ретельно продумайте кожен свій крок — що і як ви будете робити?

«Джекпот» — це скільки?

Чого може досягти господарство від впровадження VRA-технології? Як точне землеробство впливає на кінцевий результат?

Чим більш строкате поле, тим ефективніше впровадження технології змінних норм. Загальні ж переваги такі:

1. Автоматизація, точність і якість внесення добрив. Чим більше автоматизованих процесів, які компанії впроваджують у свої технологічні операції, тим більше грошей вони можуть заощадити за рахунок збільшення виробництва і ефективності;

2. Потенційне збільшення врожайності, яке зумовлене більш ефективним удобренням на основі фактичних потреб рослин та мінливості полів;

3. Підвищення прибутку шляхом перерозподілу одного і того ж добрива до більш продуктивної частині поля. Це збільшує доходи без збільшення витрат;

4. Економія на добривах за умови, що на полі наявні високопродуктивні зони з високим рівнем забезпечення окремими елементами або низькопродуктивні зони з відсутністю потреби в добривах;

5. Захист навколишнього середовища від надмірного перенасичення ділянок з дуже високим рівнем забезпечення елементів і вимивання у підґрунтові води, зокрема мобільних елементів.

Звісно, без наведення конкретних цифр і прикладів «джекпот» від впровадження технологій точного землеробства не викликає такого азарту. Скільки треба інвестувати та скільки можна «підняти» додаткового прибутку з поля? Про це у наступному блозі на реальних кейсах тих, хто вже спробував VRA… Залишайтеся «у грі».

Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab, офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства (ISPA) в Україні