Європейська обізнаність споживачів та українські тренди: до чого готуватися виробникам

«Громадяни ЄС стануть більш усвідомленими щодо своєї їжі, її джерел та впливу на навколишнє середовище та зміни клімату», — йдеться у звіті. Тобто споживачі будуть віддавати перевагу продуктам компаній, філософію яких вони розділяють та підтримують. Компанії, які ніяким чином не відреагують на ці запити суспільства, втрачатимуть частку ринку. Локальна та органічна продукція, згідно дослідження, буде користуватися ще більшою популярністю у покупців. Уже зараз можна помітити, що європейські споживачі досить прискіпливо ставляться до упаковки та все менше купують продукти в пластику. Натомість екологічні види упаковки, що потім можуть бути компостовані, стрімко набирають обертів.

Чи вплине це на зміни споживання в Україні та з якими вимогами зіткнуться українські виробники?

Для виробників це призведе до додаткових витрат на виробництво, але також стане можливістю диференціювати свою продукцію, додаючи цінність при зниженні негативного кліматичного та екологічного впливу. По суті це означає появу нових видів маркування та сертифікації. Для експорту свіжої плодово-ягідної продукції до ЄС українські виробники повинні мати сертифікат Global GAP; для перероблених продуктів — сертифікати безпечності виробництва типу ISO, FSSC та інші. Відомо, що ЄС дотує сільськогосподарських виробників та сприяє їхній кооперації. Введення нових видів сертифікації є частиною маркетингу та регулювання ринку.

Лише 1% споживачів в Україні розуміє, що таке органічні продукти та яка різниця між органічною продукцією та конвенційною. Чому органічний ринок так стрімко не розвивається в Україні, як в ЄС? Основних причин є декілька: інформування споживачів щодо переваг органічної продукції відбувається недостатніми темпами, та рівень довіри покупців є низьким (внаслідок повсюдного псевдомаркування).

2 серпня 2019 року в Україні вступив у дію Закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Тепер вся продукція з маркуванням «біо», «органік», «еко», але без дійсного органічного сертифікату, буде вилучатися з обігу, а постачальник отримає штраф. Метою впровадження даного закону є збільшення довіри до органічної продукції як з боку українських споживачів, так і іноземних імпортерів.

Вітчизняні виробники експортували органічну продукцію в минулому році на суму €100 млн, що становить лише близько 1% від рівня споживання органіки в Німеччині — €9,4 млрд. Внутрішній рівень споживання органічної продукції в Україні є дуже низьким та оцінений в €20 млн.

Споживачів органічної продукції в ЄС виховують зі шкільних років. Так, в багатьох школах Німеччини та інших країн запроваджується харчування для школярів з обов’язковим використанням органічних продуктів. Крім того, створюють спеціальні грядки з вирощування овочів/фруктів за органічною методикою. Таким чином, дитина ще зі школи розуміє, що органічні продукти є більш безпечними для здоров’я, навколишнього середовища, та в майбутньому також їх обиратиме. Порівнюючи з реаліями України, у нас складно вдається, щоб діти в школах отримували не те що органічну продукцію, а навіть локальну від місцевих виробників (це стосується яблук, молока, овочів і т.д). Міністерство науки і освіти України має впроваджувати нові, кращі стандарти щодо харчування школярів, з думкою про майбутнє.

Принципи кооперації, які застосовуються в Європі, значно спрощують ведення бізнесу для фермерів. Учасники численних кооперативів, наприклад яблучних, займаються лише вирощуванням плодів та дбають про збереження однорідності та якості. Системи ідентифікації продукції всіх учасників кооперативу дають можливість відслідкувати, в разі потреби, хто з фермерів поставив вирощену продукцію неналежної якості. Кооператив займається зберіганням, сортуванням, маркетингом, сертифікацією та відслідковує всі зміни, що відбуваються на ринку. В Україні ж фермер зазвичай опікується всіма питаннями: закупка препаратів, вирощування, зберігання, продаж та інше. Чи можна ефективно все регулювати самому? Досить складно.

Для розвитку органічного ринку в Україні виробники мають вкладати більше коштів у маркетинг та підвищення обізнаності споживачів щодо корисності такої продукції. Так, наприклад, у європейських фермерів та кооперативів витрати на маркетинг є суттєвою частиною бюджету. Акценти ставляться на родинну працю та родинну власність; емоційну складову та екологічний аспект. Принцип «від поля до виделки» — це простежуваність продукції на всіх етапах її виробництва, що є гарантією безпечності та якості для споживачів.

«Збереження природного біорізноманіття можливе лише при використанні біопрепаратів», — зазначають італійські фермери на упаковках органічних яблук. Цікаво, що фермери в італійських кооперативах володіють в середньому всього 2-3 га саду, але об’єднавшись, вони забезпечують собі стабільний збут.

Валентина Лановенко, власник органічного розсадника родини Лановенко, консультант по експорту плодово-ягідної продукції