Міжнародні стандарти в українському насінництві: що на нас чекає?

Які нормативні документи щодо насінництва вже прийняті

Навіть попри повномасштабну війну сфера насінництва в Україні продовжує розвиватися і демонструє інституційну спроможність. Цьому сприяє і постійна регуляторна робота.

З намірами почати інтеграцію до міжнародних стандартів прийнято зміни до Законів України «Про охорону прав на сорти рослин» та «Про насіння і садивний матеріал» (Закон України від 16.11.22 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин та насінництва і розсадництва у відповідність із положеннями законодавства Європейського Союзу»).

Основні нововведення:

З червня 2023 року в Україні запрацювали зміни до законів «Про охорону прав на сорти рослин» і «Про насіння і садивний матеріал». Їхня мета — надати швидший доступ аграріям до нових гібридів або сортів, можливість легального використання садівниками загальнопоширених сортів, створення підґрунтя для визначення фальсифікату тощо.

Які ж їхні ключові положення?

Зміни щодо правил про реєстрацію та права на сорти:

1. Більше не потрібні 2 роки офіційних випробувань сортів, які вже мають реєстрацію в США та Євросоюзі. Такі сорти будуть включатися до реєстру на основі інформації від заявника.
2. Закон розділив статуси автора і селекціонера. Останній може бути юридичною особою, зокрема компанією.
3. У законодавство повернувся термін «підтримувач сорту». Ним може стати будь-яка особа, яка бере на себе відповідальність за збереженість і поширення сорту. Для цього їй не потрібно мати права інтелектуальної власності на сорт.
4. Можливості для офіційних випробувань сортів розширилися. Тепер їх можна проводити не тільки в експертному закладі за звичайною процедурою. До того ж результати цих випробувань можуть анонімно публікуватися і бути доступними для всіх.
5. За наявності дозволу від Міністерства аграрної політики та продовольства можна реалізовувати сорти овочевих, яких ще немає у реєстрі.
6. Зареєструвати батьківські компоненти можна тільки у Реєстрі патентів. Це дозволяє заощадити витрати на підтримку вдвічі.
7. Права на сорт можна набути шляхом подання заявки до Мінагрополітики. Процес розгляду триває 20 календарних днів. За цей час перевіряють документи, проводять експертизу новизни та назви сорту. 

Зміни щодо насіння:

1. Закріплений намір реалізувати норму, що аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) є незалежним експертом. Він може видавати акт польового оцінювання та сертифікат, який засвідчує сортові якості посівного або садивного матеріалу.
2. Тепер на основі Реєстру патентів можна для виробничих цілей реалізовувати імпорт, сертифікацію та інші дії щодо батьківських компонентів.
3. Випробування для сертифікатів на посівні якості тепер можуть самостійно проводити виробники, якщо вони мають свою акредитовану та авторизовану лабораторію.
4. Сорти матеріалу, які не зареєстровані в Україні, але включені до переліку ОЕСР, можна імпортувати з метою селекції або дослідів цього насіння.
5. Затверджений термін «фальсифіковане насіння», який означає матеріал, який був неправомірно промаркований або упакований з використанням торговельної марки або додаткових зовнішніх ознак іншого виробника. Крім цього, були збільшені штрафи за фальсифікацію насіння. 

Вже рік, як зміни вступили в дію, та одночасно продовжується робота з узгодження підзаконних актів, які мають бути без додаткових трактувань, викривлень тощо. Це головний виклик для галузі.

Є уже перші результати по впровадженій процедурі реєстрації сортів ЄС та США — українські фермери отримали доступ до близько 680 нових сортів. Найбільш очікуваним є синхронізація норм директив ЄС, що є першим етапом для планування експорту, частина з яких у плані Мінагрополітики до грудня 2024 року.

Зокрема, слід затвердити:

• Встановлення вимог до садивного матеріалу багаторічних рослин. Йдеться про збереження сортових та товарних якостей насіння. Зокрема плодових, ягідних, горіхоплідних, лікарських та декоративних рослин, винограду і хмелю. Збереження має відбуватися з урахуванням Імплементаційної директиви Комісії 2014/98/ЄС від 15 жовтня 2014 року про імплементацію Директиви Ради 2008/90/ЄС щодо особливих вимог до роду та видів плодових рослин, зазначених у Додатку I до неї, особливих вимог, яким повинні відповідати постачальники, та детальні правила щодо офіційних перевірок.
• Зміни у вимозі, які мають зберегти сортові та посівні якості насіннєвої картоплі, прийняті у наказі Мінагрополітики у липні 2019 року № 384, та нормативи якості насіннєвої картоплі, до Директиви Ради 2002/56/ЄС від 13 червня 2002 року щодо продажу насіннєвої картоплі.
• Зміни у вимозі щодо збереження сортових та посівних якостей насіння зернових культур, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 жовтня 2018 року № 476, з метою приведення у відповідність до Директиви Ради 66/402/ЄС від 14 червня 1966 року про реалізацію насіння злаків.

Також ми звернулися до Мінагрополітики та подали проєкт від асоціації щодо сортових і посівних якостей насіння кормових та бобових трав, щоб синхронізувати до норм Директиви Ради 66/401/ЄС «Про реалізацію насіння кормових культур» (зі змінами). У документі зазначений запит, який у насіннєвій сфері має привести у відповідність методичні вимоги щодо збереження сортових та посівних якостей сортів та насіння — адже Україна має виконувати зобов'язання, які прописані у плані з втілення угоди про асоціацію з ЄС. 

І про роялті як внесок у розвиток

Виплата роялті — практика, яку нам слід перейняти від європейських фермерів. Це допоможе українському аграрному сектору і розвивати вітчизняні інновації та селекцію, і покращувати якість насіння та врожаю. Адже похідне насіння втрачає свої властивості, відповідно страждає і якість культур, вирощених з нього.

Коли аграрії сплачують роялті за високоякісний посівний матеріал, вони автоматично інвестують у нові гібриди та сорти. Саме так працює насіннєвий ринок у Європі, де є чіткі правила, за дотриманням яких слідкують самі виробники і їхні спілки. Так, за згодою сторін, власники патентів погоджують ціну і видають аграріям ліцензії на використання їхнього насіння на кілька поколінь, включно для так званих власних потреб.

В Україні наразі ж спостерігається дещо інша ситуація. У законодавчому полі тема роялті врегульована правом інтелектуальної власності. На практиці ж недобросовісні виробники можуть використовувати насіння багато разів, переназвати сорти та навіть красти їх. Щоб виявити таких порушників, потрібно збирати доказову базу і звертатися до суду, де такі справи можуть довго тягнутися. 

Висновки

Україні потрібно позбавлятись іміджу ресурсної країни й розвивати селекційні технології. Це може стати джерелом фінансової стабільності, підвищить наш рейтинг і репутацію і допоможе на шляху євроінтеграції. Процес виведення нових сортів — справа важка й довга, однак нам це під силу. Адже в Україні є багато потужних наукових центрів селекції. 

Нашими істотними плюсами є зручне географічне розташування, різноманітність кліматичних зон та земель, наявність кваліфікованих фахівців і відносно низька вартість вирощування насіння. Тому іноземні компанії продовжують працювати у нас та інвестувати у галузь, і це потрібно підтримувати. Своєю чергою, адаптація законодавчої бази України до норм Євросоюзу розв'яже питання охорони інтелектуальних майнових прав виробників насіння та селекціонерів і буде регулювати діяльність міжнародних компаній у нашій країні.

Сюзанна Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України