Курс долара і що з ним буде

Чому так трапляється, загалом зрозуміло. Окрім штучної паніки, яку сіють ті, хто любить погратися з улюбленими страхами українців — «обвал гривні» та «банкопад», є й об’єктивні чинники, на які варто зважати.

Очевидно, що будь-які різкі зміни курсу в економічній політиці здатні призвести до зупинки співпраці з МВФ і погіршення ситуації. В цьому моменті і простежується прямий причинно-наслідковий зв’язок курсу долара з результатом і перебігом виборів. Але чи захоче обрана після подвійних виборів влада йти шляхом різких змін, що можуть у негативному контексті сколихнути економіку? 

Задля того щоб розуміти, до чого варто готуватися, пропоную з’ясувати, яка в нас ситуація наразі та чи є підстави для об’єктивних переживань.

Почнемо з хорошого. 2019 рік гривня розпочала без традиційного падіння по відношенню до основних світових валют. Далі з січня ми спостерігаємо, як із невеликими коливаннями зміцнювався курс національної валюти (останній пік укріплення гривні припав на 12 березня).

Що зміцнило гривню?

Зростання економіки. Від часу останніх виборів 2014 року ситуація в економіці України і в банківській системі зокрема змінювалася з позитивною динамікою. Наразі економіка демонструє зростання третій рік поспіль, хоча й воно не є дуже значним, але «правильна» динаміка не може не вселяти надії на подальші системні покращення.

Паралельно зважаємо на той факт, що банківська система пройшла етап очищення, докапіталізувалася та вийшла у впевнену прибутковість. Проведено реформи, які зачепили практично всі аспекти банківського бізнесу та підняли на абсолютно новий рівень якість банківського нагляду НБУ.

Станом на сьогодні в Україні працює наполовину менше банків (порівняно з 2014-м), але система значно міцніша і здоровіша. Тому побоюватися «банківських катастроф» через вибори точно не слід.

Монетарна політика НБУ. Наразі тримати гривню на депозиті прибутковіше, ніж іноземну валюту. Паралельно «прив'язані» до досить високої облікової ставки державні облігації є привабливими не тільки для внутрішніх, але й для іноземних інвесторів. До цієї категорії зараховуємо і перекази від численних трудових мігрантів сім'ям, і хорошу в останні місяці динаміку експорту завдяки сприятливій ціновій кон'юнктурі на ключових для України світових ринках і рекордному врожаю.

«Сезонна» сплата податків. Звісно, не так глобально, як системне зростання економіки, але прискоренню зміцнення гривні в першій декаді березня сприяв і період сплати підприємствами податків. Цей фактор стимулював експортерів до продажу валюти в достатньо великих обсягах. До речі, завершення «податкового сезону» відзначилось зворотною тенденцією і поверненням курсу гривні до значень місячної давнини, при цьому за останній тиждень НБУ більше продав іноземної валюти, ніж купив.

Але якщо оцінювати картину більш широко, за даними НБУ, протягом останніх місяців спостерігається стабільне перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом, що дало можливість регулятору з початку року поповнити міжнародні резерви за рахунок купівлі валюти на ринку. Також цей чинник створив можливість у рамках валютної дерегуляції пом'якшити з 1 березня норму обов'язкового продажу валюти експортерами з 50% до 30%.

Яка тенденція?

Різких злетів або падінь у зв'язку з наближенням виборів не відбулося й за умови збереження сьогоднішніх тенденцій відбутися не повинно. Хоча через невеликі обсяги українського валютного ринку в окремі дні коливання курсу може спричинити навіть вихід з покупкою чи продажем валюти одного «великого» клієнта.

До речі, варто зазначити, що люди теж діють цілком прагматично. До питань «валютної сезонної паніки» українці почали підходити більш виважено та менш емоційно. Наразі населення більше продає валюти, ніж купує. Особливо показовим було впровадження функції онлайн валютообміну, що спричинило ажіотаж тільки в інформаційному просторі, але фактично серйозно не позначилося на обсягах торгівлі валютою загалом.

Наступне припущення, що потенційно може вплинути на курс гривні в перспективі, — це «вичікування» інвесторів і пауза в їхній діяльності в Україні. Але зараз ці припущення не знаходять підтверджень ані у вигляді фактів, ані у вигляді статистики. Тому об’єктивно можуть вважатися безпідставними.

До прогнозів

Загалом можна констатувати, що в поточній динаміці курсу впливу виборів немає. А відповідно і причин для паніки та «скуповування» валютних запасів.

Сподіваємось, що й після виборів позитивні тенденції зберігатимуться, а влада продовжуватиме впроваджувати важливі для економіки зміни, що і надалі зміцнюватиме гривню.

Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України