На що варто звернути увагу аграріям на початку нового року? Основні аспекти і пояснення

З 2023 року на землекористувачів та землевласників покладатиметься обов'язок зі сплати мінімального податкового зобов'язання (далі — «МПЗ»), проте не все так страшно, як здається на перший погляд. 

Якщо говорити простими словами, то МПЗ — це мінімальне зобов'язання зі сплати податків, які необхідно сплатити за користування (оренда, суборенда, емфітевзис, постійне користування) або володіння земельною ділянкою.

МПЗ залежно від платника податку може включати в себе:

• податок на прибуток підприємств;
• ПДФО;
• військовий збір;
• єдиний податок;
• земельний податок.

Покладається сплата МПЗ або на власника земельної ділянки, або на її землекористувача, але виключно у тому випадку, якщо таке право користування зареєстроване належним чином. У тому разі, якщо аграрій неофіційно користується земельною ділянкою, то обов'язок сплати МПЗ покладається на власника такої ділянки. 

Рахується МПЗ доволі просто, зокрема за формулою, яка прив'язана або до нормативної грошової оцінки самої земельної ділянки (далі — «НГО»), або до НГО 1 га в області, де така розташована, з урахуванням індексацій.

Як це працює на практиці, розглянемо на прикладі юридичної особи, яка є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5% у 2023 році. Юридична особа володіє земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 1 га на території Хмельницької області. У такому разі МПЗ для неї буде визначатися за таким розрахунком:

30 477 грн (НГО 1 га землі в Хмельницькій області) * 1 га * 0.05 (спеціальний коефіцієнт, який передбачено в Податковому кодексі України) * 12 (кількість місяців, в яких юридична особа володіла земельною ділянкою) = МПЗ у розмірі 1 523 грн.

Тобто 1523 грн — це мінімальна сума податків, що має бути сплачена цією юридичною особою за підсумками 2022 року. У тому разі, якщо за результатами 2022 року юридична особа сплатила єдиний податок на суму понад 1523 грн, то у неї відсутні будь-які додаткові податкові зобов'язання щодо сплати МПЗ, але якщо сплачено Єдиний податок на суму менше, ніж 1523 грн — то потрібно доплатити різницю до рівня МПЗ.

ВАЖЛИВО!

МПЗ не встановлюється і, відповідно, не підлягає сплаті щодо:

• земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів за результатами приватизації; 
• земель запасу;
• земельних ділянок, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01.01.2022 року знаходилися у межах населених пунктів; 
• земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Також відповідно до змін, внесених Законом України №2120-IX від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», тимчасово за 2022 та 2023 звітні роки не нараховується та не сплачується МПЗ за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться бойові дії, а також ті, які визначені як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Отже загалом впровадження МПЗ ніяким чином не вплине на тих аграріїв, які належним чином ведуть господарську діяльність і сплачують податки.

Нагадуємо, що у період дії воєнного стану тимчасово не функціонував Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, не проводилися електронні земельні аукціони, з огляду на що Законами України №2145-IX від 24.03.2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (далі — «Закон №2145-ІХ»), №2247-IX від 12.05.2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» був запроваджений тимчасовий порядок передачі земельних ділянок сільгосппризначення в користування без внесення відповідних відомостей до ДЗК та ДРРПНМ. 

Проте наразі функціонування ДЗК та ДРРПНМ відновлено, з огляду на це Верховна Рада України прийняла Закон України №2698-ІХ від 19.10.2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (далі — «Закон №2698-ІХ»), який набрав чинності з 19.11.2022 року, крім окремих норм, які набирають чинності через шість місяців з дня його опублікування. Цим законом фактично повернуто довоєнну систему реєстрації прав на земельні ділянки. 

КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ: 

1. передача в оренду земель сільгосппризначення здійснюється виключно за умови реєстрації земельних ділянок в ДЗК, а права оренди — в ДРРПНМ. Водночас визначений у п. 27 Розділу Х Земельного кодексу України тимчасовий порядок оформлення прав користування земельними ділянками сільгосппризначення може бути знову запроваджено у разі призупинення функціонування ДЗК на всій території України за рішенням Держгеокадастру до моменту його відновлення;
2. орендарі/суборендарі земельних ділянок, переданих у користування відповідно підп. 8, 9 п. 27 Розділу Х Земельного кодексу України у період, коли ДЗК не функціонував, зобов'язані подати заяви про державну реєстрацію права оренди/суборенди протягом 2 місяців з дня набрання чинності Законом №2698-ІХ (до 19.01.2023 року). У разі, якщо протягом 3 місяців з дня набрання чинності цим законом (до 19.02.2023 року) право оренди/суборенди земельної ділянки не зареєстровано, договір про передачу права землекористування вважається припиненим. У випадку пропуску цих строків зареєструвати право користування земельною ділянкою буде неможливо. Водночас, якщо договір оренди, суборенди земельної ділянки, емфітевзису, договір про передачу прав землекористування припинився у зв'язку з невнесенням до ДРРПНМ відповідних відомостей до збирання врожаю, посіяного землекористувачем на земельній ділянці, землекористувач має право на збирання такого врожаю, але при цьому власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов'язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім землекористувачем, у розмірі пропорційно до плати за користування земельною ділянкою, передбаченої припиненим договором, з дня припинення договору до дня збирання врожаю. Такі ж правила будуть застосовуватися і в разі призупинення функціонування ДЗК на всій території України після набрання чинності Законом №2698-ІХ, тоді заяви на державну реєстрацію прав має бути подано протягом 2 місяців з дня відновлення функціонування ДЗК;
   
