Корупція не пустить фермерів у Фонд гарантування кредитів

Таку думку висловила заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ольга Ходаківська.

«В основному у малих господарств достатньої суми вільних коштів, за які вони могли б придбати землю, немає. Ми пам'ятаємо, що перехідними та прикінцевими положеннями законопроєкту про обіг земель передбачалося, що будуть кредити, повинен був створюватися фонд часткового гарантування і надання кредитів саме для малих фермерів, оскільки проблема з ними, мабуть, чи не найгостріша.

У них, як правило, немає ліквідної застави, щоб бути бажаними кредиторами в комерційних банках. Крім того, банки вимагають звітність, вимагають кредитну історію, і у багатьох фермерів немає ні кредитної історії, тому що вони або не кредитувалися в банках (значна частина їх користувалися і досі користуються кредитними спілками), ні розгорнутої звітності. Тому прийти в банк і взяти кредит для придбання земель, враховуючи існуючі нині відсотки по кредиту, — нереально. Пільгових кредитів для малих фермерів, незважаючи на обіцянки, поки теж немає», — пояснила вона.

За словами експерта, до 1 липня приблизно 10% фермерів, які подавали заявки і хотіли взяти кредит за програмою 5-7-9%, змогли цим скористатися. Решта отримали відмову.

«З різних причин. Іноді відмовляли через те, що господарство працює менше року, тут йдеться про новостворені сімейні фермерські господарства. Але на те є об'єктивні причини, тому що сімейні ферми тільки почали створюватися. Право офіційної реєстрації вони придбали тільки в кінці 2019 року, тому що сам процес реєстрації був притриманий через проблеми в Мін'юсті.

Є факти відмови через непогашену попередню заборгованість. При тому, що це міг бути кредит, який брали члени сім'ї фермера, і іноді банки розглядають це в комплексі. У Полтавській області фермер отримав відмову через те, що банк виявив наявність заборгованості в розмірі аж 14 грн. Тому очевидно: якщо сьогодні у них є труднощі з тим, щоб отримати кредит на розвиток бізнесу або поповнення оборотних коштів, то і кредитне придбання землі їм може бути недоступним. Тому є ризик того, що ця категорія залишиться поза ринком землі, якщо у неї не буде власних коштів. А вони, як показує практика, є не завжди», — додала Ходаківська.

Вона зазначила, що проблему міг би вирішити окремий орган, який би виконував функцію державної установи, що кредитувала би на пільгових засадах покупку землі селянами.

«Ще кілька місяців тому я особисто була переконана в тому, що це повинен бути окремий орган, а саме — окремий фонд, який візьме на себе питання гарантування фінансів для українських товаровиробників. Однак на сьогодні частина товаровиробників бачать ризики в діяльності такого фонду, в т.ч. і щодо корупційної складової.

Я залишаюся прихильницею того, що повинен бути окремий фонд, який буде займатися цими питаннями, але цілі діяльності фонду повинні бути чітко виписані. Наприклад, показником ефективності його діяльності має бути кількість фермерських господарств, які вдалося залучити до програм підтримки. Тобто, вони повинні бути самі зацікавлені в тому, щоб фермери користувалися цими кредитами і ставали повноцінними учасниками ринку», — вважає експерт.

За її словами, бажано робити таким чином, щоб усі операції були максимально автоматизовані.

«Це дозволить послабити людський фактор, унеможливити свідоме несумлінне втручання, і таким чином виключити або мінімізувати корупційну складову, якої не повинно бути взагалі», — вважає Ольга Ходаківська.

AgroPortal.ua за матеріалами «Укрінформ»