Вибачте, що не про війну. Для людей, які зараз під обстрілами в героїчному Харкові чи в мужньому Маріуполі, розмови про економіку наразі виглядають дикими та позбавленими змісту. Але економіка України має працювати, принаймні в тих регіонах, де відносно безпечно. Це забезпечить і доходи бюджету, а значить і фінансування всіх необхідних видатків, в тому числі на армію і зарплати людям.
Ознайомилася з прийнятими податковими законами. Там де про «спеціальну» спрощену систему для всіх підприємств з оборотом до 10 млрд. на період воєнного стану.
Дякую Верховній Раді та всім причетним, що не забуваєте про бізнес та ухвалюєте необхідні для полегшення його роботи закони. Я утримаюсь від гучних заяв, наскільки ці закони добрі чи могли б бути ще краще. Головне, що вони є, держава не забуває про підприємців.
Тож маю кілька уточнюючих питань до авторів. Вони прості, але водночас прямо не випливають з тексту законів та обговорюються бухгалтерами.
Отже, ухвалені норми звучить так:
«9.2. Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми,у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.
До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах…
9.4. Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи,які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотків доходу.
9.5. Платники єдиного податку третьої групи,які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом,звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України».
Тобто, будь-яке підприємство з оборотом до 10 млрд. грн. може перейти на «спеціальну» спрощену систему зі сплатою єдиного податку за ставкою 2%, фактично це податок з обороту.
Питання 1. Як рахується цей обсяг доходу протягом календарного року: це дохід за останній звітний календарний 2021 рік? Чи за 2022 цілий? Чи за 2022 з дати набрання законом чинності?
Питання 2. Як на мене, одне з більш важливих! Щоб уникнути подвійного оподаткування. В лютому підприємство поставило товар, нарахувало і сплатило ПДВ, включить прибуток від цієї операціі до декларації по прибутку за 1 квартал. Гроші за цей товар прийдуть в квітні. В цей час підприємство вже буде на спеціальній спрощеній системі. І ці гроші потраплять в його оборот, з якого знову треба заплатити 2% тепер вже єдиного податку. Чи є механізм відокремлення таких операцій?
Питання 3. В законі йдеться про ставку єдиного податку. Але не сказано, які податки включені в цей «спеціальний» єдиний податок. Відповідно в бізнесу виникають питання про податок на землю та на нерухоме майно для тих компаній, які перейдуть на «спеціальну» спрощену систему на період воєнного стану. З аналізу нового закону та тексту ПКУ думаю, що ці податки не включені до єдиного та мають окремо сплачуватись. Проте варто було б чітко це сформулювати.
Питання 4. Так само до кінця не зрозуміло, чи має компанія, яка перейде на «спеціальну» спрощену систему, платити податок з доходів нерезидента із джерелом походження з України (П. 141.4.2 ПКУ). Це стандартна ситуація для компаній, які наприклад, продають в Україні програмне забезпечення світових виробників та платять іноземним правовласникам роялті за таке програмне забезпечення. Оскільки звичайні спрощенці платять цей податок, то за логікою і «спеціальні» тимчасові спрощенці теж мають його платити.
Це далеко не весь перелік питань, які я чула від бухгалтерів та керівників компаній. Але треба з чогось почати, тож далі буде.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.