3. відновлено передачу у користування земель сільгосппризначення державної та комунальної власності на електронних земельних аукціонах;
   
4. припинено автоматичне (без згоди сторін) поновлення договорів на користування земельними ділянками сільгосппризначення, строк дії яких закінчився після запровадження воєнного стану. Водночас ті договори, строк дії яких закінчився у період дії відповідної норми Закону №2145-IX щодо поновлення таких договорів, а саме у період з 07.04.2022 року по 18.11.2022 року, і далі вважаються автоматично поновленими на один рік; 
5. дозволяється розміщення об'єктів виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, на земельних ділянках сільгосппризначення;
6. скасовується відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, які сплачувалися внаслідок зміни цільового призначення земельних ділянок сільгосппризначення, а також при погіршенні якості земель;
7. надано право юридичним та фізичним особам, які набули право постійного користування земельними ділянками, але відповідно до законодавства не можуть бути суб'єктами такого права, можливість викупити такі земельні ділянки із розстроченням платежу.

12.01.2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2881-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану» (далі — «Закон №2881-IX»). Наразі цей закон не набрав чинності, оскільки очікує ще на підпис Президента України і публікацію. Втім, агробізнесу вже варто ознайомитися з новими правилами експорту деяких видів сільськогосподарських культур, що можуть бути запроваджені у період дії воєнного стану. 

По-перше, Закон №2881-IX надає право Кабінету Міністрів України на період воєнного/ надзвичайного стану запроваджувати режим експортного забезпечення при експорті окремих сільськогосподарських товарів (зокрема, пшениці та меслину, ячменю, кукурудзи, соєвих бобів, насіння ріпаку та соняшнику, соняшникової олії). 

Експортне забезпечення — це спеціальна експортна процедура, яка може впроваджуватись із метою забезпечення своєчасного надходження валютної виручки у повному обсязі за експортними операціями. Працює цей механізм таким чином.

Експорт сільськогосподарської продукції, стосовно якої запроваджено експортне забезпечення, буде здійснюватися на підставі податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, за відповідною визначеною ставкою ПДВ для операцій із постачання таких товарів на митній території України у 14%. Проте після повернення валютної виручки можна буде відкоригувати таку накладну зі ставки податку 14% на 0% й отримати відшкодування ПДВ.

При цьому суб'єкт господарювання може бути звільнений від дотримання такої умови, якщо:

1. сукупна митна вартість експортованих ним протягом поточного місяця товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, не перевищує подвоєну суму середньомісячного повернення валютної виручки в Україну, розраховану за попередні пів року;
2. таким суб'єктом господарювання не порушувалось валютне законодавство протягом останніх 12 місяців.

ВАЖЛИВО!

Експорт товарів, стосовно яких прийнято рішення про експортне забезпечення, зможуть здійснювати виключно платники ПДВ, чия реєстрація не є призупиненою. 

Крім того, Законом №2881-IX заборонено під час операцій з експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення:

• проводити зарахування зустрічних вимог;
• використовувати рахунки резидентів, відкриті за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів, а також інші форми грошових розрахунків з нерезидентом, що не передбачають рух коштів з-за кордону на рахунки резидентів в Україні.

Хоча посадовці й зазначали, що у Держбюджеті 2023 року не закладено фінансування на підтримку агросектору, продовжує діяти програма кредитування «5-7-9%», якою може користуватися агробізнес. За час функціонування цієї програми нею скористалось безліч підприємців, проте аж 51% припав на аграріїв. 

Нагадаємо, кредитування «5-7-9%» — це програма з фінансової підтримки бізнесу. Проте наразі агробізнес зможе отримати такий кредит і на відновлення частково або повністю зруйнованих внаслідок бойових дій виробничих потужностей. Підприємці зможуть отримати кредит на відновлення виробничих потужностей під 9% терміном до 5 років на суму до 60 млн грн (без урахування раніше виданих кредитів за програмами державної підтримки). Виконання зобов'язань за такими кредитами частково (до 80%) забезпечуватиметься державною гарантією.

З огляду на важливість роботи агросектору в умовах воєнного стану, держава все ж таки має на меті підтримати його шляхом запровадження різних програм державної підтримки. Зокрема, це і передбачає Законопроєкт №8025, який поки ще перебуває на стадії розгляду. Що ж варто очікувати? 

Законопроєктом передбачається введення кредитної субсидії, отримати яку можуть підприємці агропромислового сектору за кредитами, що були ними залучені після введення правового режиму воєнного стану. Також передбачається державна підтримка страхування сільськогосподарської̈ продукції̈ та об'єктів її зберігання (знаходження). 

Крім того, за державні кошти планується запровадити закупівлю зерновозів, контейнерів для перевезення зернових і полімерних рукавів та мішків для зберігання сільськогосподарської̈ продукції̈ з метою їх надання у користування сільськогосподарським товаровиробникам.  

Отже можемо зробити висновок, що незважаючи на важку ситуацію в країні, держава намагається підтримати агросектор та адаптувати для нього законодавство під умови воєнного стану, але й водночас впроваджує такі правила роботи, що перешкоджатимуть недобросовісним аграріям ухилятися від сплати податків і дозволять наповнювати державний та місцеві бюджети у цей непростий час, при цьому не шкодячи соціально відповідальному бізнесу. На нашу думку, у 2023 році саме на цих ключових аспектах і буде сфокусована державна політика.

Світлана Тетеря, радник EVERLEGAL (головний автор), Карина Сагайдак, молодший юрист EVERLEGAL