Яким компаніям обов'язково потрібно пройти аудит за МСФЗ за 2019 рік?

Найважливіший пункт змін — податкові декларації великих компаній за 2019 рік не будуть прийняті, якщо вони складені на основі фінансового результату по НП(С)БО, а не по МСФО. Крім того, звітність обов'язково повинна бути підтверджена незалежним аудитором.

Нагадаю, що великою компанією вважається та, яка на 31.12.2018 відповідає не менше ніж двом критеріями з трьох: балансова вартість активів понад 20 млн євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): більше 40 млн євро; середня чисельність працівників — понад 250.

Якщо у 2018 великим компаніям надавали вибір і відстрочки (перехід на МСФЗ або 01.01.2017, або 01.01.2018), то для 2019 року винятків вже немає — повна фінансова звітність за 2019 рік повинна бути складена і аудована відповідно до МСФЗ. Компанії повинні будуть опублікувати фінансову звітність за підсумками 2019 року, висновки аудитора, а також звіт про управління, який містить фінансову і нефінансову інформацію, що характеризує стан, перспективи розвитку та основні ризики діяльності підприємства.

Окрема звітність і (при наявності) консолідована звітність компанії за 2019 рік, складені за МСФЗ, повинні містити інформацію про баланс станом на 01.01.2018, 31.12.2018, 31.12.2019, та звіти про фінансові результати, рух грошових коштів, зміни у власному капіталі за 2018 і 2019 роки, відповідні примітки і порівняльну інформацію.

Різниці, що виникають в результаті застосування вимог МСФЗ до операцій та подій при складанні балансу на дату переходу на МСФЗ, відображаються у складі нерозподіленого прибутку (збитку) або інших складових власного капіталу. Суб'єкт господарювання повинен розкривати інформацію про те, як перехід на МСФЗ вплинув на його фінансовий стан, сукупні доходи і грошові потоки, як того вимагає МСФЗ 1.

Що загрожує компаніям, що не провели обов'язковий аудит? Санкції для цього порушення регулюються Законом «Про аудит Фінансової звітності та аудиторську діяльність» №2258-VIII від 21.12.2017. Цей Закон доповнює Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 163-16 і встановлює наступне:

• Порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 34 000 грн);
• Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 34 000 до 51 000 грн). 

Якщо підприємство не усуває своє порушення (тобто не готує звітність по МСФО або не проводить аудит) протягом терміну, зазначеного в приписі наглядового органу, його можуть оштрафувати повторно.

Зазначу, що для українського ринку перехід на МСФЗ і аудит за МСФЗ не є чимось небаченим. У країні вже десятки років функціонують офіси великих міжнародних аудиторських мереж і безліч компаній, які складають свою звітність за МСФЗ.

Андрій Попов, партнер Kreston GCG