Імплементація угоди про морський експорт зерна з України малоймовірна

Я не вірю будь-якій угоді, яку підписують рашисти. Тому я вважаю, що шанси на її практичну імплементацію низькі. І ще я просто впевнений, що рашисти знайдуть спосіб скористатися цією угодою, щоб атакувати Одесу. 

Я бачу купу абсолютно совкових закликів про те, що, «зерно самим потрібно, а тепер ціни зростуть, і нашим людям не буде чого їсти». Це дуже прикро, що наші люди так і не зрозуміли за ці 30+ років незалежності, від чого залежить їхній добробут, і що, якщо не розблокувати експорт, то вирощувати це зерно ніхто не буде, і тоді вже гарантовано «їсти їм буде нічого».

Я також бачу численні коментарі від експертів з інших галузей, які не розуміють специфіки агросектору, про те, що відсутність України на ринку — не проблема, і що її замінять на ринку інші. Хочу повторити, і при потребі доведу цифрами, що замінити Україну в перспективі 5 років на агроринку світу неможливо. Особливо враховуючи те, що відбувається з добривами.

Якщо угода буде працювати (я не дуже в це вірю, але дуже на це сподіваюся), то це прекрасна новина для: а) аграріїв України, б) бюджету України, в) курсу гривні, г) споживачів. 

Але... це абсолютно не виключає імовірного подальшого зменшення агроекспорту навіть наступного сезону. Звичайно, якщо не станеться диво і Україна не вижене рашистів до кінця поточного календарного року з власних, тимчасово окупованих варварами територій.       

Я надзвичайно розчарований і дуже занепокоєний відсутністю лібералізації економіки України навіть через 150 днів після початку повномасштабного вторгнення рашистів в Україну. Я сподіваюся, що розумні люди з доступом до влади зможуть переконати уряд і Президента, що Україні просто зараз потрібно впроваджувати такі сприятливі умови для ведення бізнесу, яких би не було в жодній іншій країні світу. Я думаю, що саме це повинно бути стратегічною ціллю №1 для України зараз!

Якщо Україна не почне залучати гроші не в борг, а тому що тут є для цього умови, ми ніколи не потягнемо цю дорогу війну, яка буде тривати дуже довго, і тоді розмови про експорт зерна та про агросектор стануть вже просто неактуальними. 

І як аграрій хочу сказати, що я дуже давно мрію про те, щоб агросектор не входив навіть до топ-10 джерел надходження валюти в економіку України. Ні, я не хочу, щоб надходження від агро зменшилися, я хочу, щоб надходження від інших галузей зросли.

Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).