Молочне скотарство може стати каталізатором розвитку суміжних галузей

Українська харчова галузь має перестати бути сировинноорієнтованою

На сьогодні у держави, на жаль, немає національної стратегії продовольчої безпеки. Ті напрацювання, що були сформовані до війни, але так і не були схвалені, зрозуміло, що вже не є актуальними для України. А поки держава функціонує в режимі «плану заходів забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» відповідно до розпорядження КМУ. На майбутнє важливою стратегічною ціллю має бути збалансованість продовольчої безпеки – українська харчова галузь має перестати бути сировинноорієнтованою, щоб ми могли мати збалансований внутрішній ринок і забезпечувати зовнішній ринок не тільки сировиною, а і харчовими продуктами. Має бути досягнутий баланс між рослинництвом та тваринництво, як це передбачає Національна економічна стратегія держави на період до 2030 року. Молочна галузь є основною складовою нашого аграрного сектору, тому й уваги потребує як галузь, що має велике значення для всього аграрного сектору і для продовольчої безпеки країни.

Щодо забезпечення споживачів молочною продукцією. На сьогодні загальний стан молочної галузі дає можливість повністю забезпечувати внутрішній попит, дефіциту молочної продукції у нас немає. У 2022 році наші заводи переробили 2.7 млн т молока при потужності переробки 6 млн т. Безсумнівно, у разі збільшення кількості споживачів, зростання попиту, вони можуть повністю забезпечити внутрішній ринок молочними продуктами. При цьому потрібно зазначити, що скоротилося постачання у переробку молока, виробленого господарствами населення (350 тис. т у 2022 році проти 500 тис. т у 2021). 

Але потрібно думати про те, що буде з галуззю в майбутньому, як вона буде розвиватися, чи здатна вона трансформуватися разом зі зміною смаків споживачів та обсягів споживання. 

Молочна галузь — це молочне скотарство і переробка. Можна стверджувати, що протягом всіх років незалежності галузь державою не підтримувалася. Ті кроки, що робилися для підтримки молочного скотарства, були настільки обмеженими, що позитивного результату отримано не було. На сьогодні ми маємо суттєве зниження поголів'я корів. Порівняно з початком 90-х воно менше приблизно у 8 разів. Відповідно і виробництво молочної сировини у нас теж знизилася у декілька разів, майже у 6, і зараз за даними експертів воно складає близько 6 мільйонів тонн. 

В умовах війни відбулися зміни в асортименті молочних продуктів

Значно зменшилося виробництво молочних десертів, наша переробка почала орієнтуватися на виробництво традиційних продуктів відповідно до попиту. У зв'язку з вимушеною міграцією на внутрішньому ринку відбулося зниження як попиту, так і виробництва молочних продуктів — на 22%. Відповідно, менше молока надійшло у переробку. Якщо у довоєнному 2021 році 3.2 млн т, то у 2022 вже 2.7 млн т.

На щастя, в молокопереробній галузі не відбулося скорочення робочих місць. Треба віддати належне нашим молокопереробним підприємствам, які у важкий воєнний час підтримують в робочому стані виробництво, розуміючи, що люди повинні працювати, отримувати заробітну плату, утримувати сім'ї, а споживач — бути забезпеченим молочними продуктами.

Незважаючи на війну, підсумки 2022 року для галузі позитивні. У першу чергу це пов'язано з тим, що минулого року з'явилася можливість експорту наших молочних продуктів до Європейського співтовариства, а на світовому ринку ціни на біржові молочні продукти були високими, у першу чергу на масло і сухе знежирене молоко. Ми отримали можливість конкурувати на ринку Європейського Союзу. Але, як відомо, ціни на світовому молочному ринку відзначаються великою волатильністю. Зараз, наприклад, вони на 20-30% нижчі, ніж торік, і це означає, що у поточному році на галузь чекають чергові виклики. 

Для того, щоб говорити про ціни на молочну продукцію, треба розглядати ціноформування по всьому маркетинговому ланцюжку «від лану до столу». Ціну, яку бачить споживач, формує не тільки переробне підприємство, великий вплив справляє ціна на сировину.

В США та ЄС більшість молокопереробних підприємств об'єднані зі своїми постачальниками сировини в кооперативи. У нас в Україні бізнес виробництва молока і бізнес переробки існують незалежно один від одного. Недоліки цієї моделі очевидні. Переробникам, які вирішують свої проблеми, дуже важко зрозуміти виробників молока, коли ті говорять про  підвищення ціни на сировину. А від ціни сировини значною мірою залежить і кінцева ціна для споживача.

За великим рахунком, у нас існує дефіцит молочної сировини. Особливо це відчувалося у 2021 році, коли в Україну було імпортовано молочних продуктів в обсязі, що еквівалентний мільйону тонн сирого молока. У 2022 році дефіцит цей скоротився, але відбулося це не через збільшення виробництва молока, а через скорочення кількості споживачів у зв’язку з міграцією та зменшення імпорту через складнощі в логістиці та інші проблеми. Крім того, купівельна спроможність споживачів, які залишилися в Україні, низька, і тому дефіцит цей не має великого впливу на внутрішній ринок. 

Зараз ми входимо в період весняно-літнього зростання обсягів виробництва молока. Його потрібно буде переробляти. При цьому всі — і виробники молока, і переробники, і держслужбовці — мають розуміти, що при існуючому дефіциті обігових коштів, від якого страждають переробники, особливо ті, що займаються експортом, вони будуть змушені приходити до рішення про необхідність стримування або зниження ціни сирого молока для того, щоб зберегти доступність молочної продукції для споживача.

Особливо важливим є фактор стійкості та адаптивності

У першу чергу підвищенню стійкості сприяє стабілізація чисельності поголів'я, а у перспективі — зростання і доведення хоча б до 2.5 мільйонів голів. 

Для забезпечення стійкої роботи переробних підприємств та адаптації їх до умов експорту на міжнародні ринки, в тому числі ринки, вибагливі щодо якості продукції, необхідна модернізація технологій переробки та відповідного обладнання, що дало б можливість виробляти молочні товари з високою доданою вартістю та успішно конкурувати з зарубіжними компаніями. Важливим, з моєї точки зору, є також викорінення фальсифікату як явища, якого не повинно бути в українській молочній галузі.

Поетапне планування реальних заходів та виконання наміченого протягом кількох років має створити можливість доведення обсягу молока, яке буде отримувати переробка, до 8 мільйонів тонн. І тоді ми зможемо говорити про безумовну стійкість молочної галузі як компоненту продовольчої безпеки країни.

Вадим Чагаровський, голова Спілки молочних підприємств України