Як діджиталізація «переписує» аграрну Європу та Україну?

В таких країнах як Аргентина, Австралія і Бразилія сільське господарство активно діджиталізується. Україна теж іде цим шляхом, а країнам Євросоюзу потрібно думати, як підтримувати діючу структуру — субсидувати чи шукати інші шляхи, щоби бути конкурентоспроможними на глобальних ринках.

З іншого боку, необхідне розуміння, що діджиталізація створює умови для сталого розвитку малих фермерських господарств, адже вона може полегшити їм доступ до ринків збуту, наприклад, за допомогою блокчейн-технологій, а також знизити бюрократичне навантаження і пов’язані з ним витрати коштів і часу як в частині звітності перед органами влади, так і в плані отримання нових знань, комунікації з постачальниками, консультантами тощо.

Сьогодні тиск з боку суспільства на аграрний сектор зростає. У зв’язку з цим необхідно впроваджувати рішення, які дозволять сільському господарству як нарощувати продуктивність, так і одночасно зменшувати навантаження на ресурси та навколишнє середовище. У цьому контексті цифрова трансформація пропонує великі перспективи, адже останнім часом малим фермерам все важче конкурувати з великими при виконанні таких завдань як турбота про довкілля, виробництво високоякісної продукції, впровадження соціальних програм тощо.

Для багатьох країн цифрове перетворення було величезним кроком уперед, тому представники урядів різних європейських країн обіцяють знайти рішення для зменшення існуючих прогалин у широкосмуговому покритті та поліпшення доступу до цифрових технологій в аграрному секторі.

Для досягнення цієї мети, наприклад, ФАО прагне створити концепцію незалежної міжнародної цифрової ради для консультування країн з питань цифрової трансформації та сприяння обміну ідеями та досвідом.

В європейських країнах через те, що всі фермери знаходяться в більш-менш однакових умовах, вдало діє сільськогосподарська кооперація. В Україні ж із кооперацією не складається, і не в останню чергу тому, що одні фермери працюють офіційно і відкрито, а інші — в тіні. Для роботи ж у кооперативі потрібна відкрита і прозора звітність. І тут цифровізація також може відігравати позитивну роль, адже з використанням інформаційних технологій діяльність господарств повинна ставати все більш прозорою. Цікавими наслідками діджиталізації можуть стати підвищення привабливості роботи в агросекторі та виведення на якісно новий рівень сільськогосподарського консультування.

Поширеними стають дискусії й про можливі загрози цифровізації для сталого розвитку. Найчастіше згадуваними проблемами у зв’язку з цим є заміщення технологіями робочої сили, в першу чергу низькокваліфікованої праці, а також можлива втрата власності сільськогосподарськими виробниками на свої ж персональні чи корпоративні дані.

Цим та іншим питанням буде присвячений міжнародний захід «Digitization in Agriculture», який проводитиметься 6 березня в м. Галле (ФРН) в рамках ініціативи Eastern Europe — Global Area та за підтримки Лейбніц-Інституту аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (ІАМО). Ключові спікери заходу — операційний директор агрохолдингу ІМК Олександр Вержиховський (Україна) та власник компанії-розробника технологічних рішень Agrivi Матія Жуль (Хорватія).

Тарас Гагалюк, старший науковий співробітник ІАМО (Німеччина), член Експертної ради УКАБ