Хто на кого вчиться, або Як абітурієнтів шукали в соцмережах

За інформацією Міносвіти, топ спеціальностей, на які подано найбільше заяв у 2018 році, виглядає наступним чином:

• Філологія — 75 635
• Право — 72 965
• Менеджмент — 47 695
• Середня освіта — 45 397
• Комп'ютерні науки — 38 374
• Економіка — 29 702
• Медицина — 29 065
• Інженерія програмного забезпечення — 25 930
• Туризм — 24 827
• Психологія — 22 675

А де ж наші агрономи?

Ми уважно слідкували за вступною кампанією 2018, і хочемо сказати, що цього року більшість аграрних навчальних закладів поводились досить активно, особливо в соціальних мережах.

Можливо це й не призвело одразу до збільшення абітурієнтів, але загальну поінформованість населення підвищило. А оскільки на вибір навчального закладу та спеціальності великий вплив мають батьки, і це на сьогодні той віковий прошарок населення, який активно користується соціальними мережами, то ймовірно така активність навчальних закладів буде мати за кілька років позитивний результат.

Ми зі свого боку спробували з'ясувати, які саме агроспеціальності користуються попитом у вчорашніх школярів, та чи користуються взагалі. Нагадаємо, що цього року абітурієнти мали можливість подати до 7 заяв на вступ на бюджет. І, аналізуючи дані по кількості заяв, можна зробити висновок стосовно тільки загальної популярності тієї чи іншої спеціальності. Як видно з графіка, на жаль, кількість заяв неухильно знижується.

Вас може вразити різниця в кількості абітурієнтів які, наприклад, вибрали філологічну спеціальність та агрономічний напрямок — 75 635 і 2 570. Але треба розуміти, що такі спеціальності як «Філологія», «Менеджмент» чи «Середня освіта» мають велику кількість спеціалізацій. Наведені вище дані були згадані нами лише з метою познайомити вас з освітніми трендами в молодіжному середовищі.

Ми вирішили не порівнювати, а просто подивились на абсолютні цифри вже зарахованих студентів до вищих аграрних навчальних закладів.

Отже, ми взяли до уваги:

• тільки ВНЗ — університет або академія
• вступників за категорією «повна середня освіта»
• вступ на рівень «Бакалавр», на денну форму навчання
• спеціальності: «Агрономія», «Агроінженерія»

Агрономія

Агроінженерія

Треба розуміти, що середній бал, який вказано, — це середній бал тих абітурієнтів, які були зараховані на бюджет. По контрактниках загальний середній бал помітно знизиться. Наприклад, ми взяли навчальний заклад, де по спеціальності «Агроінженер» практично однакова кількість бюджетників та контрактників — 18 і 16. Із максимально можливих 200 балів перші набрали 146, а студенти контрактної форми навчання — 127.

Загальну ситуацію по вступній кампанії до аграрних вишів трохи виправляє той факт, що є ще досить велика кількість молодих людей, які були зараховані після завершення навчання в профільних коледжах і технікумах. Аналізуючи цьогорічну вступну кампанію, ми їх не враховували, оскільки ЗНО вони цього року здавали тільки з одного предмету, а саме української мові. Цікаво буде прослідкувати тенденцію за кілька років, коли випускники коледжів вимушені будуть також здавати ЗНО в повному обсязі.

Звісно, сьогодні ситуація з аграрною освітою в Україні є не найкращою. І хоча, за даними Міністерства освіти, у вподобаннях студентів аграрний профіль навіть не потрапив у топ-10, все ж є позитивні тенденції, які й забезпечать майбутній розвиток галузі.

Адже занепокоєні нестачею кваліфікованих кадрів аграрії вже почали вирішувати цю проблему самотужки шляхом профорієнтації молоді. В Україні все частіше з’являються програми аграрного стажування (навіть за кордоном) і гранти, а наші аграрні компанії виходять на міжнародний рівень.

Тож, мабуть, головне завдання освітян/аграріїв сьогодні — сформувати інтерес підлітків до аграрних професій та зруйнувати стереотипи щодо їхньої непрестижності. А це можливо лише правильною рекламною кампанією не лише вишів, а й агропідприємств. Щоб молодь розуміла, що аграрна сфера «вічна», і що їм буде де працювати після випуску.

Рекрутинговий портал «Агрокар'єра»